ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
21 січня 2014 року письмове провадження № 826/17649/13-а
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Арсірія Р.О., за участю секретаря Мальчик І.Ю., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доСлужби зовнішньої розвідки України
провизнання протиправною бездіяльності, стягнення виплат
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Служби зовнішньої розвідки України (далі по тексту - відповідач), в якій просить: 1) визнати неправомірною/незаконною бездіяльність посадових осіб відповідача щодо незастосування з 01 вересня 2012 року по 30 квітня 2013 року щодо позивача положень наказу Служби зовнішньої розвідки України від 15 серпня 2013 року №560ос; 2) визнати неправомірною/незаконною бездіяльність посадових осіб відповідача щодо невнесення змін до наказу від 22 серпня 2013 року №122ос/-д в частині визначення позивачу розміру надбавок та премій у розмірі, встановленому наказом Служби зовнішньої розвідки України від 15 серпня 2013 року №560ос; 3) стягнути з відповідача на користь позивача несплачені але належні до нарахування і виплати згідно із наказом Служби зовнішньої розвідки України від 15 серпня 2013 року №560ос 37 195,73 грн., з яких 11 902,28 грн. грошового забезпечення за період з 01 вересня 2012 року по 30 квітня 2013 року (в тому числі 10 752,00 грн. щомісячної премії та 1 150,80 грн. надбавки за ОВЗ) й 25 293,45 грн. одноразової грошової допомоги відповідно до статті 9 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”; 4) стягнути з відповідача на користь позивача 347,50 грн. сплаченого судового збору; 5) відповідачу здійснити перерахунок, скласти та направити Головному управлінню Пенсійного фонду України у місті Києві грошовий атестат стосовно ОСОБА_1 з урахуванням норм грошового забезпечення, встановлених наказом Служби зовнішньої розвідки України від 15 серпня 2013 року №560ос.
При цьому судом встановлено, що позивач допустив описку в прохальній частині позовної заяви в частині написання року прийняття наказу №560ос, а саме замість 15 серпня 2012 року зазначено 15 серпня 2013 року.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 листопада 2013 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/17649/13-а.
В судовому засіданні 13 січня 2014 року позивач позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив; сторонами заявлено спільне клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Враховуючи викладене, суд ухвалив здійснити розгляд справи у порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, - встановив:
За даними довідки Військової частини НОМЕР_1 від 30 квітня 2013 року №204 ОСОБА_1 перебував на військовій службі з 01 серпня 1981 року по 30 квітня 2013 року та звільнений з військової служби за підпунктом “є” пункту 66 (за станом здоров я - обмежено придатний до військової служби) у запас та виключений зі списків особового складу з 30 квітня 2013 року згідно наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 25 квітня 2013 року №81-ос/д.
Сторонами визнається, що ОСОБА_1 проходив військову службу в Службі зовнішньої розвідки України.
Судом встановлено, що наказом Голови Служби зовнішньої розвідки України від 15 серпня 2012 року №560ос (з грифом - “Для службового користування”) установлено ОСОБА_1 з 01 липня 2012 року декілька видів додаткового грошового забезпечення, зокрема надбавку за пунктом 4.2.1 Інструкції у розмірі 100 відсотків посадового окладу підвищення грошового забезпечення особовому складу та щомісячну премію за пунктом 4.16.1 у розмірі 110% посадового окладу.
Як зазначає позивач у своїй позовній заяві, що не заперечується відповідачем, згідно з наказом Служби зовнішньої розвідки України від 22 серпня 2012 року №122ос/д позивача переведено до діючого резерву ОДР Служби зовнішньої розвідки України (з особливих доручень) за посадою заступника начальника 2 управління 4 департаменту Служби зовнішньої розвідки України (діючий резерв по четвертій категорії).
Позивач вказує, що, починаючи із вересня 2012 року, грошове забезпечення виплачувалось йому без урахування відповідного підвищення згідно наказу Служби зовнішньої розвідки України від 15 серпня 2012 року №560ос, та вважає, що не застосування відповідачем положень цього наказу є протиправним, оскільки переведення ОСОБА_1 на іншу посаду здійснено “по горизонталі”, у зв'язку з чим грошове забезпечення повинно було зберегтися на рівні, встановленому наказом від 15 серпня 2012 року №560ос.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив, зазначивши про відсутність правових підстав для здійснення доплат грошового забезпечення.
Окружний адміністративний суд міста Києва, виходячи зі змісту пред'явлених позовних вимог, звертає увагу на наступне.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Частина друга статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” визначає, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Згідно з частиною четвертою статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Відповідно до пунктів 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” (далі по тексту - Постанова №1294) установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством інфраструктури, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Службою безпеки, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Державною пенітенціарною службою, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації (далі - державні органи).
Підпунктом 1 пункту 5 Постанови №1294 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, установлювати, зокрема надбавку за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу - у розмірі до 50 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років.
Порядок та умови виплати такої надбавки визначаються залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних завдань. У разі несвоєчасного або низькоякісного виконання завдань надбавка скасовується або розмір її зменшується.
Згідно підпункту 2 пункту 5 Постанови №1294 керівники державних органів наділені також правом здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого вкладу в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного у розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
Наказом Служби зовнішньої розвідки України від 28 лютого 2008 року №45 затверджено Інструкцію про виплату грошового забезпечення військовослужбовцям Служби зовнішньої розвідки України (далі по тексту - Інструкція).
Відповідно до пункту 1.5 Інструкції грошове забезпечення згідно з цією Інструкцією виплачується військовослужбовцям, які: призначені на штатні посади у СЗР України; зараховані у розпорядження відповідних начальників; перебувають у діючому (особливому) резерві.
Пункт 1.9 Інструкції передбачає, що грошове забезпечення, що належить військовослужбовцю і своєчасно не виплачене йому або виплачене в меншому, ніж належало, розмірі, виплачується за весь період, протягом якого військовослужбовець мав право на нього.
Як визначено у підпункті 4.2.1 пункту 4.2 Інструкції, надбавка за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби виплачується військовослужбовцям СЗР України у розмірі до 50 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, а військовослужбовцям, які безпосередньо розробляють, проводять експертизу проектів нормативно-правових актів, що передбачено положеннями про відповідні структурні підрозділи, безпосередньо виконують функції з добування інформації, забезпечують та беруть участь у спеціальних заходах, спрямованих на підтримку національних інтересів, виконують спеціальні завдання, пов'язані з антитерористичною діяльністю, - у розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років.
Відповідно до підпунктів 4.2.2, 4.2.3 пункту 4.2 Інструкції персональний розмір надбавки за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби встановлюється (змінюється) або виплата її припиняється наказами Голови СЗР України або його першого заступника (у розмірі понад 50 відсотків), заступників Голови СЗР України згідно із розподілом функціональних обов'язків та керівників, яким Головою СЗР України надано відповідні права (у розмірі до 50 відсотків).
Порушення питання перед особами, зазначеними в абзаці першому цього підпункту, щодо встановлення (збільшення розміру) або припинення (зменшення розміру) надбавки за виконання особливо важливих завдань здійснюється на підставі поданих за командою рапортів керівників відповідних підрозділів, в яких обґрунтовується необхідність та доцільність прийняття відповідного рішення. Рапорти готуються з урахуванням установлених щороку наказами Голови СЗР України максимальних розмірів надбавки для відповідних категорій військовослужбовців, її граничних розмірів та інших вимог щодо виплати, виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, які попередньо опрацьовуються фінансовими підрозділами.
У разі несвоєчасного виконання завдань, погіршення якості роботи і порушення військової дисципліни, порушення умов несення служби, зниження (відсутність) показників діяльності та зміни умов служби встановлена надбавка за виконання особливо важливих завдань припиняється або її розмір зменшується з обов'язковим зазначенням конкретних обставин, які є причиною для прийняття такого рішення.
Надбавка за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби виплачується з дня видання наказу або дати, вказаної у наказі.
Відповідно до підпунктів 4.16.1, 4.16.2 та 4.16.3 пункту 4.16 Інструкції встановлено, що преміювання військовослужбовців здійснюється щомісячно у межах фонду преміювання, утвореного у розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
Річні фонди преміювання у СЗР України затверджуються Головою СЗР України в межах асигнувань, затверджених кошторисами доходів і видатків на грошове забезпечення військовослужбовців.
Щомісячний фонд преміювання військовослужбовців визначається для кожного підрозділу окремо, виходячи із річного фонду преміювання та фактичної чисельності військовослужбовців, яким виплачується грошове забезпечення (з урахуванням підпункту 4.16.2 цієї Інструкції).
Виходячи з річного фонду преміювання Головою СЗР України визначаються розміри щомісячного преміювання військовослужбовців по їх категоріях у відповідному році.
Критеріями преміювання (підставами для нарахування премії) військовослужбовців є: ефективне виконання ними службових завдань; безпосередня участь у проведенні оперативно-розшукової, розвідувальної діяльності та здійсненні контррозвідувальних заходів; виконання особливо важливих завдань або значного обсягу робіт.
Підпунктом 4.16.4 пункту 4.16 Інструкції передбачено, що у разі невиконання планових заходів, порушення виконавської дисципліни, вимог військових статутів і внутрішнього розпорядку за рішенням Голови СЗР України, його заступників згідно із розподілом функціональних обов'язків або керівників, яким Головою СЗР України надано відповідні права, за мотивованим рапортом керівника відповідного підрозділу військовослужбовець може бути позбавлений премії або розмір її може бути зменшено.
Мотивовані рапорти на зменшення розміру чи позбавлення премії, а також на розподіл суми, що утворилася в результаті зменшення або позбавлення премії військовослужбовцям підрозділу, з резолюціями Голови СЗР України, його заступників або керівників, яким Головою СЗР України надано відповідні права, передаються до кадрового підрозділу.
Відповідно до підпункту 4.16.8 пункту 4.16 Інструкції у випадках, передбачених абзацами першим та другим підпункту 4.16.4 та підпунктом 4.16.7 цієї Інструкції, виплата премії здійснюється за наказами Голови СЗР України, його заступників згідно із розподілом функціональних обов'язків чи керівників, яким Головою СЗР України надано відповідні права.
З аналізу наведених норм законодавства суд приходить до висновку, що виплата військовослужбовцям надбавки за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби та премії здійснюється на підставі відповідного наказу Голови СЗР України або його першого заступника, заступників Голови СЗР України згідно із розподілом функціональних обов'язків та керівників, яким Головою СЗР України надано відповідні права; при цьому зменшення розміру вказаної надбавки та премії або позбавлення цих виплат може бути здійснене на підставі окремого наказу за мотивованим рапортом керівника відповідного підрозділу.
Дослідивши зміст наказів Служби зовнішньої розвідки України від 15 серпня 2012 року №560ос, від 22 серпня 2012 року №122ос/-д в приміщенні Режимно-секретного органу Окружного адміністративного суду міста Києва, суд встановив, що відповідач, починаючи з моменту переведення позивача по момент звільнення з військової служби фактично зменшив ОСОБА_1 розмір надбавку за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби та премії, що були встановлені згідно наказу від 15 серпня 2012 року №560ос.
Разом з тим, суд звертає увагу, що відповідач не надав до матеріалів справи копій відповідних наказів Служби зовнішньої розвідки України про зменшення розміру чи припинення виплат надбавки за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби та премії, що належні ОСОБА_1 згідно наказу від 15 серпня 2012 року №560ос, та мотивованих рапортів із зазначенням причин такого зменшення або припинення.
Таким чином зменшення розміру належних ОСОБА_1 надбавки за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби та премії за відсутності відповідних наказів та мотивованих рапортів, що обґрунтовують таке зменшення, відбулось протиправно.
Зміст досліджених судом в приміщенні Режимно-секретного органу Окружного адміністративного суду міста Києва документів в основному підтверджує розрахований позивачем розмір недоотриманих надбавки за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби та премії, а саме: недотриманий розмір надбавки за один місяць - 143,85 грн., недотриманий розмір премії за один місяць - 1 344,00 грн., всього недоотримано за місяць 1 487,85 грн.; за період з вересня 2012 року по квітень 2013 року (вісім місяців) позивач недоотримав грошового забезпечення у розмірі 11 902,80 грн. (1 487,85 грн.*8), з яких 1 150,80 грн. (143,85 грн.*8) -надбавки, 10752,00 грн. (1 344,00 грн.*8) - премії.
Однак при написанні позовної заяви позивачем допущено арифметичну помилку в обрахуванні розміру недоотриманого грошового забезпечення, хоча формула розрахунку наведена правильно, а саме замість 11 902,80 грн. вказано 11 902,28 грн., тому суд вважає, що позивачем заявлено до стягнення суму грошового забезпечення саме на рівні 11 902,80 грн.
Неправомірне зменшення розміру надбавки за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби та премії призвело також до недоплати одноразової грошової допомоги при звільненні ОСОБА_1 зі служби за станом здоров'я.
Так, відповідно до частини першої статті 9 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” встановлено, що особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Судом встановлено, що при звільненні позивача зі служби за станом здоров'я відповідач виплатив одноразову грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби без урахування надбавки за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби та премії, що належні ОСОБА_1 згідно наказу від 15 серпня 2012 року №560ос.
Виходячи з викладеного та наявних в Режимно-секретному органі Окружного адміністративного суду міста Києва документів, суд встановив, що розмір недоотриманої позивачем одноразової грошової допомоги складає 25 293,45 грн. (1 487,85 грн.*50%*34), де 1 487,85 - сума недоотриманого місячного грошового забезпечення, 50% - розмір допомоги, 34 - повні роки служби згідно грошового атестата №004805.
За таких підстав, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення з відповідача несплачених але належних до нарахування і виплати згідно із наказом Служби зовнішньої розвідки України від 15 серпня 2013 року №560ос, з урахуванням арифметичної помилки при визначенні розміру недоотриманого грошового забезпечення, суми у розмірі 37 196,25 грн., з яких 11 902,80 грн. недоотриманого грошового забезпечення за період з 01 вересня 2012 року по 30 квітня 2013 року (в тому числі 10 752,00 грн. щомісячної премії та 1 150,80 грн. надбавки) й 25 293,45 грн. одноразової грошової допомоги відповідно до статті 9 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Між тим, на думку суду, позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності посадових осіб відповідача в частині незастосування положень наказу Служби зовнішньої розвідки України від 15 серпня 2013 року №560ос та невнесення змін до наказу від 22 серпня 2013 року №122ос/-д, не належить задовольняти, оскільки: належним та достатнім способом захисту порушеного права в даному випадку є стягнення належних позивачу сум недоотриманого грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги, що й зроблено вище; позивачем нормативно не обґрунтовано а судом не встановлено обов'язку відповідача вносити зміни до наказу про переведення на іншу посаду; крім того позивач не навів які саме конкретні посадові особи допустили бездіяльність.
В частині позовних вимог про здійснення перерахунку, складення та направлення Головному управлінню Пенсійного фонду України у місті Києві грошового атестату стосовно ОСОБА_1 з урахуванням норм грошового забезпечення, встановлених наказом Служби зовнішньої розвідки України від 15 серпня 2013 року №560ос, суд керується наступним.
Згідно частини третьої статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року №3-1, передбачається, що для призначення пенсії за вислугу років і по інвалідності подається, зокрема, грошовий атестат, або довідка про розмір грошового забезпечення, і довідка про додаткові види грошового забезпечення, які заявник отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби.
Матеріали справи підтверджують, що для призначення пенсії позивачу Служба зовнішньої розвідки України направила до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві грошовий атестат №004805 про розмір грошового забезпечення і додаток до грошового атестату про додаткові види грошового забезпечення для нарахування пенсії ОСОБА_1 .
Однак, з урахуванням встановлених вище обставин про недоотримані позивачем суми грошового забезпечення у вигляді надбавки за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби та премії, суд вважає за необхідне зобов'язати Службу зовнішньої розвідки України здійснити відповідний перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 для призначення пенсії, скласти та направити Головному управлінню Пенсійного фонду України в місті Києві грошовий атестат з урахуванням норм грошового забезпечення, встановлених наказом Голови Служби зовнішньої розвідки України від 15 серпня 2012 року №560ос, та приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог у цій частині.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, Службою зовнішньої розвідки України не доведено правомірність та обґрунтованість своїх дій щодо зменшення розміру надбавки за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби і премії та недоплати одноразової грошової допомоги при звільненні ОСОБА_1 зі служби за станом здоров'я., а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Стягнути зі Служби зовнішньої розвідки України на користь ОСОБА_1 суму в розмірі 37 196,25 грн. (тридцять сім тисяч сто дев'яносто шість гривень двадцять п'ять копійок), з яких 11 902,80 грн. - недоотримане грошове забезпечення за період з 01 вересня 2012 року по 30 квітня 2013 року (в тому числі 10 752,00 грн. щомісячної премії та 1 150,80 грн. надбавки), 25 293,45 грн. - одноразова грошова допомога відповідно до статті 9 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.
3. Зобов'язати Службу зовнішньої розвідки України здійснити відповідний перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 для призначення пенсії, скласти та направити Головному управлінню Пенсійного фонду України в місті Києві грошовий атестат сто воно ОСОБА_1 з урахуванням норм грошового забезпечення, встановлених наказом Голови Служби зовнішньої розвідки України від 15 серпня 2012 року №560ос.
4. В іншій частині адміністративного позову відмовити.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Р.О. Арсірій