Справа № 22-ц/793/94/14Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 19 Тептюк Є. П.
Доповідач в апеляційній інстанції
Пальонний В. С.
21 січня 2014 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Пальонний В. С.
суддів Єльцов В. О. , Карпенко О. В.
при секретарі Бурдуковій О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу представника приватного підприємства «Грандфінресурс» на заочне рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 12 вересня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_6 до приватного підприємства «Грандфінресурс» про стягнення грошових коштів за нікчемним правочином, -
В серпні 2013 року позивач звернувся до суду з позовом до ПП «Грандфінресурс» про стягнення коштів за нікчемним правочином.
В обґрунтування позовних вимог вказував, що в березні 2013 року, отримавши з розміщеного у пресі рекламного оголошення інформацію про надання відповідачем кредитів на вигідних умовах, він звернувся до його консультаційного пункту в м. Черкаси за отриманням такого кредиту.
Після того, як працівники цього консультаційного пункту запевнили його, що кредит він зможе отримати вже через кілька днів після підписання угоди, він підписав запропонований ними договір з додатками, за яким мав отримати кредит на суму 50000 грн. під 4% річних.
Обов'язковою умовою надання кредиту була сплата ним першого внеску в сумі 3500 грн.
Сплативши вказану суму на рахунок відповідача, він звернувся до нього за отриманням кредиту, але йому пояснили, що через велику кількість бажаючих отримати кредит коштів не вистачає і кредит він отримає пізніше. Крім цього, йому нагадали, що згідно умов договору кожного місяця з 1 по 15 число він має сплачувати чергові щомісячні платежі в сумі 520 грн. 85 коп. та внести адміністративний платіж в сумі 165 грн.
Він добросовісно виконував всі умови підписаного договору щодо внесення платежів на рахунок відповідача і в період з 12 березня 2013 року по 15 травня 2013 року ним було сплачено 4871 грн. 70 коп., з яких одноразовий внесок 3500 грн., адміністративні платежі 330 грн., щомісячні чисті внески 1041 грн. 70 коп., проте кредит він не отримав.
Вважаючи, що діяльність відповідача містить ознаки пірамідальної схеми і вводить споживачів в оману, укладення правочину з ним здійснено відповідачем з використанням нечесної підприємницької практики, а тому відповідно до ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів» цей правочин є недійсним в силу закону (нікчемним), позивач просив стягнути з відповідача на його користь 4871 грн. 70 коп. сплачених за цим правочином коштів
Заочним рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 12 вересня 2013 року позов задоволено.
Стягнуто з ПП «Грандфінресурс» на користь ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 4871 грн. 70 коп., сплачені за договором від 12 березня 2013 року.
Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 4 листопада 2013 року заяву представника ПП «Грандфінресурс» про перегляд вказаного заочного рішення залишено без задоволення, після чого ПП «Грандфінресурс» оскаржило рішення суду в загальному порядку.
В апеляційній скарзі представник ПП «Грандфінресурс», посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати заочне рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 12 вересня 2013 року та ухвалити у справі нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_6, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з того, що діяльність відповідача по своїй суті є пірамідальною схемою, на час укладення угоди фактично ввела позивача, як споживача, в оману, а тому спірний договір є нікчемним, оскільки його недійсність встановлена законом, і до нього слід застосувати наслідки недійсності правочину, передбачені ст. 216 ЦК України.
Проте, погодитись з таким висновком суду не можна, оскільки суд дійшов його з порушенням норм матеріального права.
Судом встановлено, що 12 березня 2013 року ОСОБА_6 уклав угоду з ПП «Грандфінресурс» про надання послуг з метою отримання грошової позики у розмірі 50000 грн. на умовах діяльності програми «Альянс Україна», за якою сплатив одноразовий комісійний внесок в сумі 3500 грн. та щомісячні платежі на суму 1371 грн. 70 коп.
Статтею 1 укладеного між позивачем та відповідачем договору передбачено, що відповідач зобов'язується надати систему послуг, спрямованих на придбання учасником грошової суми, зазначеної в додатку 1 до договору, зокрема формує реєстр учасників, проводить заходи щодо надання дозволу на придбання учасником вказаної грошової суми, організовує та проводить процедуру з надання цієї суми учаснику на умовах діяльності програми.
Відповідно до чч. 1,2 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені чч.1-3, 5 та 6 ст.203 цього Кодексу.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Відповідно до положень, закріплених у ч.1, п.7 ч.3, ч.6 ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів», забороняється здійснення нечесної підприємницької практики. Нечесна підприємницька практика включає в себе будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Зокрема відповідно до п.7 ч.3 ст.19 цього Закону забороняються як такі, що вводять в оману, утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.
Таким чином, Законом України «Про захист прав споживачів» закріплена можливість визнання недійсними правочинів, здійснених з використанням нечесної підприємницької діяльності, яка полягає, зокрема, у введенні в оману споживачів шляхом залучення їхніх коштів з метою реалізації діяльності пірамідальної схеми.
При цьому в зазначеному Законі нормативне визначення поняття «пірамідальної схеми» не надано, однак визначені ознаки, які відносять діяльність суб'єкта підприємництва до «пірамідальної схеми».
Аналіз п.7 ч.3 ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів» дає підстави для висновку, що поняття «пірамідальна схема» у розумінні цієї норми має такі обов'язкові ознаки: а) здійснення сплати за можливість одержання учасником компенсації; б) компенсація надається за рахунок залучення учасником інших споживачів схеми; в) відсутність продажу або споживання товару.
Для кваліфікації «пірамідальної схеми» необхідна наявність усіх зазначених ознак.
Відсутність вищевказаних ознак виключає можливість визнання схеми як «пірамідальної», тобто такої, що порушує норми чинного законодавства України.
Вказана позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 11 вересня 2013 року № 6-40 цс13, яка згідно зі ст.360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів.
Так, пірамідальній схемі властива сплата за можливість одержання окремим учасником компенсації, яка повинна надаватися за рахунок залучення цим учасником схеми інших споживачів.
У той самий час предметом угоди сторін у даній справі, укладеної в рамках функціонування програми «Альянс Україна», є надання учаснику програми адміністративних послуг, у тому числі фінансового характеру, з метою придбання ним певної грошової суми.
Відповідно до ст.2 договору ПП «Грандфінресурс» гарантує надання кожному учаснику права на отримання заявленої ним грошової суми за умови виконання ним всіх зобов'язань, передбачених договором.
Передбачені договором умови дозволяють учаснику здійснювати оплату грошової суми, заявленої для придбання невеликими щомісячними внесками, які названі в договорі «чисті внески», зокрема відповідно до статті 1 додатку №2 до договору «Визначення термінів» «чистий внесок» - це частина Загального платежу, за рахунок якої Адміністратор здійснює оплату грошової суми, заявленої для придбання на умовах діяльності програми «Альянс Україна», та розмір якої визначається шляхом ділення відповідної грошової суми на кількість платежів, зазначених у додатку № 1 до договору та відповідає графіку платежів.
Отже, договором передбачена щомісячна сплата споживачем грошової суми, заявленої для придбання, а не плата за можливість одержання прав на отримання цієї суми.
Таким чином, за умовами програми «Альянс Україна» кожний з учасників, який належним чином виконує зобов'язання за договором, отримує заявлену ним для придбання грошову суму з фонду реєстру, створеного за рахунок щомісячних внесків учасників програми.
За таких обставин висновок суду про те, що діяльність ПП «Грандфінресурс» за укладеним з позивачем договором є функціонуванням «пірамідальної схеми», суперечить змісту п.7 ч.3 ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів» у зв'язку з відсутністю головних ознак «пірамідальної схеми» - безтоварності та сплати компенсації одному учаснику за рахунок інших, оскільки за схемою придбання товарів у групах, що має місце в даному випадку, придбають товар усі учасники за рахунок об'єднання внесків кожного з них. Різниця між споживачами - учасниками схеми є тільки в часі одержання заявленої для придбання грошової суми, за умови виконання своїх зобов'язань.
Крім того, для віднесення схеми до «пірамідальної» необхідно врахувати й інші норми чинного законодавства України, що регулюють спірні правовідносини, оскільки діяльність ПП «Грандфінресурс» з адміністрування фінансових коштів підпадає під поняття «фінансова послуга».
Відповідно до ч.5 ст.1 Закону України «Про фінансові послуги та регулювання ринків фінансових послуг» під поняттям «фінансова послуга» розуміється операція з фінансовими активами, що здійснюється в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.
Суд зазначених вимог закону не врахував і до спірних правовідносин сторін не застосував.
Помилковим є й висновок суду про введення позивача в оману з підстав оплати ним не самого товару, а права купівлі товару та відсутності залучення власних коштів відповідача.
Такий висновок суперечить нормам чинного законодавства й суті самого правочину, визначеного частиною 5 статті 1 Закону України «Про фінансові послуги та регулювання ринків фінансових послуг».
Відповідно до абз.2 ч.1 ст.230 ЦК України обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.
З матеріалів справи вбачається, що під час укладення договору ОСОБА_6 отримав його примірник та додатки до договору, які містять умови діяльності програми «Альянс Україна».
Відповідно до ст.4 договору з моменту підписання цього договору учасник заявляє, що отримав усі пояснення від представника адміністратора, уважно прочитав та зрозумів усі визначення, умови та зміст договору і додатків до нього.
Згідно п.1,4 додатку № 2 до договору учаснику надається три дні для того, щоб він міг детально ознайомитися з ним та прийняти його умови чи відмовитись від участі в програмі. При цьому у разі розірвання учасником договору протягом трьох днів з дати його підписання учаснику повертається вся сума коштів, внесених ним на рахунок ПП «Грандфінресурс».
Як вбачається з матеріалів справи, у вказаний триденний строк позивач з заявою про розірвання договору до відповідача не звертався, що свідчить про його розуміння та згоду з усіма умовами договору.
Таким чином, висновок суду про наявність обману та ознак «пірамідальної схеми» у діях ПП «Грандфінресурс» під час укладення договору з позивачем є помилковим і не узгоджується з положеннями п.7 ч.3 ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів» у взаємозв'язку з нормами Закону України «Про фінансові послуги та регулювання ринків фінансових послуг».
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням у справі нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 307, 309, 314, 316 ЦПК України, ст.ст. 215, 230 ЦК України, ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.1 Закону України «Про фінансові послуги та регулювання ринків фінансових послуг», колегія суддів, -
Апеляційну скаргу задовольнити.
Рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 12 вересня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_6 до приватного підприємства «Грандфінресурс» про стягнення грошових коштів за нікчемним правочином скасувати.
Ухвалити у справі нове рішення.
В задоволенні позову ОСОБА_6 до приватного підприємства «Грандфінресурс» про стягнення грошових коштів за нікчемним право чином відмовити.
Рішення набирає чинності з моменту проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня проголошення.
Головуючий :
Судді :