17 лютого 2009 року м.Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області в складі:
головуючого - Гошовського Г. М. ,
суддів - Дідика В. М. , Стана І. В. ,
з участю прокурора - Сочки І. І. ,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Хустського районного суду від 20 вересня 2008 року.
Цим вироком
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженець м. Хуст Закарпатської області, мешканець АДРЕСА_1, українець, громадянин України, з неповною середньою освітою, має на утриманні неповнолітню дитину, судимий: 25 жовтня 2006 року за ч. 1 ст. 152 КК України на 4 роки позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з двохрічним іспитовим терміном,
засуджений за ч. 2 ст. 152 КК України на 7 років позбавлення волі; за ч. 2 ст. 186 КК України на 5 років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю вчинених злочинів шляхом часткового складання остаточно ОСОБА_1 призначено 7 років позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України до призначеного за цим вироком покарання частково приєднано невідбуте за вироком від 25 жовтня 2006 року і остаточно до відбуття ОСОБА_1 призначено 9 років позбавлення волі.
Ухвалено: стягнути із ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_2 10020 гривень у відшкодування моральної і матеріальної шкоди, строк відбуття покарання рахувати з 26 травня 2008 року, речові докази по справі - золоті сережки, спортивні штани, куртки, шкарпетки, светр, бюстгальтер - повернути потерпілій за належністю.
ОСОБА_1визнаний винним в тому, що 17 травня 2008 року близько 7 години в стані алкогольного сп'яніння неподалік залізничного мосту на березі річки «Ріка» у м. Хуст, із застосуванням психічного та фізичного насильства поєднаного з заподіянням легких тілесних ушкоджень, відкрито викрав у ОСОБА_2 сережки, 20 гривень, а потім її зґвалтував.
В апеляції засуджений порушує питання про скасування вироку. Стверджує, що злочинів не вчиняв, а потерпіла та свідки його обмовили.
Заслухавши доповідь судді, промову прокурора, який вважав вирок законним і обґрунтованим, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, апеляційний суд приходить до переконання, що вона до задоволення не підлягає з таких підстав.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочинів за обставин, вказаних у вироку, повністю доведена зібраними у справі й перевіреними у судовому засіданні доказами, зокрема, показаннями потерпілої ОСОБА_2 про діяння ОСОБА_1 щодо неї, особливі прикмети належних йому речей - гаманця і мобільного телефону, які повністю узгоджуються з сукупністю інших доказів.
Вина підсудного підтверджується даними: протоколу пред'явлення особи до впізнання, із яких слідує, що потерпіла ОСОБА_2 серед пред'явлених осіб вказала на підсудного ОСОБА_1 , як на особу, що здійснила на неї напад і зґвалтування, заволоділа її майном (а. с. 43-45); висновків судово-медичних експертиз щодо ОСОБА_2 про заподіяння їй легких тілесних ушкоджень, щодо семи об'єктів схожих на волосся зі спортивної куртки ОСОБА_2 , які могли походити від ОСОБА_1 (а. с. 144-149); протоколу обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 про виявлення там сережок потерпілої (а. с. 208).
Твердження підсудного у свій захист спростовано, окрім цього, показаннями свідка ОСОБА_3 , з яких вбачається, що 16 травня 2008 року у себе дома він розпивав з ОСОБА_1 спиртні напої до 4 години ранку, після чого ОСОБА_1 пішов у місто та показаннями свідка ОСОБА_4 про те, що 17 травня 2008 року він бачив ОСОБА_1 в сонцезахисних окулярах та пляшкою пива в руці, який переходив дорогу і йшов у напрямку АЗС «Автомобіліст».
Отже, доводи підсудного про те, що він злочину не вчиняв та на час його скоєння знаходився вдома, апеляційний суд до уваги не приймає, як спростовані і є голослівні.
При визначенні ОСОБА_1 міри покарання суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про його особу і додержав вимоги ст. 65 КК України.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд
апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Хустського районного суду від 7 жовтня 2008 року щодо нього - без змін.
Судді: