Справа № 145/2615/13-ц
Провадження №2/145/101/2014
іменем України
"23" січня 2014 р. Тиврівський районний суд Вінницької області в складі:
головуючого Ратушняка І. О.
за участю секретаря Тихої О.Н.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новоміської сільської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, в якому вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Тиврів Тиврівського району Вінницької області помер її вітчим ОСОБА_2, 1931 року народження.
Після його смерті відкрилась спадщина, до складу якої увійшла земельна ділянка площею 3,0974 га, яка розташована на території Новоміської сільської ради Тирівського району Вінницької області і належала померлому на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку Серія ЯД №395015, виданого Тиврівською РДА 16 квітня 2008 року.
За життя ОСОБА_2 склав заповіт на її користь.
Відповідно до ч.1 ст. 1270 Цивільного кодексу України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Вона не мала змоги вчасно подати заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини за заповітом та отримати свідоцтво про право на спадщинуза заповітом на вищевказану земельну ділянку через скрутне матеріальне становище, оскільки в неї лишилася хвора мати, ОСОБА_3, 1932 року народження, пенсіонер, інвалід 1-ї групи, яка прикута до ліжка, і вимагає її постійного догляду за нею.
Також ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її тітка ОСОБА_4, 1923 року народження, яка проживала в м. Жмеринка Вінницької області та за життя якої вона також за нею доглядала, а згодом була організатором її поховання, що вимагало значних фінансових витрат.
02 липня 2013 року чоловіка, ОСОБА_5, 1951 року народження, було прооперовано в Хмельницькій обласній лікарні, тому на момент прийняття спадщини, тобто в червні 2013 року, вона перебувала з ним за місцем своєї реєстрації в м. Шепетівка Хмельницької області, так як проводилися медичне обстеження та підготовка до хірургічної операції, що також вимагало великих матеріальних витрат.
Вона - пенсіонер, розмір її щомісячної пенсії становить 965,64 грн., а тому її скрутне матеріальне становище та значне погіршення стану її здоров'я після зазначених обставин ускладнило збирання необхідних документів та подання їх до нотаріальної контори у встановлений законом строк.
Коли вона звернулася до нотаріуса Тиврівського районного нотаріального округу з проханням видати їй свідоцтво про право на спадщину за заповітом на вищевказану земельну ділянку, нотаріус повідомила, що вона пропустила шестимісячний строк для її прийняття, а тому їй необхідно звернутись до суду для вирішення даного питання.
На день відкриття спадщини заповіт не змінений та не скасований, спору про спадкування немає, а сама спадщина не визнана відумерлою відповідно до ч. 1,2 ст. 1277 Цивільного кодексу України, а отже вона є досі відкритою, а тому, відповідно до ч. 1 ст. 1268 Цивільного кодексу України, вона має право на її прийняття як спадкоємець за заповітом.
Просить визначити для неї, ОСОБА_1, додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, що відкрилася 09 грудня 2012 року після смерті її вітчима ОСОБА_2.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, просить позов задоволити з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Новоміська сільська рада подала заяву, в якій просить справу розглянути у відсутності її представника, позов визнає.
Суд, вислухавши позивачку, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦК. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до ст.1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Тиврів Тиврівського району Вінницької області помер ОСОБА_2.
Після його смерті відкрилась спадщина, до складу якої увійшла земельна ділянка площею 3,0974 га, яка розташована на території Новоміської сільської ради Тирівського району Вінницької області і належала померлому на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯД №395015, виданого Тиврівською РДА 16 квітня 2008 року.
За життя ОСОБА_2 склав заповіт, яким вказану земельну ділянку заповів позивачці ОСОБА_1, однак вона спадщину протягом шести місяців з часу її відкриття не прийняла.
Позивачка вважає, що строк для подання заяви про прийняття спадщини нею пропущено із поважних причин, а саме через скрутне матеріальне становище, оскільки вона доглядає за хворою матір'ю, інвалідом 1-ї групи, яка прикута до ліжка, і вимагає її постійного догляду за нею, крім того, вона була організатором поховання тітки ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, що вимагало значних фінансових витрат, а 02 липня 2013 року її чоловіка ОСОБА_5 було прооперовано в Хмельницькій обласній лікарні, що також вимагало великих матеріальних витрат. Її скрутне матеріальне становище та значне погіршення стану її здоров'я після зазначених обставин ускладнило збирання необхідних документів та подання їх до нотаріальної контори у встановлений законом строк.
Згідно із абзацом 6 пункту 24 роз'яснень у постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Відповідно до роз'яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13 „Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" (пункт 2) судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік. непрацездатність, незнання про існування заповіт, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзд до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови, фактичне користування і володіння майном спадкодавця або ж проживанням із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Враховуючи викладене, суд не визнає поважними зазначені позивачем причини пропуску строку для прийняття спадщини, а тому підстав для надання їй додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини немає.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, ст.ст.1270, 1272 ЦК України, -
вирішив:
В задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана до апеляційного суду Вінницької області через Тиврівський районний суд протягом десяти діб з дня його проголошення.
Суддя: І. О. Ратушняк