"12" грудня 2013 р.справа № 2а-5603/11
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів :
головуючий суддя: Малиш Н.І.
суддів: Щербака А.А. Баранник Н.П.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпропетровську апеляційні скарги ОСОБА_1, Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя на постанову Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 07 червня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя про зобов'язання вчинити певні дії, -
В травні 2011 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати незаконною бездіяльність відповідача щодо нарахування підвищення до пенсії у меншому розмірі, ніж це передбачено ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити різницю у період з шість місяців що передують зверненню до суду і до дати набрання сили постанови суду та довічно.
Постановою Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 07 червня 2011 року позовні вимоги задоволені. Визнано протиправними дії відповідача щодо нездійснення перерахунку та виплати позивачу підвищення до пенсії згідно ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачу підвищення до пенсії згідно ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 17 листопада 2010 року по 07 червня 2011 року в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з урахуванням проведених виплат.
Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову та відмовити в задоволені позовних вимог посилаючись при цьому на порушення судом норм матеріального права.
Позивач не погодишись з постановою суду подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову судді та задовольнити позовні вимоги на майбутнє.
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має статус дитини війни, що підтверджується відміткою в пенсійному посвідченні і має право відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
У 2008 році дія ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" відновлена рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року та в подальшому не призупинялася, а застосування відповідачем положень постанови КМ України № 530 від 28.05.2008 року щодо визначення розміру підвищення пенсії є безпідставним, оскільки розмір підвищення пенсії визначений Законом України "Про соціальний захист дітей війни", який має вищу юридичну силу, ніж постанова КМ України.
При цьому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що розмір мінімальної пенсії за віком необхідно обраховувати відповідно до ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Стосовно апеляційної скарги позивача на рішення суду першої інстанції, щодо не задоволення позовних вимог на майбутнє, колегія суду зазначає, що згідно ч.1 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства, кожна особа має право в порядку, встановленому КАС, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси, а таким чином не можливо вирішити спір на майбутнє, та вважати, що права та інтереси позивача будуть порушені відповідачем.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, справу розглянуто в межах позовних вимог, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційних скарг та скасування постанови суду відсутні.
Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційні скарги ОСОБА_1, Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя -залишити без задоволення.
Постанову Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 07 червня 2011 року у справі № 2а-5603/11 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення, ухвала оскарженню не підлягає .
Головуючий суддя: Н.І. Малиш
судді: А.А. Щербак
Н.П. Баранник