17 березня 2009 року
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Джабурія О.В.
суддів - Бітова А.І.
- Милосердного М.М.
при секретарі - Безсмертній О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 14.03.2008 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Мокроволянського сільського голови Білогірського району Хмельницької області про визнання незаконними дій щодо посвідчення заповіту та ненадання інформації,
У березні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Мокроволянського сільського голови Білогірського району Хмельницької області про визнання незаконними дій щодо посвідчення заповіту та ненадання інформації.
Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 14.03.2008 року адміністративний позов ОСОБА_1. залишено без руху.
ОСОБА_1 на вищезазначене судове рішення подав апеляційну скаргу, в якій вказується, що ухвала Біляївського районного суду Одеської області від 14.03.2008 року винесена з порушенням норм процесуального права.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції виходив з того, що провадження по справі не може бути відкрито без роз'єднання вимог публічно правового характеру та вимог, які повинні бути розглянути за нормами цивільно-процесуального законодавства.
Суд першої інстанції вважав, що спір в своїй основі має місце вимоги про визнання права на спадщину, розгляд яких не передбачений нормами КАС України, спір не має ознак справи адміністративної юрисдикції, і відповідно, не повинен вирішуватись адміністративним судом.
Судова колегія вважає такий висновок суду першої інстанції правильним, виходячи з наступного.
Згідно до вимог п.1 ч.1 ст. 3 КАС України - справа адміністративної юрисдикції це - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до вимог п.3 ч.1 ст. 17 КАС України - компетенція адміністративних судів поширюється на спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів.
Виходячи з наведеного, судова колегія приходить до висновку, що при вирішені спірного питання про залишення позову без руху судом першої інстанції не порушено вимоги КАС України.
Судова колегія не приймає до уваги доводи апелянта про те, що має місце тільки публічно-правовий спір, а ухвала про залишення позову без руху не заснована на законі.
На підставі викладеного, судова колегія та вважає, що суд першої інстанції порушень норм процесуального права при вирішенні спірного питання не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 199; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 14.03.2008 року без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Повний текст судового рішення виготовлений 20.03.2009 року.
Головуючий:
Суддя:
Суддя: