"13" грудня 2013 р.справа № 2а-3991/11
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Малиш Н.І.
суддів: Щербака А.А. Баранник Н.П.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Новомосковськ Дніпропетровської області на постанову Новомосковського Міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 червня 2011 року в адміністративній справі № 2а-3991/11 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Новомосковськ Дніпропетровської області
про зобов'язання вчинити дії,-
В травні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Новомосковськ Дніпропетровської області в якому просив зобов'язати відповідача зарахувати в стаж роботи для обчислення пенсії за вислугою років згідно Закону України « Про прокуратуру» один рік , вісім місяців , коли позивач був курсантом Дніпропетровського училища міліції МВС України з 01.10.1991 року по 01.09.1993 року .
На обґрунтування позовних вимог позивач послався на положення статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), та п. 20 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 114 від 29.07.1991 року , згідно якого час перебування осіб рядового і начальницького складу на службі в органах внутрішніх справ зараховується до загального і безперервного трудового стажу, а також до стажу за спеціальністю згідно з законодавством.
Постановою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 червня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволено.
Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач звернувся із апеляційною скаргою, у якій, посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову.
У апеляційній скарзі відповідач вказує, що період навчання позивача з 01.10.1991 по 01.09.1993 року зараховувати до стажу роботи, який дає право на пенсію відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», немає підстав, оскільки стаж перебування курсантом в Дніпропетровському училищі міліції МВС України з 01.10.1991 року по 01.09.1993 рік до стажу для призначення пенсії не входить.
Постанова суду першої інстанції не містить описової та мотивувальної частин.
Проаналізувавши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов, погодився з доводами позивача, що управління ПФУ безпідставно відмовило позивачу у зарахуванні до стажу роботи, що дає право на пенсію згідно ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», періоду перебування курсантом в училищі міліції.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду та вважає їх помилковими виходячи з наступного.
Відповідно матеріалам справи, відповідач листом від 10.02.2011 року № 852/05-16 повідомив позивача, що підстав для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про прокуратуру» немає, оскільки стаж перебування курсантом в Дніпропетровському училищі міліції МВС України з 01.10.1991 року по 01.09.1993року для призначення пенсії не входить.
Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області підтвердила правильність прийнятого рішення відповідачем, про що зазначено в листі від 08.02.2011р. №2159/27.
Згідно з записами у трудовій книжці позивач з 28.05.1991р. по 26.11.1999р. проходив службу в органах внутрішніх справ; з 29.11.1999р. працює в органах прокуратури на посадах, час роботи на яких дає право на пенсію за вислугою років, на час звернення..
Відповідно довідки ГУМВС України в Дніпропетровській області від 11.01.2011р. №2/12 позивач в період з 28.05.1991р. по 01.10.1991р. проходив службу на посаді міліціонера патрульно-постової служби міліції, з 01.10.1991 по 01.10.1993р. - курсант училища міліції, з 01.09.1993 по 03.02.1998р. дізнавач, з 06.12.1993 по 03.02.1998р. - слідчий, з 03.02.1998р. по 28.09.1998р. начальник відділення ДСБЕЗ, з 28.09.1998 по 26.11.1999р. старший слідчий (а.с. 4).
Так позивач у позові зазначив, що не погоджується з висновками відповідача з посиланням на п. 20 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 114 від 29.07.1991 року , згідно якого час перебування осіб рядового і начальницького складу на службі в органах внутрішніх справ зараховується до загального і безперервного трудового стажу, а також до стажу за спеціальністю згідно з законодавством.
Проте позивач працюючи в органах прокуратури на посадах, час роботи на яких дає право на пенсію за вислугою років виявив бажання оформити пенсію за вислугою років відповідно до ст.. 50-1 Закону України «Про прокуратуру». Вказана стаття встановлює, що входить до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугою років.
Спеціальний стаж - це період роботи в певних умовах праці чи на посадах, з якими законодавець пов'язує пільгове (або за особливими правилами) пенсійне забезпечення.
Вислуга років є видом спеціального стажу. Це період виконання особливого роду трудової діяльності або державної служби, коли до особи, яка її здійснює, пред'являють особливі вікові, а також підвищені психічні та фізичні вимоги, при тривалому виконанні якої особа втрачає відповідну професійну працездатність.
Статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру», (яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), визначено, що прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку.
До 20-річного стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугою років, зараховується час роботи на прокурорських посадах, перелічених у статті 56 цього Закону, в тому числі у військовій прокуратурі, стажистами в органах прокуратури, слідчими, суддями, на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, офіцерських посадах Служби безпеки України, посадах державних службовців, які займають особи з вищою юридичною освітою, в науково-навчальних закладах Генеральної прокуратури України працівникам, яким присвоєно класні чини, на виборних посадах у державних органах, на посадах в інших організаціях, якщо працівники, що мають класні чини, були направлені туди, а потім повернулися в прокуратуру, строкова військова служба, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах, частково оплачувана відпустка жінкам по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років.
Таким чином, відповідно до вказаної норми до 20-річного стажу роботи позивача, що дає право на пенсію за вислугою років, зараховується час роботи на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, строкова військова служба, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах, таким чином управлінням ПФУ, за результатами розгляду заяви позивача, було прийнято правильне рішення.
Додатково слід зазначити, що позивачем не оскаржується рішення або відповідні дії відповідача щодо відмови у призначенні пенсії за вислугою років, а отже не оскаржуючи рішення/дії відповідача, як слідство невизнання їх протиправними, вирішуючи позов про зобов'язання відповідача вчинити певні дії (як визначено в позовних вимоги) по суті необхідно надавати оцінку рішенню відповідача, яке позивачем не оскаржене.
Оскільки при вирішенні спору суд першої інстанції помилково застосував норми матеріального права до встановлених у справі обставин, то апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 199, 195, 202 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Новомосковськ Дніпропетровської області - задовольнити.
Постанову Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 червня 2011 року в адміністративній справі № 2а-3991/11 - скасувати.
У задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку у встановлений законом строк.
Головуючий: Н.І. Малиш
Суддя: А.А. Щербак
Суддя: Н.П. Баранник