Справа №11-кп/796/128/14 Головуючий в І інстанції - ОСОБА_1
Суддя-доповідач - ОСОБА_2
31 січня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
судді - доповідача - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5
за участю прокурора - ОСОБА_6
обвинуваченого - ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві матеріали кримінального провадження № 12013110020009823 відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Російської Федерації, Волгоградської області, Кіквідзенського району, села Крутий Лог, росіянина, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого 15.11.2004 року Новозаводським районним судом м. Чернігова за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі; 05.03.2009 року Козелецьким районним судом Чернігівської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, звільнився з місць відбуття покарання 23.10.2012 р. умовно-достроково на 4 місяці 11 днів,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 2 ст. 186 КК України, за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Дарницького районного суду м. Києва від 29 листопада 2013 року,
Вироком Дарницького районного суду м. Києва від 29 листопада 2013 року ОСОБА_7 визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, та йому призначене покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_7 визначено обчислювати з 15.08.2013 р., запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишено без змін - тримання під вартою.
Судом вирішено питання про цивільний позов та речові докази по справі.
За вироком суду, ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.
14.08.2013 р., приблизно в 22 год. 00 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, повторно, умисно, з корисливих спонукань, з метою відкритого викрадення чужого майна, знаходячись біля будинку № 10/1 по вулиці Привокзальній в місті Києві, керуючись раптово виниклим умислом вступив в обопільну злочинну змову з ОСОБА_8 , матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, направлену на відкрите викрадення чужого майна. Після чого, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , діючи узгоджено та обопільно, підійшли до ОСОБА_9 , яка заходила до вхідних дверей під'їзду за вище вказаною адресою, та із застосуванням фізичного насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, ОСОБА_8 перший схопивши ОСОБА_9 своїми руками, розвернув до себе, після чого, своєю правою рукою обхопив ОСОБА_9 за шию, притиснувши до себе, та кулаком лівої руки почав завдавати ОСОБА_9 удари у бік з ліва. В цей час, ОСОБА_7 , на підтримку дій ОСОБА_8 , почав наносити ОСОБА_9 удари кулаком в тулуб з лівої сторони. ОСОБА_9 , воля до опору у якої була подавлена застосованим до неї фізичним насильством, не стала чинити опору, в результаті чого ОСОБА_7 та ОСОБА_8 відкрито викрали у ОСОБА_9 належне їй майно, а саме: шкіряну сумку, вартістю 1200 грн., в якій знаходилося: портмоне із шкірозамінника, вартістю 150 грн., в портмоне знаходилося: паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_9 , ідентифікаційний код, водійське посвідчення на ім'я ОСОБА_9 , страховий поліс, талон до посвідчення водія, закордонний паспорт на ім'я ОСОБА_9 , картки знижок; гроші в сумі 200 доларів США, мобільний телефон «Айфон 48» в комплекті із зарядним пристроєм, вартістю 7000 грн., в телефоні знаходилась сім-карта оператора «Лайф», вартістю 10 грн., на рахунку якої було 38 грн., телефон знаходився в чохлі (книга), вартістю 400 грн., мобільний телефон «Самсунг 5230» в комплекті із зарядним пристроєм, вартістю 1200 грн., в телефоні знаходилась сім-карта «МТС», вартістю 50 грн., на рахунку якої було 20 грн., карта пам'яті на 8 Гб, вартістю 150 грн., гроші в сумі 3200 грн., сонячні окуляри в комплекті з чохлом, вартістю 1200 грн., парфуми «Версаччі», вартістю 450 грн., косметичні засоби та засоби жіночої гігієни, заколка для волосся - які ніякої матеріальної цінності не представляють, а всього ОСОБА_7 та ОСОБА_8 відкрито викрали у ОСОБА_9 майно на загальну суму 16 тисяч 666 гривень. Після вчинення вказаного, ОСОБА_7 разом з ОСОБА_8 з місця вчинення злочину зникли, а викраденим майном розпорядилися на власний розсуд.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, обвинувачений ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу та доповнення до неї, в яких просить змінити вирок та призначити йому покарання із застосуванням ст. ст. 69, 75 КК України.
Вимоги апеляційної скарги обвинувачений обґрунтовує тим, що призначене йому покарання за своєю суворістю не відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі обвинуваченого, при винесенні вироку судом не в повній мірі враховані пом'якшуючі обставини, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, а саме повне визнання своєї вини, активне сприяння в розкритті злочину, щире каяття, відсутність тяжких наслідків, його тяжке матеріальне становище. Таким чином, при призначенні покарання судом не в повній мірі враховані дані про особу обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують покарання, тобто судом першої інстанції належно не дотримано вимог ст. 65 КК України.
Обвинувачений в судовому засіданні апеляційної інстанції підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити.
Прокурор в засіданні апеляційної інстанції заперечував проти поданої апеляційної скарги обвинуваченого та просив в її задоволенні відмовити, вважаючи вирок суду першої інстанції законним, обґрунтованим і вмотивованим, а призначене покарання ОСОБА_7 таким, що відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий.
Заслухавши суддю - доповідача, доводи обвинуваченого, думку прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово обвинуваченого, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга обвинуваченого не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 проводився у відповідності до положень параграфа 3 глави 28 КПК України з дотримання вимог ч.3 ст. 349 КПК України: суд першої інстанції визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, з'ясувавши, чи правильно розуміють учасники судового розгляду зміст цих обставин, переконавшись у добровільності позиції та роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_7 встановлені судом обставини кримінального правопорушення та правильність кваліфікації його дій не оспорює.
З огляду на викладене, відповідно до положень ст. 404 КПК України, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для перегляду судового рішення щодо фактичних обставин вчиненого правопорушення та правильності застосування норм матеріального закону при кваліфікації дій обвинуваченого.
Що стосується виду та розміру призначеного ОСОБА_7 покарання, то колегія суддів вважає, що покарання призначене ОСОБА_7 з дотриманням вимог ст. 65 КК України.
Так, вирішуючи питання про призначення покарання ОСОБА_7 , суд першої інстанції, врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину проти власності, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, та дані про особу ОСОБА_10 , який раніше судимий саме за злочини проти власності, має не зняті і не погашені судимості. Саме на підставі наведеного, суд прийшов до висновку про призначення ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі.
Разом з тим, суд визнав обставиною, що пом'якшує покарання - щире каяття ОСОБА_7 , і саме на підставі наведеного, визначив розмір покарання в межах санкції ч. 2 ст. 186 КК України, що наближена до мінімальних меж.
Доводи обвинуваченого у апеляційній скарзі про те, що судом першої інстанції безпідставно не враховано як обставину, що пом'якшує покарання його активне сприяння розкриттю злочину, то колегія суддів уважає, ці доводи необгрунтованими.
Так, активне сприяння розкриттю злочину виражається в тому, що винний добровільно у будь - якій формі допомогає правоохоронним органам розкрити злочин, зокрема, повідомляє про обставини, які мають суттєве значення для розслідування справи і не були відомі правоохоронним органам, викриває інших співучасників і їх роль у вчиненому, передає речові докази, або повідомляє про місце їх знаходження та надає інші важливі дані стосовно вчиненого злочину. Ця обставина може мати місце в тому числі і під час судового розгляду справи.
Проте, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, описаних дій, що свідчили б про активне сприяння розкриттю злочину, ОСОБА_7 не вчиняв.
Крім того, відсутні в матеріалах провадження будь - які дані і про те, що ОСОБА_7 вчинив даний злочин внаслідок збігу тяжких особистих обставин, на що він посилається в апеляційній скарзі.
Таким чином, при розгляді кримінального провадження не встановлено декілька обставин, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і пом'якшують покарання, та враховуючи дані про особу ОСОБА_7 , колегія суддів вважає, що відсутні підстави для застосування ст. 69 КК України, а призначене ОСОБА_7 покарання є необхідним і достатнім для його виправлення .
Колегія суддів не вбачає підстав і для застосування вимог ст. 75 КК України, оскільки при розгляді кримінального провадження не встановлено обставин для висновку про можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_7 без реального відбування покарання, оскільки він раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, на шлях виправлення не став, а тому саме за умови реального відбуття покарання можливе досягнення цілей призначеного покарання, передбачених ст. 50 КК України, а саме виправлення обвинуваченого та упередження вчинення ним нових злочинів.
Таким чином, апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_7 задоволенню не підлягає.
Разом з тим, колегія суддів вважає необхідним в порядку ч. 2 ст. 404 КПК України змінити мотивувальну частину вироку, яка містить формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, відповідно до якого ОСОБА_7 вчинив правопорушення за попередньою змовою з ОСОБА_8 , виключивши вказівку про вчинення правопорушення обвинуваченим ОСОБА_7 за попередньою змовою з ОСОБА_11 , так як постановою слідчого від 23.09.2013 року, матеріали досудового розслідування відносно нього виділені в окреме провадження (а.с. 151 матеріалів провадження № 12013110020009823), судом справа відносно ОСОБА_11 не розглядалася, а тому замість вказаного прізвища слід зазначити «з особою, справа відносно якої виділена в окреме провадження».
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 404, 407, 408, 409, 418 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
В порядку ч. 2 ст. 404 КПК України, вирок Дарницького районного суду м. Києва від 29 листопада 2013 року відносно ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 186 КК України - змінити.
Виключити з мотивувальної частини вироку, яка містить формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, посилання на прізвище особи, з якою ОСОБА_7 вчинив за попередньою змовою кримінальне правопорушення, вказавши, що кримінальне правопорушення ОСОБА_7 вчинив за попередньою змовою з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження.
В решті даний вирок суду - залишити без змін.
Касаційна скарга може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Судді:
________________________ _______________________ ______________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4