16 січня 2014 р. № 820/12869/13-а
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бабаєва А.І.
при секретарі судового засідання Тверитнікові О.О.
за участі:
представника позивача Бикової О.Ю.
представника відповідача Шульги В.Т.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоскладальне підприємство "Кобальт" до Харківської митниці Міндоходів про скасування рішень, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Автоскладальне підприємство "Кобальт" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської митниці Міндоходів, в якому просить суд:
- скасувати картку відмови Харківської митниці Міндоходів в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807110000/2013/00180 від 05.12.2013 року;
- скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № 8070000003/2013/002401/2 від 05.12.2013 року.
В обґрунтування позовних вимог підприємство зазначило, що 04.12.2013 року позивач звернувся до Харківської митниці Міндоходів з метою здійснення митного оформлення товару, що надійшов на адресу ТОВ "АСП "Кобальт", а саме - рами для вантажних автомобілів, код УКТЗЕД 87089997. Заявлена митна вартість Товару, отриманого відповідно до Контракту № UAKB-FT-130802 від 02.08.2013р., інвойсу UAKB-FT-130802\01 від 11.10.2013р. визначена згідно з чинним законодавством України за ціною договору (контракту) та задекларована на підставі ч.ч.1,2 ст.53 та п.1 ч.1 ст.57 МК України. Згідно з поданою МД 807110000/2013/011896 від 04.12.2013р., митна вартість Товару з урахуванням транспортних витрат складає 6465,90 USD, враховуючи умови поставки за Контрактом (FОВ, China, Qingdao). Вартість товару за одиницю ваги становить 11,07 дол.США/кг, митний тариф складає 0,55 дол.США/кг, на підтвердження чого були подані усі необхідні достовірні документи. Але митним органом не було прийнято визначену позивачем митну вартість та 05.12.2013 року позивачем була отримана картка відмови в прийнятті митної декларації № 807110000\2013\00180 від 05.12.2013 року, рішення про коригування митної вартості № 8070000003\2013\002401\2 від 05.12.2013 року, згідно з яким було скориговано митну вартість задекларованого Товару, шляхом її підвищення, та за одиницю ваги встановлено по тарифу 3,50 дол.США/кг. За наслідками цього рішення оформлена ВМД № 80110000\2013\011982 від 05.12.2013 року. Позивач вважає зазначені рішення безпідставними, необґрунтованими та такими, що суперечать чинному законодавству України.
Представник позивача в судове засідання прибула, позов підтримала та просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач, Харківська митниця Міндоходів проти позову заперечувала. В обґрунтування заперечень зазначила, що позивач при здійсненні митного оформлення товару не подав витребуваних митницею документів, необхідних для застосування основного методу визначення митної вартості товару, внаслідок чого через відсутність можливості застосування наступних методів визначення митної вартості товару, застосований резервний метод. Таким чином, вважає оскаржувані картку відмови Харківської митниці Міндоходів в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807110000/2013/00180 від 05.12.2013 року, рішення про коригування митної вартості товарів № 8070000003/2013/002401/2 від 05.12.2013 року правомірними та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства.
Представник відповідача, Харківської митниці Міндоходів в судове засідання прибула, проти позову заперечувала та просила відмовити у задоволенні позову.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ "Автоскладальне підприємство "Кобальт" виробником FOTON INTERNATIONAL TRADE CO, LTD (Китай) та продавцем Beijing XTRS Mechanical Electrical Eqipment Co, Ltd (Китай) було укладено контракт № UAKB-FT-130802 від 02.08.2013 року, відповідно до умов якого, Постачальник поставляє, а Покупець купує товар виробництва Виробника на умовах цього контракту на умовах Інкотермс FOB (а.с. 7-10).
На виконання умов контракту № UAKB-FT-130802 від 02.08.2013 року на митну територію України відповідно до Інвойсу UAKB-FT-130802\01 від 11.10.2013 року було ввезено товар, одержувачем якого є позивач (а.с. 12).
04.12.2013 року з метою митного оформлення вказаного товару ТОВ "Автоскладальне підприємство "Кобальт" подало до Харківської обласної митниці Вантажну митну декларацію (ВДМ) МД 807110000/2013/011896 від 04.12.2013 року, якою задекларував імпорт рам для вантажних автомобілів FOTON на загальну митну вартість 51681,94 грн.
Митна вартість зазначеного товару була визначена позивачем виходячи з ціни контракту, тобто за основним (першим) методом.
Для підтвердження митної вартості товару, митному органу позивачем були надані: Вантажна митна декларація №807110000/2013/011896 від 04.12.2013 року на товар рам для вантажних автомобілів FOTON вантажопідйомністю менше 75т, які використовуються в комунальному господарстві, виготовлені зі сталі, без двигунів, кабін, мостів, трансмісії, ресор, колес і т.д., нові, 2013 року виготовлення, модель 1129 - 8 шт., модель 1059 - 8 шт. країна виробництва Китай; Контракт № UAKB-FT-130802 від 02.08.2013р.; Інвойс UAKB-FT-130802\01 від 11.10.2013р.; Довідка про транспортні послуги №3785274 від 26.11.2013р.; Міжнародні автомобільні накладні 018091, 018092 від 02.12.2013р.; Копія митної декларації країни відправлення 425820130580095167 від 12.10.2013р.; Сертифікат про походження товару 13С4403А9469\03031Х від 13.11.2013р.; Рішення "Промстандарту" №177\161 від 02.12.2013р.
Розрахована декларантом митна вартість товару згідно з наданими документами становить 6465,90 доларів США (51681,94 грн.) за 4668 кг (нетто) товару в тому числі у вартість входить і оплата транспортних послуг на умовах Інкотермс FOB.
Митний орган не погодився з такою вартістю товару та прийняв рішення про коригування вартості товарів рішення про коригування митної вартості товарів № 8070000003/2013/002401/2 від 05.12.2013 року, яким підвищив митну вартість товару до 16338,00 доларів США, що збільшило вартість за одиницю митного оформлення та загальну митну вартість товару.
У графі 33 оскаржуваного рішення митний орган в обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі вимог ст.ст. 54, 55, 58 Митного кодексу України послався на те, що надані декларантом документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари та відмова декларанта в наданні всіх необхідних додаткових документів, передбачених п.3 ст. 53 МК України, у зв'язку з чим митний орган і зробив коригування митної вартості за другорядним (резервним) методом відповідно до вимог ст. 64 МК України.
05.12.2013 року Харківською обласною митницею було складено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №807110000\2013\00180 від 05.12.2013 року.
З метою випуску товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання оформлена ВМД №807110000\2013\011982 від 05.12.2013 року, в якій вказало митну вартість товару на рівні, визначеному митним органом.
У зв'язку з цим позивачем до бюджету України було сплачено суму коштів на 130589,63 грн.
Правовідносини з визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, та порядок їх застосування врегульовані положеннями ст.ст. 57-64 Митного кодексу України.
За правилами ст. 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Статтею 58 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням; 2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів; 3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.
Частиною 2 ст. 53 Митного кодексу України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Матеріалами справи підтверджено, що з урахуванням положень ч. 2 ст. 58 МК України позивачем до митного оформлення товарів подано митну декларацію, картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами, міжнародну автомобільну накладну (СМR), довідку про вартість послуг перевезення товару, рахунок-інвойс, зовнішньоекономічний контракт купівлі продажу товару, товаросупровідні документи країни походження, сертифікат про походження товару у загальній формі, тощо.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 53 МК України право органу доходів і зборів на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів виникає лише у разі, коли у документах поданих для митного оформлення згідно ч. 2 ст. 53 МК України, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв'язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.
У судовому засіданні представником відповідача відповідно до ст.71 КАС України не доведено наявності обставин, визначених ч. 3 ст. 53 МК України, для витребування додаткових документів, в т.ч. пов'язаності імпортера з іноземним контрагентом, яка б впливала на складову частину митної вартості - ціну придбання, митний орган не надав.
Статтею 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (ч. 2 ст. 54); за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (ч. 3 ст. 54).
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Отже, право митного органу на витребування від декларанта додаткових документів виникає лише у разі встановлення митним органом доказів, які прямо підтверджують неповноту та/або недостовірність відомостей про числові значення митної вартості товарів, однією з підстав виникнення яких є виявлення розбіжностей у поданих декларантом документах і такі розбіжності мають впливати саме на числове значення складових митної вартості товарів.
Представником відповідача, Харківської митниці Міндоходів не надано суду доказів, які б об'єктивно свідчили про те, що подані до митного оформлення документи містять розбіжності чи ознаки підробки, не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів або не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
За правилами частин 1, 2 ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 256 Митного кодексу у рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.
Суд зазначає, що в рішення про коригування митної вартості №8070000003\2013\002401\2 від 05.12.2013 року відсутні зауваження митного органу до отриманих від декларанта (позивача) документів стосовно повноти та/ або достовірності отриманих відомостей про митну вартість товару, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів, не обґрунтована послідовність застосування митним органів методів визначення митної вартості, не вказано конкретних підстав для вимоги додаткових документів, не надано розрахунку при обчисленні митної вартості.
Таким чином, у відповідача були в наявності всі документи для визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються. Належними документами, наявними в матеріалах справи підтверджено ціну товару, який був імпортований позивачем на митну територію України на підставі контракту № UAKB-FT-130802 від 02.08.2013 року.
Щодо посилань митного органу на спрацювання модуля АСАУР ціни за відомостями спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України як підстави відмови у задоволенні вимог суд зазначає.
У відповідності до наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року № 598 "Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору" під час заповнення графи 33 рішення про коригування митної вартості "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.
Суд зазначає, що відповідачем до суду не надано доказів проведення порівняння документів, поданих при оформленні товарів, визначених відповідачем як ідентичні (аналогічні) та не доведено, що митна вартість товару, заявлена позивачем, була нижче вартості товару та вартості ідентичних та подібних товарів, оформлених іншими митницями України.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, суд вважає висновок митного органу про ідентичність товару недоведеним.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про скасування картки відмови Харківської митниці Міндоходів в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807110000/2013/00180 від 05.12.2013 року, скасування рішення про коригування митної вартості товарів № 8070000003/2013/002401/2 від 05.12.2013 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 94, ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 163, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоскладальне підприємство "Кобальт" до Харківської митниці Міндоходів про скасування рішень - задовольнити.
Скасувати картку відмови Харківської митниці Міндоходів в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807110000/2013/00180 від 05.12.2013 року.
Скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № 8070000003/2013/002401/2 від 05.12.2013 року.
Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31217206784011, отримувач: УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, код 37999628, банк ГУДКСУ в Харківській області, МФО 851011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоскладальне підприємство "Кобальт" (адреса: 61003, м. Харків, вул. Гамарника, буд. 7/9, код ЄДРПОУ 30655306) судові витрати у розмірі 172,05 (сто сімдесят дві грн., 05 коп.).
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Бабаєв А.І.
Повний текст постанови виготовлений 21.01.2014 року.