01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
20.05.2009 № 18/15
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Григоровича О.М.
суддів:
за участю секретаря судового засідання:
представників сторін:
позивача: не з'явився;
відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МЯУ-ГАУ"
на рішення Господарського суду м.Києва від 19.02.2009
у справі № 18/15 (суддя
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРПРОДУКТ"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЯУ-ГАУ"
про стягнення 22069,98 грн.
Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.02.09 позов задоволено повністю.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “МЯУ-ГАУ” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “УКРПРОДУКТ” 18241 грн. 65 коп. заборгованості, 180 грн. пені, 3648 грн. 33 коп. штрафу, 2500 грн. витрат на оплату послуг адвоката, 220 грн. 70 коп. витрат по сплаті держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не звернув увагу на відсутність в матеріалах справи довіреностей, згідно яких відповідач уповноважив своїх представників на отримання товару від позивача. В апеляційній скарзі вказано, що стягнення з відповідача штрафу за прострочку платежу є неправомірним.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Позивач та відповідач в судові засідання, які відбулися 22.04.09 та 20.05.09, повноважних представників не направили. Однак, їх було повідомлено про час та місце розгляду апеляційної скарги належним чином, про що свідчить відповідний штамп господарського суду апеляційної інстанції з відміткою про відправку документа, зроблений на звороті у лівому нижньому куті ухвал Київського апеляційного господарського суду про прийняття апеляційної скарги до провадження від 01.04.09, відкладення розгляду справи від 22.04.09, згідно з вимогами Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.02 № 75.
Крім того, про належне повідомлення позивача та відповідача у справі про прийняття апеляційної скарги до провадження та призначення її до розгляду свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, з яких вбачається, що 13.04.09 представником позивача та 08.04.09 представником відповідача отримано ухвалу суду від 01.04.09.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.07.97 № 02-5/289 із змінами „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).
Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає, що неявка в судове засідання представників сторін, належно повідомлених про розгляд апеляційної скарги, не є перешкодою для розгляду справи.
Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Від представника ТОВ „МЯУ-ГАУ” 20.05.09 через канцелярію суду надійшло пояснення до апеляційної скарги, в якому він просить провадження у даній справі припинити.
Розглянувши мотиви апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
07.03.08 між Товариством з обмеженою відповідальністю “УКРПРОДУКТ” (далі-позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “МЯУ-ГАУ” (далі-відповідач, покупець) було укладено договір постачання № 101.
Відповідно до п. 1.1. договору від 07.03.08 № 101 постачальник зобов'язується передати у власність покупця продукцію в асортименті, у кількості й у терміни, визначені в замовленні покупця, а покупець зобов'язується прийняти цю продукцію і сплатити за неї визначену грошову суму (ціну).
Згідно з п. 1.2. вказаного вище договору асортимент, кількість, терміни, ціна одиниці продукції і загальна сума кожного постачання визначаються відповідно в замовленні покупця і погодженому сторонами прайс-листі, який є невід'ємною частиною даного договору.
В п. 4.1. договору від 07.03.08 № 101 вказано, що постачання продукції провадиться зі складу постачальника, транспортом постачальника у відповідні об'єкти торгівлі покупця.
За продукцію з терміном зберігання більш ніж 96 годин покупець здійснює попередню оплату. За умови додаткового письмового узгодження сторонами можлива оплата на протязі 14 календарних днів з моменту підписання накладної (п. 6.4. договору від 07.03.08 № 101).
Матеріали справи свідчать, що позивачем було поставлено, а відповідачем отримано продукцію на загальну суму 19059, 95 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними: від 03.10.08 № 1448937 на суму 5119, 26 грн.; від 14.10.08 № 1450701 на суму 6869, 56 грн.; від 17.10.08 № 1451172 на суму 647, 21 грн.; від 24.10.08 № 1452461 на суму 6423, 92 грн.;
В частині 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Поставлену позивачем продукцію відповідач оплатив частково в сумі 818, 30 грн.
Тобто, відповідачем не було виконано зобов'язання по оплаті товару в повному обсязі.
Частиною 1 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України).
У відповідності до ст. 525 Цивільного кодексу одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В п. 8.1. договору від 07.03.08 № 101 зазначено, що за кожен календарний день прострочки, за виключенням двох перших днів прострочки передбаченої дати оплати продукції, що погоджена сторонами, покупцю буде нарахована пеня у розмірі 1% від загальної вартості поставки.
У разі прострочки оплати за поставлену продукцію постачальнику на протязі 20 календарних днів від узгодженої дати оплати, покупець зобов'язується сплатити штрафні санкції у розмірі 20% від суми заборгованості (п. 8.2. договору від 07.03.08 № 101).
Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення з відповідача штрафних санкцій.
Також, підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення з відповідача 2500 грн. за послуги адвоката, оскільки матеріалами справи підтверджується, що 05.12.08 між позивачем та адвокатом Халіловою Наталією Кронидівною було укладено договір № 05/12/2008 про надання послуг адвоката.
Квитанцією до прибуткового касового ордеру № 09 позивачем на користь адвоката Халілової Наталії Кронидівни сплачено 2500 грн. за надання послуг адвоката згідно договору від 05.12.08 № 05/12/2008.
Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову на відповідача (ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України).
Щодо клопотання відповідача про припинення провадження у справі, то колегія суддів його відхилила, оскільки апеляційний господарський суд відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі на момент його прийняття, а матеріали справи свідчать про сплату боргу після подання позову. Отже, суд першої інстанції обґрунтовано, із з'ясуванням всіх обставин справи відповідно до ст. 43 ГПК України вирішив спір і дійшов висновку про наявність заборгованості у відповідача перед позивачем, тому колегія суддів вважає, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду міста Києва від 19.02.09 у справі № 18/15.
Згідно з ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи викладене вище, доводи апеляційної скарги є такими, що спростовуються матеріалами справи, а тому не дають підстав для скасування прийнятого у справі судового рішення.
За таких умов рішення Господарського суду міста Києва від 19.02.09 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Рішення Господарського суду міста Києва від 19.02.09 у справі №18/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
2. Матеріали справи №18/15 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді
25.05.09 (відправлено)