Справа № 22ц/796/833/2014 Головуючий у І інстанції - Гриньковська Н.Ю.
Доповідач Рубан С.М.
23 січня 2014 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі :
головуючого судді Рубан С.М.
суддів Іванченко М.М., Кабанченко О.А.
при секретарі Онищенко О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної автомобільної інспекції головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві, Управління Державної автомобільної інспекції головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, ОСОБА_3, за участю третьої особи: - приватного нотаріуса ОСОБА_4 про визнання права власності на транспортний засіб та скасування його реєстрації,-
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2013 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Державної автомобільної інспекції головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві, Управління Державної автомобільної інспекції головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, ОСОБА_3, за участю третьої особи: - приватного нотаріуса ОСОБА_4 про визнання права власності на транспортний засіб та скасування його реєстрації - відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_5 заперечив проти апеляційної скарги.
Інші учасники процесу в судове засідання не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належно, тому в порядку ч. 2 ст. 305 ЦПК України, їх неявка не перешкоджає розгляду справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, дійшла наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи і це було встановлено судом, ОСОБА_1 своєю довіреністю від 23.03.2010р., яка дійсна до 23.06.2010р., посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6, уповноважив гр.ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 представляти його інтереси в страхових компаніях по питанню укладення договорів страхування та інше, в тому числі подавати від його імені заяви, належного йому автомобіля марки Mercedes-BenzS500, реєстраційний номер НОМЕР_1, 1995р. випуску, номер кузова НОМЕР_2, що підтверджується копією витягу №13928720 від 23.03.2010р. про реєстрацію в Єдиному державному реєстрі довіреностей (а.с.7).
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3, право власності на автомобіль марки Mercedes-BenzS500, реєстраційний номер НОМЕР_1, 1995р. випуску зареєстровано за ОСОБА_1 (а.с.5).
З пояснень представника позивача в суді першої інстанції встановлено, що по закінченню, вказаного в довіреності строку (23.06.2010р.), уповноважені особи, зазначені в довіреності, належний позивачеві автомобіль не повернули, що зумовило звернення останнього до УДАІ ГУМВС України в м.Києві із заявами з метою розшуку автомобіля та накладення на нього арешту.
Так, листом УДАІ ГУМВС України в м.Києві від 22.11.2010 року за №10/Д-3015 у відповідь на заяву позивача, було повідомлено, що підрозділом ВРЕР№6 підпорядкованого УДАІ в м.Києві 26.10.2010 року проведено операцію по зняттю з обліку для реалізації автомобіля Mercedes-BenzS500, 1995 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2 сірого кольору за заявою гр.ОСОБА_10, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3, який діяв на підставі доручення приватного нотаріуса ОСОБА_11 Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області за номером ВРВ580077 від 20.10.2010року, зареєстрованого у реєстрі за №4017 (а.с.8).
Після цього, як вказує представник позивача, ОСОБА_1 звернувся до правоохоронних органів із заявою про порушення кримінальної справи щодо винних у незаконному відчуженні належного йому автомобіля.
Постановою начальника СВ Подільського РУ ГУМВС України в м.Києві Рогачова С.П. від 04.12.2010 року порушено кримінальну справу №07-11309 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України (а.с.18).
В подальшому, листом УДАІ ГУМВС України в м.Києві від 18.12.2010 року за №10/Д-3185, у відповідь на заяву позивача щодо відміни доручення та розшуку належного йому автомобіля, повідомлено, що 26.10.2010 року вказаний автомобіль було знято з обліку для реалізації та 30.10.2010 року зареєстровано на ім'я іншої особи (а.с.12). Вказані обставини, також, підтверджуються довідкою УДАІ ГУМВС України в м.Києві № б/н, відповідно до якої, станом на 25.11.2010 року транспортний засіб спірний автомобіль, який було зареєстровано за гр.ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1, 26.10.2010 року знятий з обліку для реалізації (а.с.13).
Крім того, в ході розслідування кримінальної справи, встановлено, що станом на 11.02.2011 року, автомобіль Мерседес Бенц S500, дв. НОМЕР_4, куз. НОМЕР_2, з 05.11.2010 року значиться зареєстрованим з номерним знаком НОМЕР_5 за гр.ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, який мешкає за адресою: АДРЕСА_2. Згідно постанови слідчого СВ Подільського РУ ГУМВС України в м. Києві старшого лейтенанта міліції СоломченкоО.В., від 20.12.2010 року, автомобіль Мерседес Бенц S500, н.з. НОМЕР_5, дв. НОМЕР_4, куз. НОМЕР_2, внесений до комп'ютерної бази контрольного AMT УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області, санкція - «відчуження заборонено», згідно листа Управління Державної автомобільної інспекції головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області від 15.02.2011 року № 14/2244 (а.с.14).
Відчуження відбулося на підставі довіреності на право розпорядження автомобілем виданої від імені позивача 11.10.2010 року на ім'я ОСОБА_15, посвідченої приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_4 (третя особа у справі), що підтверджується копією витягу про реєстрацію в Єдиному державному реєстрі довіреностей №16271325 від 11.10.2010 року (а.с. 17).
Згідно з копією витягу з Єдиного державного реєстру довіреностей № 16749025 від 18.11.2010 року, 20.10.2010 року приватним нотаріусом ОСОБА_4 Рівненська обл., посвідчено довіреність, особи, яка видала довіреність у порядку передоручення, а саме гр.ОСОБА_15 на право розпорядження спірним транспортним засобом громадянам ОСОБА_3, ОСОБА_16, ОСОБА_10, ОСОБА_18 (а.с.9-11).
Однак, як зазначив представник позивача у судовому засіданні, підпис ОСОБА_1 в довіреності від 11.10.2010 року (а.с.16) якою позивач, ніби-то, за попередньою домовленістю, уповноважував гр.ОСОБА_15, розпоряджатися (керувати, продати, обміняти, здати в оренду, тощо) належним позивачу на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ НОМЕР_3 вид. ВРЕР-1 УДАІ в м.Києві транспортним засобом марки Mercedes-BenzS500, 1995р.виписку, реєстраційний номер НОМЕР_1, є підробленим, що, підтверджується висновком експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз МЮ України №11197/11198/12-32 за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи у кримінальній справі №07-11309 (а.с.21-33).
Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно ч. 1 ст.334 ЦК України, визначено, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Частиною 1 ст.387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Статтею 330 ЦК України передбачено, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.
Відповідно до ч.1 ст.388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Відповідно до ч.2 ст.16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Відповідно до ч. 1 ст.204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позивачем, при зверненні до суду з позовом, перед судом не поставлено питання про визнання недійсним правочину, на підставі якого ОСОБА_3 став власником спірного автомобіля, а тому в силу ст.204 ЦК України, цей правочин є дійсним, і правові підстави для визнання власником автомобіля іншої особи позивача у справі, у суду відсутні.
Крім того, судом встановлено, що слідство, на даний час, у вказаній вище кримінальній справі триває, а тому звернення позивача до суду з позовом є передчасним.
Також судом встановлено, що згідно листа від 22.11.2010 року №10/Д-3015, наданого на запит позивача, начальником УДАІ ГУ МВС України в м.Києві А.В. Курінмим, підрозділом ВРЕР№6 підпорядкованого УДАІ в м.Києві 26.10.2010 року за заявою гр.ОСОБА_10, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3, який діяв на підставі доручення приватного нотаріуса ОСОБА_11 Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області за номером ВРВ580077 від 20.10.2010 року, зареєстрованого у реєстрі за №4017, проведено операцію по зняттю з обліку для реалізації автомобіля Mercedes-BenzS500, 1995 р. випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2 сірого кольору.
Відповідно до ч.1,3 ст.244 ЦК України, представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.
Згідно п.3.1 Інструкції про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.08.2010 року №379 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 січня 2011року за N123/18861, при зверненні особи, уповноваженої в установленому порядку власником - фізичною особою ТЗ здійснювати реєстрацію ТЗ, обов'язково подається примірник нотаріально посвідченої довіреності.
Згідно абз.3, п.4 глави 4 розділу І Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року № 296/5, дійсність нотаріально посвідченої довіреності перевіряється нотаріусом за Єдиним реєстром довіреностей, за винятком довіреностей, які посвідчено або видано за кордоном компетентними органами іноземних держав, за умови їх легалізації уповноваженими органами. Без легалізації такі довіреності приймаються нотаріусами у тих випадках, коли це передбачено законодавством України, міжнародними договорами, в яких бере участь Україна. За результатами перевірки дійсності довіреності (її дубліката) виготовляється витяг з Єдиного реєстру довіреностей, який додається до примірника правочину, що залишається у справах нотаріуса.
З пояснень представника відповідача УДАІ ГУМВС України в м.Києві в суді першої інстанції встановлено, що під час зняття з обліку автомобіля марки Mercedes- Benzмоделі S500, державний номер НОМЕР_1, представником власника автомобіля до реєстраційного підрозділу було надано довіреність від 20.10.2010 року №ВРВ 580077 (а.с.55), якою гр.ОСОБА_15, який діяв від імені ОСОБА_1. (позивача у справі), уповноважив гр.ОСОБА_10 зняти вказаний автомобіль з обліку. Зазначена довіреність була перевірена через Єдиний реєстр спеціальних бланків нотаріальних дій (а.с.56). Тобто, всі вимоги закону, при знятті з обліку спірного автомобіля, відповідачем у справі УДАІ ГУМВС України в м.Києві було дотримано.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що твердження позивача, що відповідачі УДАІ ГУМВС України в м. Києві, УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області та третя особа нотаріус ОСОБА_4 якимось чином порушили права позивача не знайшли підтвердження належними доказами в судовому засіданні.
Доводи апеляційної скарги є переказом позовної заяви, були предметом розгляду суду першої інстанції, висновків суду не спростовують та не впливають на правильність ухваленого у справі рішення.
Оскільки рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, висновки суду обґрунтовані, відповідають обставинам справи, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.
Керуючись ст.ст.303,304,307,308,313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом 20 днів.
Головуючий : (підпис) Судді: (підписи) копія вірна
Суддя : Рубан С.М.
Секретар: