іменем України
02 квітня 2009року
Колегія суддів судової Закарпатської області в складі:
м. Ужгород палати з цивільних справах апеляційного суду
Головуючого - Собослой Г.Г.,
суддів Боднар О.В., Дроботі В.В.,
при секретарі Коновчук Т.В.,
з участю ОСОБА_1 та ОСОБА_2, і
його представника ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому в засіданні в м.Ужгороді справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Великоберезнянського районного суду від 20 січня 2009 року, по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів та додаткових витрат на дитину ,-
встановила:
У листопаді 2008 року ОСОБА_2 звернувся в суд із вищезазначеним позовом, мотивуючи тим, що рішенням суду від 08 лютого 2008 року шлюб між ним та відповідачкою було розірвано і двох неповнолітніх дітей залишено на його вихованні. Відповідачка проживає окремо від дітей, коштів на утримання дітей не надає і просив стягнути з ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей в розмірі 350.50 грн. на кожну дитину щомісяця та стягнути додаткові витрати на дитину ОСОБА_3, який навчається на платній основі у Київському славістичному університеті в розмірі 2.800 грн. за навчання.
Рішенням Великоберезнянського районного суду від 20 січня 2009 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3. ІНФОРМАЦІЯ_1 народження та сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження в твердій грошовій сумі по 300 грн. щомісяця на кожну дитину, починаючи з дня подачі позову до суду і до досягнення ними повноліття.
Стягнуто з ОСОБА_1 2.800 грн. додаткових витратна сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження.
І права: Лг«22ц-620/2009
І о.іорліочіін у 1-ій інстанції: Лютянська М.С.
Доповідач: Собослой Г.Г.
№ статистичного рядка: 48
\ В решті позову відмовлено.
Допущено негайне виконання рішення суду в межах сплати аліментів на утримання дітей за один місяць.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати в розмірі 58 грн. 50 коп.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду, як таке, що постановлене з порушенням норм процесуального та матеріального права, оскільки за домовленістю вони дійшли згоди щодо місця проживання і виховання дітей, що позбавляє позивача ставити питання про стягнення аліментів на дітей з неї і при постановленні рішення суд не врахував вимоги ст.182 СК України. На даний час вона не працює та не має можливості за станом здоров'я працювати на багатьох з видів роботи, що не надає їй змоги сплачувати аліменти або надавати іншу матеріальну допомогу дітям і позивач матеріально забезпечений.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1, яка підтримала доводи викладені в апеляційній скарзі, ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_4, які просять рішення суду залишити без змін, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню із наступних підстав.
Рішенням Великоберезнянського районного суду від 08 лютого 2008 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано і діти народжені від шлюбу ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження залишено на вихованні позивача.
У відповідності до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ст.184 ч.і СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Суд першої інстанції, врахувавши обставини, що мають істотне значення обгрунтовано задовольнив вимоги позивача в цій частині і стягнув з відповідача в твердій грошовій сумі по 300 грн. щомісяця на кожну дитину до досягнення ними повноліття.
Рішення суду в цій частині є законним і обгрунтованим і підстав для його зміни чи скасування немає.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 в частині стягнення додаткових витрат на сина ОСОБА_3, суд першої інстанції констатував, що він є студентом першого курсу Київського славістичного університету, навчається на контрактній основі, плата за навчання становить 5.600 грн., а тому відповідно до ст.185 СК України відповідачка зобов'язана брати участь у додаткових витратах, пов'язаних з навчанням сина.
На думку судової колегії, рішення суду першої інстанції в цій частині постановлене всупереч вимогам ст.ст.182, 185 СК України і не відповідає фактичним обставинам справи.
Стаття 185 СК України передбачає участь батьків у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами.
Враховуючи майновий стан відповідачки, яка ніде не працює, в якої відсутнє нерухоме майно і її стан здоров'я, яка не взмозі працювати на багатьох з видів роботи, а також те, що стан здоров'я і матеріальний стан дитини є належним, оскільки позивач є приватним підприємцем і його доходи, згідно повідомлення ДПІ Великоберезнянського відділення Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції дають змогу нести витрати на його навчання.
За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення суду в цій частині підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення в цій частині у відповідності до п.З ч.і ст.309 ЦПК України, яким в позовних вимогах ОСОБА_2 в частині стягнення додаткових витрат на дитину слід відмовити із вищезазначених підстав.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 316 ЦПК, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Великоберезнянського районного суду від 20 січня 2009 року в частині стягнення з ОСОБА_1 2.800 грн. додаткових витрат на сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження скасувати і в цій частині позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.
В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення проголошено в порядку ст.218. 317 ЦПК України, набирає законної сили з моменту його проголошення і відповідно до ст.326, 327 ЦПК України може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий: (підпис)
Судді: (підписи)
Згідно з оригіналом :
Суддя апеляційного суду
Закарпатської області І/ Л^У ч"" АУ Г.Г. Собослой