01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
20.05.2009 № 8/336
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Смірнової Л.Г.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -Любченко М.В.- директор;
від відповідача - не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "ОКА ЕНЕРЖІ"
на рішення Господарського суду м.Києва від 17.12.2008
у справі № 8/336 (суддя
за позовом Дочірнє підприємство "Кременчуцьке спеціалізоване управління № 629 "Гідроспецфундаментбуд" ВАТ "Укргідроспецфундаментбуд"
до Товариство з обмеженою відповідальністю "ОКА ЕНЕРЖІ"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про стягнення 203133,83 грн.
Суть рішення і апеляційної скарги:
Дочірнє підприємство Кременчуцького спеціалізованого управління № 629 “Гідроспецфундамент” Відкритого акціонерного товариства “Укргідроспецфундамент” (далі - позивач) у серпні 2008 року звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “ОКА ЕНЕРЖІ” (далі - відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача 203 133,83 грн., з них 190593,09 грн. - основного боргу, 9529,65 грн. - пені згідно договору, 3011,09 грн. 3% річних, 2031,34 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішенням господарського суду міста Києва від 17.12.2008 у справі № 8/336 позов задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача 190 593,09 грн. основного боргу, 9 529,65 грн. пені, 3 011,09грн. 3% річних, 2 031,34 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу. Рішення суду обґрунтоване приписами статей 526, 530 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України з огляду на доведеність порушень відповідачем зобов'язань за договором підряду № 9 від 21.09.2007 шляхом невиконання своїх грошових зобов'язань належним чином, у встановлений строк.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 17.12.2008 у справі № 8/336.
Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення господарського суду міста Києва від 17.12.2008 у справі № 8/336 було прийнято з порушенням норм процесуального права.
Так, апелянт зазначив, що господарський суд в порушення ст. 77 ГПК України ухвалив рішення без участі його представника, чим грубо порушив процесуальні права відповідача, передбачені ст. 22 ГПК України.
Крім того, апелянт зазначив, що занурення палей, які в подальшому несуть значне навантаження, у будь-якому випадку підлягає випробуванню та складанню актів прихованих робіт. Це прямо випливає з характеру робіт, на думку сторони.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.04.2009 у справі № 8/336 скарга прийнята до розгляду та порушено апеляційне провадження.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2009 відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався. Крім того, даною ухвалою було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю “Науково виробнича фірма “ДІН”.
Апелянт в засідання суду Київського апеляційного господарського суду 23.04.2009 не з'явився, проте був належним чином повідомлений про місце та час розгляду апеляційної скарги, що підтверджується повідомлення про вручення № 9417579 (аркуш справи 86).
Розпорядженням В.о. Голови Київського апеляційного господарського суду № 01-23/1/7 від 18.05.2009 „Про зміну складу колегії суддів”, в зв'язку з виробничою необхідністю було доручено розгляд апеляційної скарги у справі № 8/336 колегії суддів у складі: Смірнова Л.Г. - головуючий суддя, суддів Алданова С.О., Коротун О.М.
20.05.2009 на підставі ст. 4-6 ГПК України та Закону України „Про судоустрій України” розгляд апеляційної скарги здійснено вказаним складом суду, який прийняв дану постанову.
20.05.2009 позивач через загальний відділ Київського апеляційного господарського суду надав пояснення за № 31, щодо обставин, викладених в апеляційній скарзі ТОВ “ОКА ЕНЕРЖІ”, яке залучено до матеріалів справи.
В судове засідання Київського апеляційного господарського суду 20.05.2009 представник відповідача вдруге не з'явився, проте був належним чином повідомлений про місце та час розгляду апеляційної скарги, що підтверджується повідомлення про вручення № 9624272 (аркуш справи 93).
Третя особа в судове засідання Київського апеляційного господарського суду 20.05.2009 також не з'явилась, проте була належним чином повідомлена про місце та час розгляду апеляційної скарги, що підтверджується відміткою відділу діловодства на зворотному боці ухвали від 23.04.2009 та реєстром відправленої кореспонденції.
Враховуючи, що судом явка уповноваженого представника відповідача та третьої особи в судове засідання обов'язковою не визнавалася, відповідач та третя особа не скористалися належним їм процесуальним правом приймати участь в судовому засіданні 20.05.2009, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутності представника відповідача та третьої особи за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 101 ГПК України.
Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Київський апеляційний господарський суд
Як правильно з'ясовано судом першої інстанції, 21.09.2007 року між відповідачем (Товариство з обмеженою відповідальністю “ОКА ЕНЕРЖІ” - замовник) та позивачем (Дочірнє підприємство Кременчуцького спеціалізованого управління № 629 “Гідроспецфундамент” Відкритого акціонерного товариства “Укргідроспецфундамент” - субпідрядник) було укладено договір підряду (аркуш справи 9) № 9 (надалі -Договір), предметом якого відповідно до пункту 1.1. встановлено зобов'язання субпідрядника власними силами та засобами виконати, а замовника - прийняти та оплатити роботи по зануренню свай (137.30-8у-1) у кількості 400 штук (орієнтовно 496 метрів кубічних) згідно отриманої технічної документації по об'єкту “Торгівельний центр” м. Полтава. Робота вважається виконаною після підписання акту прийому-здачі (п.1.3 договору).
Відповідно до п. 2.1 Договору № 9 об'єм та характер робіт визначається проектно - кошторисною документацією.
Вартість робіт становить 400 00грн. за 1м.3 занурених свай, в тому числі ПДВ 20% 66,67 грн. ( п. 4.1 - Договору).
Відповідно до п.5.1 Договору після завершення робіт субпідрядник надає замовнику акт здачі - приймання робіт. Замовник зобов'язаний протягом 5-ти банківських днів прийняти та підписати його, або скласти перелік виявлених недоробок, або інших зауважень з виконаних робіт, якщо такий перелік не буде складений, роботи вважаються прийнятими.
Згідно п. 6.1 Договору замовник оплачує фактично виконані роботи на підставі підписаних сторонами довідки форми КБ-3 та акта КБ-2 протягом 5-ти банківських днів після підписання форми. Замовник проводить авансування в розмірі 40 000,00 грн. в тому числі ПДВ 20% та відраховує його щомісячно пропорційно з кожної підписаної форми (п.6.2 Договору).
Як правильно встановлено судом першої інстанції, за правовою природою укладений між сторонами договір є договором підряду.
Згідно ст. 837 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Відповідно до ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Так, замовник на виконання договору підряду № 9 (п.6.2 Договору) перерахував на рахунок генпідрядника грошові кошти в сумі 30 000,00 грн. за платіжним дорученням № 222 від 24.10.2007 (аркуш справи 14) як передплату будівельних робіт.
Як вбачається з матеріалів справи, та не спростовується доводами апеляційної скарги, субпідрядником були виконані, а замовником (відповідачем) прийняті замовлені роботи, а саме: у жовтні 2007 року позивачем проведено робіт по зануренню залізобетонних свай у кількості 236,89 м3, вартість робіт становить 124 370,06 грн., що підтверджується довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за жовтень 2007 рік та актом № 1 прийняття виконаних робіт за жовтень 2007 року; у листопаді 2007 року позивачем проведено робіт по зануренню залізобетонних свай у кількості 240,56 м3, вартість робіт становить 96 233,03 грн., що підтверджується довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за жовтень 2007 року та актом № 1 прийняття виконання робіт за жовтень місяць 2007 року. Виконані генпідрядником роботи прийняті замовником 31.10.2007 та 30.11.2007 відповідно, без зауважень.
Як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, відповідач свої зобов'язання щодо оплати прийнятих будівельних робіт не виконав.
21.12.2007 позивачем була направлена відповідачу претензія за № 239 (аркуш справи 20), у якій позивач просив погасити борг в сумі 190 593,00 грн. та сплатити пеню за прострочення грошового зобов'язання.
Відповіді на претензію відповідач не надав, суму боргу не погасив.
11.01.2008 позивачем вдруге була направлена відповідачу претензія за № 3 (аркуш справи 22), у якій позивач просив погасити суму боргу 190 593,00 грн. та сплатити пеню за прострочення грошового зобов'язання. Докази направлення претензій №№ 239, 3 знаходяться в матеріалах справи.
20.01.2008 сторонами було складено та підписано акт зірки взаємних розрахунків (аркуш справи 19), відповідно до якого борг відповідача перед позивачем за виконані роботи у жовтні та листопаді 2007 року становить 190 593,09 грн.
Належних та допустимих доказів на підтвердження повної оплати виконаних позивачем робіт відповідач суду не надав.
Так, внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань по договору, у відповідача виникла заборгованість в сумі 190 593,09 грн.
Згідно п. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України ( далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що господарський суд міста Києва правомірно задовольнив позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно статті 611 ЦК України у разі порушень зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
З огляду на викладене Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову в частині стягнення основного боргу в розмірі 190 593,09 грн.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст.ст. 550, 551 ЦК України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання; якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Частина 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачає, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Виходячи з положень ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України , штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Відповідно до п. 8.6 Договору при затримці оплати за виконаний об'єм робіт більше ніж на 10 днів замовник зобов'язаний сплатити субпідряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день затримки, але не більше 5% від вартості неоплачених робіт.
Суд, перевіривши суму пені за період з 08.11.2007 по 30.05.2008 погоджується з розрахунком суду першої інстанції, що пеня підлягає стягненню за формулою: сума пені = „сума заборгованості”*5%, в сумі - 9 529,65 грн., оскільки сума пені за період з 08.11.2007 по 30.05.2008 перевищує допустиму суму відповідно до п. 8.6 Договору.
Суд, перевіривши суму 3% річних за формулою: сума 3% річних = сума заборгованості * (3% : 366 днів) * кількість днів прострочення, погоджується з висновком суду першої інстанції щодо стягнення 3% річних за період з 08.11.2007 по 30.05.2008 в сумі -3011,09 грн.
Щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме порушення вимоги закону про всебічність, повноту і об'єктивність вияснення дійсних обставин справ, Київський апеляційний господарський суд відзначає, що твердження відповідача, що занурення палей, які в подальшому несуть значне навантаження, у будь-якому випадку підлягає випробуванню та складанню актів прихованих робіт, що прямо випливає з характеру робіт, не приймаються судом апеляційної інстанції в розумінні ст. 33 ГПК України як необґрунтовані.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Стаття 34 ГПК України зазначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.
Так, договір не містить зобов'язань про випробування занурення паль та складання актів прихованих робіт. А апелянт не навів обставин, на підставі яких випробування занурення паль випливає з характеру робіт, не надав відповідних доказів, та не навів підстав неможливості надання таких доказів. Тому судом апеляційної інстанції не встановлено підстав для застосування п. 5 ст. 882 ЦК України.
Крім того, Київський апеляційний господарський суд не приймає як належне твердження відповідача про порушення судом першої інстанції процесуального права відповідача, а саме ст. 22 ГПК України, з огляду на наступне.
Так, судове засідання відбулося 17.02.2008, тоді як директор ТОВ “ОКА ЕНЕРЖІ” Комаров С.І. проходив обстеження у судинного хірурга в інституті хірургії трансплантології АМН України - 16.12.2008, що не може свідчити про поважність неявки в судове засідання господарського суду міста Києва 17.12.2008, крім того, Комаровим С.І. не надано будь-яких підтверджуючих документів про поважність неявки в судове засідання саме 17.12.2008.
Крім того, відповідач відповідно до ст. 28 ГПК України не був позбавлений права направити в судове засідання іншого представника.
Відповідно до ст. 69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. Тому підстав для відкладення розгляду справи в розумінні ч. 1 ст. 77 ГПК України у суду першої інстанції 17.12.2008 не було, строк розгляду даного спору сплинув.
Відповідно до ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає розгляд справи в межах строків, встановлених ст. 69 цього кодексу, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
З огляду на встановлене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції в розумінні ст. 104 ГПК України. Судові витати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 ГПК України покладаються на апелянта.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “ОКА ЕНЕРЖІ” залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 17.12.2008 у справі № 8/336 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 8/336 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку
Головуючий суддя
Судді