17 березня 2009 року
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Джабурія О.В.
суддів - Бітова А.І.
- Милосердного М.М.
при секретарі - Безсмертній О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Комсомольського районного суду м. Херсона від 20.03.2008 року про відмову у відкритті провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до прокуратури Ленінського району м. Миколаєва про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії,
У березні 2008 року ОСОБА_1. звернувся до суду з адміністративним позовом до прокуратури Ленінського району м. Миколаєва про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Комсомольського районного суду м. Херсона від 20.03.2008 року відмовлено у відкритті провадження у справі.
ОСОБА_1. на вищезазначене судове рішення подав апеляційну скаргу, в якій вказується, що ухвала Комсомольського районного суду м. Херсона від 20.03.2008 року про відмову у відкритті провадження винесена з порушенням норм процесуального права.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Колегією суддів встановлено, що у позовній заяві, позивач посилається на те, що в провадженні кількох судів різної юрисдикції перебувають справи по розгляду пов'язаних між собою спорів щодо права власності на майно - магазин, розташований у м. Миколаєві. Позивач при розгляді вказаних справ є заінтересованою особою, оскільки порушуються його корпоративні та майнові права.
Відповідно до вимог ст. 104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.
З'ясувавши обставини справи, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність відмови у відкритті провадження у справі.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Виходячи з положень зазначених вище законів, Кодексу та з контексту Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, у тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
Колегією суддів встановлено, що відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що права власника та корпоративні права особи не є публічно-правовими, а тому не можуть захищатися в адміністративному суді.
Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України.
Судова колегія не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що ухвала Комсомольського районного суду м. Херсона від 20.03.2008 року підлягає скасуванню, оскільки зазначене рішення цілком відповідає нормам чинного законодавства.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні питання про відкриття провадження у справі не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 199; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Комсомольського районного суду м. Херсона від 20.03.2008 року без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Повний текст судового рішення виготовлений 20.03.2009 року.
Головуючий:
Суддя:
Суддя: