Справа № 751/11034/13-к Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/795/85/2014
Категорія - 121 ч.2 КК Доповідач ОСОБА_2
30 січня 2014 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
Суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
Секретаря судового засідання - ОСОБА_5
За участю учасників судового провадження:
Прокурора - ОСОБА_6
Обвинувачуваного - ОСОБА_7
Захисника - ОСОБА_8
Розглянула у відкритому судовому засіданні в порядку апеляційного розгляду кримінальне провадження, внесене в єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12013260010004538154 за апеляційними скаргами обвинувачуваного ОСОБА_9 та потерпілих ОСОБА_10 , ОСОБА_11 на вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 18 листопада 2013 року відносно ОСОБА_9
Цим вироком ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Чернігова, проживаючий в АДРЕСА_1 , громадянин України, з незакінченою вищою освітою, працюючий автослюсарем, раніше судимий: вироком від 07.04.2008 року за ст. 289 ч.1, 75 КК України до 3 років позбавлення волі, умовно з іспитовим строком 1 рік; вироком від 25.08.2009 року за ст., ст. 185 ч. 2, 289 ч. 2, 69, 70, 71 КК України до 4 років 3 місяців позбавлення волі,
засуджений за ст. 125 ч. 2 КК України до 1 року обмеження волі; за ст. 121 ч. 1 КК України до 5 років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_9 призначене покарання у виді 5 років позбавлення волі.
Стягнуто з ОСОБА_9 920 грн. 25 коп. витрат за лікування потерпілого в стаціонарі.
Вироком суду обвинувачуваний ОСОБА_9 визнаний винним в тому, що 21.08. 2013 року, близько 03 години 50 хвилин, перебуваючи поряд будівлі «АТБ - Маркет № 399», по вул. Примакова 10 в м. Чернігові, під час сварки з ОСОБА_11 яка виникла на ґрунті неприязних стосунків, завдав останньому один удар кулаком руки в область голови. В результаті чого ОСОБА_11 були заподіяні легкі тілесні ушкодження у виді: лівобічного перелому вилицевої кістки, закритої черепно - мозкової травми, струсу головного мозку, синця нижньої повіки лівого ока, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що потягли короткочасний розлад здоров'я.
Після цього, на том же місці, близько 03 години 52 хвилини, ОСОБА_9 , продовжуючи свою злочинну діяльність, на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, також умисно наніс ОСОБА_10 удар кулаком руки в область скроневої частини голови, в результаті чого потерпілий отримав тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки життя в момент заподіяння у виді: закритої черепно мозкової травми з забоєм головного мозку, перелому кісток основи черепу.
В апеляційних скаргах:
- Обвинувачуваний ОСОБА_7 , не оспорюючи доведеності його вини та правильності кваліфікації його дій, просить вирок суду змінити, призначити йому покарання із застосуванням ст. 75 КК України. Він вказує. що повністю визнав свою вину і щиро кається, в повному обсязі відшкодував потерпілим завдану матеріальну шкоду. Вказує, що він відбув умовно - дострокове звільнення і став на шлях виправлення. На даний час він працює і навчається в технологічному університеті. На його утриманні знаходяться батьки і брат, які є інвалідами.
- Потерпілий ОСОБА_10 просить змінити вирок суду відносно ОСОБА_7 та призначити йому покарання із застосуванням ст. 75 КК України. Він вказує, що обвинувачуваний повністю відшкодував йому матеріальну і моральну шкоду, а також має на утриманні батьків та брата, які є інвалідами.
- Потерпілий ОСОБА_11 просить змінити вирок суду відносно обвинувачуваного і також призначити йому покарання із застосуванням ст. 75 КК України з тих же підстав, що і потерпілий ОСОБА_10 .
В судовому засіданні обвинувачуваний та його захисник підтримали подану апеляційну скаргу. Прокурор вказав, що він заперечує проти задоволення скарги обвинувачуваного.
Вислухавши доповідача, думки учасників судового засідання, дослідивши матеріали кримінального провадження, та доводи поданих апеляційних скарг, колегія суддів вважає необхідним їх задовольнити з наступних підстав.
Винність обвинувачуваного ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованих злочинів, при обставинах, наведених у вироку суду повністю підтверджується сукупністю доказів, які досліджені в суді першої інстанції.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що в суді першої інстанції ОСОБА_9 повністю визнав вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів. Він пояснив, що у вчинених злочинах щиро розкаюється.
В суді першої інстанції кримінальне провадження відносно обвинувачуваного за його згодою було розглянуто в порядку ст. 349 ч. 3 КПК України. При цьому судом було роз'яснено вимоги вказаної норми закону, а також наслідки щодо неможливості оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.
Відповідно до вимог ст. 394 ч. 2 КПК України обвинувачуваним не може бути оскаржений вирок суду першої інстанції з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до вимог ст. 349 ч. 3 КПК України.
Дії обвинувачуваного ОСОБА_9 судом першої інстанції правильно кваліфіковані за ст., 121 ч. 1, 125 ч. 2 КК України.
При призначенні покарання обвинувачуваному суд першої інстанції, в мотивувальній частині вироку вказав, що ОСОБА_9 , будучи умовно - достроково звільненим, не став на шлях виправлення та вчинив два кримінальні правопорушення. Колегія суддів вважає необхідним виключити вказане посилання, оскільки обвинувачуваний вчинив інкриміновані злочину вже після закінчення строку умовно - дострокового звільнення.
Призначаючи ОСОБА_9 покарання у виді реального позбавлення волі суд першої інстанції вказав, що обвинувачуваний вчинив тяжке правопорушення, по справі відсутні обтяжуючі обставини, а також наявні дві пом'якшуючі обставини.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при призначенні покарання обвинувачуваному не врахував думку потерпілих, які просять призначити обвинувачуваному покарання не пов'язане з позбавленням волі, а також факт повного відшкодування їм матеріальної шкоди. Крім того, колегія суддів враховує той факт, що на утриманні обвинувачуваного знаходяться батьки і брат, які є інвалідами.
При наведених обставинах, колегія суддів вважає можливим застосувати до обвинувачуваного ст. 75 КК України та звільнити його від відбування покарання з випробуванням, з покладення обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Керуючись ст., ст. 371, 376, 404, 407, 418, 419 КПК України судова колегія ,-
Апеляційні скарги обвинувачуваного ОСОБА_9 та потерпілих ОСОБА_10 та ОСОБА_11 - задовольнити, вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 18 листопада 2013 року відносно ОСОБА_9 - змінити.
Застосувати до ОСОБА_9 ст. 75 КК України та звільнити його від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 3 роки.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_7 обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально - виконавчої інспекції; повідомляти кримінально - виконавчу інспекцію про зміну місця проживання; періодично з'являтись для реєстрації в кримінально - виконавчу інспекцію.
Виключити з мотивувальної частини вироку суду посилання на те, що ОСОБА_7 , будучи умовно - достроково звільненим, не став на шлях виправлення та вчинив два кримінальні правопорушення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 3-х місяців з дня її проголошення.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4