Провадження № 274/5928/13-к
ВИРОК Провадження № 1-кп/0274/66/14
03.02.2014 року м. Бердичів
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі:
головуючого - судді . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_1
з участю секретаря . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 274/5928/13-к про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Бердичева Житомирської області, громадянки України, з професійно-технічною освітою, незаміжньої, маючої дитину, ІНФОРМАЦІЯ_2 , непрацюючої, проживаючої та зареєстрованої в АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
за ч. 1 ст. 121 КК України,
з участю прокурора . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_4
потерпілого . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_5
обвинуваченої . . . . . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_3 ,
06 серпня 2013 року близько 01 години між ОСОБА_3 , яка перебувала у стані алкогольного сп'яніння, та її двоюрідним братом ОСОБА_5 на території житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_2 , на ґрунті особистих неприязних відносин, виникла сварка, яка переросла у бійку, в ході якої у ОСОБА_3 виник умисел на заподіяння ОСОБА_5 тілесних ушкоджень.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заподіяння ОСОБА_5 тілесних ушкоджень, ОСОБА_3 взяла з приміщення кухні квартири АДРЕСА_3 кухонного ножа, підійшла до ОСОБА_5 та умисно, зі значною силою прикладання, нанесла тому один удар клинком ножа у передню ліву частину живота, заподіявши тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння, у вигляді проникаючого колото-різаного поранення передньої черевної стінки з пошкодженням чепця та тонкого кишківника.
Кримінальна відповідальність за скоєння злочину, у вчиненні якого ОСОБА_3 визнається винною, передбачена ч. 1 ст. 121 КК України.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого їй злочину визнала повністю та показала, що 06 серпня 2013 року приблизно о 01 годині ночі вона зі своїми товаришами ОСОБА_6 та ОСОБА_7 перебували на зупинці „Автопарк”, де вживали спиртні напої. Вона особисто вжила біля 200 г горілки. В цей час на велосипеді під'їхав потерпілий - її двоюрідний брат, разом зі своїм другом. У них між собою виникла сварка, а потім вони і побились. Потерпілий від'їжджав від зупинки та повертався ще три-чотири рази, сварився з другом, але вже не бився. Востаннє, коли під'їхав потерпілий, її батько вийшов з дому по АДРЕСА_2 , щоб купити цигарок у кіоску. Потерпілий пішов до батька та вони почали сваритись за якісь штангу, мотоцикл, зайшли до домоволодіння. Потерпілий штовхнув батька. Тоді вона підійшла до потерпілого з батьком та попросила потерпілого не чіпати батька. Потерпілий схопив її та почав душити, наніс декілька ударів по голові. В цей момент підбіг ОСОБА_8 та вдарив штахетиною потерпілого по голові. Потерпілий її відпустив. Тоді вона пішла до будинку, де на кухні зі стола взяла кухонний ніж, з яким повернулась на вулицю. Потерпілий вже стояв за хвірткою. Тоді вона підійшла до потерпілого та вдарила його ножем в живіт. Побачивши це, ОСОБА_8 вихопив у неї з рук ножа і викинув його біля дерева. Потерпілий побіг до будинку, вона пішла за ним. Потерпілий попросив викликати швидку медичну допомогу. Вона ж пішла до батька і викликала працівників міліції. Розкаюється у вчиненому.
Крім повного визнання вини обвинуваченою, її вина також підтверджується сукупністю і інших зібраних та досліджених у судовому засіданні доказів.
Так, допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 пояснив, що прописаний по АДРЕСА_4 , де проживає його матір, бабуся, дядько з дочкою - його двоюрідною сестрою, обвинуваченою ОСОБА_3 . Сам він там не проживає, але його речі залишились і періодично він приходить подивитись, що з ними. Дядько зловживає спиртним, обвинувачена вживає наркотики і тому речі зникають, у зв'язку з чим він неодноразово сварився з дядьком, сестрою та товаришами тої. Влітку 2013 року близько 00 год. 30 хв. він виїхав з роботи на велосипеді. По дорозі зустрів товариша, з якими випили по дві пляшки пива. Дійсно по дорозі посварились з другом, але потім відразу і помирились. Підійшли на зупинку, де була обвинувачена зі своїми товаришами, в тому числі які він потім дізнався - ОСОБА_9 . Побачив батька та пішов до нього, щоб поговорити з приводу зникнення речей, зокрема штанги. Коли розмовляв на подвір'ї з батьком, з зупинки прибігла обвинувачена. Обвинувачена була дуже п'яною, кинулась на нього, почала дряпати обличчя. Не витримавши, він дав їй два-три ляпаси, щоб заспокоїлась. В цей момент до нього прибігли ОСОБА_8 з двома товаришами та почали бити його дерев'яними палицями по спині, голові. Він їх порозштовхував, почав бігти за ОСОБА_10 цей момент помітив у себе поріз на животі, з лівого боку. Як, хто і в який момент йому заподіяв поріз, сказати не може, так як не звернув уваги. Це все відбувалось на подвір'ї під час його сутички з ОСОБА_11 і товаришами того та при цьому була присутньою ОСОБА_3 , але де та в подальшому ділась, не знає. Після того, як він побіг за ОСОБА_11 і виявив кров у себе, то бачив у ОСОБА_12 в руках якийсь ніж, яким той розмахував, погрожуючи порізати. Виявивши у себе кров, він повернувся до будинку, де йому стало зле і він попросив викликати швидку медичну допомогу. Від поранень він дві неділі лежав в лікарні, обвинувачена до нього не приходила, не вибачалась. В лікарні бабуся йому розповідала, що за тиждень до подій, вона купила кухонний ніж, так як в будинку ножа не було. Після подій ніж з будинку зник. На сьогоднішній день обвинувачена ходить по району та хвалиться, що підрізала його. При призначенні покарання просить призначити якнайменший строк.
Свідок ОСОБА_10 пояснив, що місяці три тому, в 2013 році, близько 23 год. - 23 год. 30 хв. він повертався з роботи. Коли він проходив біля автопарку, його покликала ОСОБА_3 , яка сиділа через дорогу з подругою та двома незнайомими йому хлопцями. Хоча він і не хотів, але підійшов, йому запропонували випити з ними. Коли він випив, 50-100 г., до компанії приєднався високий хлопець. Ще через деякий час на велосипеді під'їхав потерпілий, який почав висловлювати претензії до присутніх, ображати, щоб вони більше не заходили до помешкання обвинуваченої. Потерпілий, як він зрозумів - брат обвинуваченої, почав до нього говорити, що якщо йому потрібна ОСОБА_13 , то нехай забирає. Він відповів потерпілому, що не має такого бажання. Після цього потерпілий почав битись з високим хлопцем, який раніше приєднався до їхньої компанії. Потім потерпілий уїхав і ще два-три рази повертався. Останній раз потерпілий повернувся вже без велосипеду та почав вже доскіпуватись до батька обвинуваченої, з яким зайшли на подвір'я. Марина ще сказала, що якщо потерпілий зачепить батька, вона його заріже. Через деякий час з подвір'я почали лунати крики і обвинувачена пішла додому. Вони продовжували сидіти на зупинці, але ще через деякий час, це вже було 01-02 година ночі, крики стали гучними. Почувши ці крики, він підбіг до паркану та побачив, як потерпілий б'є обвинувачену та її батька, нахилившись над ними, а ті лежать на землі. З метою привернути увагу він взяв штахетину, яка лежала поруч, та вдарив нею по забору. На цей звук потерпілий обернувся та пішов на нього. Потерпілий вже йшов без футболки. Подивившись на потерпілого, помітив на животі того кров, про що і сказав. Тоді потерпілий взявся руками за живіт, присів. Потім пішов до будинку та попросив викликати йому швидку. Коли потерпілий пішов до квартири, він забрав з рук ОСОБА_14 кухонного ножа. Обвинувачена пішла в будинок, ніж він поклав до своєї кишені. Коли через годину приїхали працівники міліції, він їм віддав ніж. Чому тоді ніж виявили під деревом, пояснив, що можливо ніж і випав, коли приїхали працівники міліції. Потерпілого він не бив, ножем тому не погрожував. Чому потерпілий та обвинувачена кажуть, що він вдарив штахетиною потерпілого, пояснити не може, вони говорять неправду. Суд приймає до уваги та кладе у основу вироку показання свідка щодо місця, часу скоєння злочину, забирання свідком ножа у обвинуваченої після нанесення нею удару потерпілому, оскільки показання в цій частині узгоджуються з показаннями обвинуваченої, потерпілого, даними протоколів огляду місця події, слідчого експерименту та іншими матеріалами провадження. Показання ж свідка в частині, що стосується його дій у відношенні до потерпілого, суперечать як показанням потерпілого, так і обвинуваченої, та не узгоджуються між собою, тому судом розцінюються як захисна позиція, хоча у цьому кримінальному провадженні свідку ОСОБА_10 жодного обвинувачення не пред'являлось.
Крім того, вина ОСОБА_3 також підтверджується:
- даними протоколу огляду місця події від 06.08.13 з фототаблицею до нього, під час якого поруч з будинком АДРЕСА_5 під деревом виявлено та вилучено кухонний ніж, тапок та марлевий тампон з речовиною бурого кольору (а.п. 26-31);
- даними протоколу огляду предметів, в подальшому визнаних речовими доказами, від 06.08.13, при проведенні якого оглянуто тапок і ніж, а також марлевий тампон, що були вилучені під час огляду місця події 06.08.13 біля будинку обвинуваченої і потерпілого (а.п. 36);
- даними виписки із медичної карти амбулаторного хворого від 06.08.13, згідно з якою 06.08.13 о 07 год. 50 хв. було обстежено видихуване повітря ОСОБА_3 на наявність етилового спирту - результат 1,84‰ (а.п. 58);
- даними висновку судово-медичної експертизи № 582 від 08.08.13, відповідно до якого у ОСОБА_5 виявлені тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення передньої черевної стінки з пошкодженням чепця та тонкого кишківника. Дані ушкодження відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя. Виявлені тілесні ушкодження спричиненні від одноразової дії колюче-ріжучого предмету, що можливо і від удару ножа (а.п. 60);
- даними висновку судово-медичної експертизи № 644 від 10.09.13, згідно з яким тілесні ушкодження, виявлені у ОСОБА_5 , могли виникнути при обставинах, вказаних ОСОБА_3 при проведенні слідчого експерименту за її участю (а.п. 65-66);
- даними протоколу пред'явлення речей для впізнання від 13.08.13, під час якого свідок ОСОБА_15 серед пред'явлених їй ножів впізнала ніж, вилучений під час огляду місця події 06.08.13, як такий, що є її домашнім і який вона бачила 06.08.13 в руках свідка ОСОБА_10 (а.п. 70-71);
- даними протоколу огляду предмету, в подальшому визнаного речовим доказом, від 13.08.13, а саме футболки, в яку був одягнений потерпілий на момент скоєння злочину. Футболка має пошкодження, по всій площині на ній різноманітні плями червоного та бурого кольорів (а.п. 73);
- даними висновку судово-медичної експертизи марлевого тампону, тапка і футболки № 285 від 19.09.13, відповідно до якого на футболці потерпілого, в якій він був одягнений на момент скоєння злочину, виявлено кров людини, яка може походити від ОСОБА_5 (а.п. 95-98);
- даними протоколу проведення слідчого експерименту від 21 серпня 2013 року з ілюстративною таблицею до нього, за участю підозрюваної ОСОБА_3 , відповідно до якого остання показала, яким чином заподіяла тілесні ушкодження - ножем, що утримувала у правій руці, удар у ліву частину живота потерпілого. Дані протоколу про місце, спосіб вчинення злочину та механізм дій ОСОБА_3 відповідають показанням обвинуваченої, потерпілого, протоколу огляду місця події від 06.08.13 та іншим матеріалам провадження (а.п. 123-126).
Оцінивши наведені докази в їхній сукупності, суд вважає вину обвинуваченої ОСОБА_3 доведеною повністю та кваліфікує її дії за ч. 1 ст. 121 КК України, як умисне спричинення тяжкого тілесного ушкодження, тобто тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченій, суд визнає: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, прохання потерпілого призначити покарання, найм'якіше із можливих.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченій, суд визнає: вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп'яніння.
При призначенні покарання ОСОБА_3 суд керується загальними засадами призначення покарання - ст. 65 КК України, і враховує ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, дані про особу винної та обставини, що пом'якшують і обтяжують її покарання.
Відповідно до ст. 12 ч.ч. 1, 4 КК України злочин, передбачений ч. 1 ст. 121 КК України, є тяжким злочином.
Обвинувачена раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась, за місцем проживання характеризується як особа, на яку скарг не надходило, не притягувалась до адміністративної відповідальності, не працює, перебуває на обліку з приводу опійної наркоманії.
З урахуванням наведеного, приймаючи до уваги ступінь суспільної небезпеки та обставини скоєного злочину, особу обвинуваченої та санкцію статті, суд призначає покарання у виді позбавлення волі. І лише, враховуючи наявність декількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, а саме: щире каяття обвинуваченої, активне сприяння нею у розкритті злочину, пробачення її потерпілим та прохання потерпілого призначити покарання якнайм'якіше, відповідно до ч. 1 ст. 69 КК України суд вважає за можливе призначити покарання ОСОБА_3 нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції частини статті. На думку суду саме призначене покарання буде необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченої та запобігання вчиненню нових злочинів як нею так і іншими особами.
Цивільний позов прокурора про відшкодування витрат на лікування потерпілого підлягає задоволенню, так як повністю підтверджений дослідженими доказами (а.п. 51-55) та визнається обвинуваченою.
Потерпілим цивільний позов у кримінальному провадженні не пред'явлено.
Процесуальні витрати, пов'язані із залученням експертів, підлягають стягненню з ОСОБА_3 .
Приймаючи до уваги призначене покарання, поведінку ОСОБА_3 при проведенні досудового розслідування та судового розгляду, а саме порушення нею умов запобіжного заходу у виді домашнього арешту, до набрання вироку законної сили менш суворий запобіжний захід ніж тримання під вартою, не забезпечить належної поведінки ОСОБА_3 .
Керуючись ст.ст. 369-371, 373-374 КПК України, суд -
ОСОБА_3 визнати винуватою у пред'явленому обвинуваченні у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, та з врахуванням ч. 1 ст. 69 КК України призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 02 (два) роки.
До набрання вироком законної сили щодо обвинуваченої ОСОБА_3 обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою, взявши її під варту з зали суду.
Початок строку відбування покарання обчислювати з моменту взяття під варту.
Цивільний позов прокурора про відшкодування витрат на лікування потерпілого ОСОБА_5 задовольнити. Стягнути з ОСОБА_3 (ід. номер НОМЕР_1 ) на користь Бердичівської центральної міської лікарні 2736 грн. 56 коп. витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_5 .
Речові докази у кримінальному провадженні після набрання вироком законної сили: резиновий тапок, футболку, які залишено на зберігання потерпілому ОСОБА_5 - повернути законному володільцю ОСОБА_5 ; ніж, який залишений на зберігання обвинуваченій ОСОБА_3 - повернути законному володільцю ОСОБА_15 .
Стягнути з ОСОБА_3 (ід. номер НОМЕР_1 ) на користь держави 195 грн. 60 коп. процесуальних витрат на залучення експерта при проведенні НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області судової дактилоскопічної експертизи та 195 грн. 60 коп. процесуальних витрат на залучення експерта при проведенні НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області судової експертизи холодної зброї (одержувач: УДКСУ у м. Житомирі (м. Житомир); банк одержувача: ГУДКСУ у Житомирській області; МФО 811039; код ЗКПО: 38035726; рахунок № 31117115700002; в призначенні вказувати код класифікації доходів: 24060300).
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок протягом тридцяти днів з дня проголошення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд.
Копія вироку негайно після проголошення вручається обвинуваченій та прокурору. Учаснику, який не був присутнім в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Головуючий - суддя ОСОБА_1