ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/13474/13 25.12.13
За позовом заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лаян Віннер"
про стягнення 170 061,43 грн.
Суддя Цюкало Ю.В
У засіданні брали участь:
від прокурора: Некрасов О.М. (посвідчення від 05.09.2012);
від позивача: Безгубенко А.С. (за довіреністю б/н, б/д);
від відповідача: не з'явилися.
В судовому засіданні 25 грудня 2013 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
16.07.2013 до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява №05/2-129вих13 від 09.07.2013 Заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лаян Віннер" про стягнення 170 061,43 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.07.2013 прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено на 12.08.2013.
В судове засідання, призначене на 12.08.2013, представники від прокуратури та позивача в судове засідання з'явились. Від представника прокуратури надійшли документи для долучення їх до матеріалів справи.
Представник відповідача не з'явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.08.2013, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено на 09.09.2013.
У зв'язку із перебуванням судді Цюкала Ю.В. на лікарняному, розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 09.09.2013, з метою дотримання процесуальних строків, справу було передано судді Якименку М.М.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2013, на підставі ст. 65, 86 Господарського процесуального кодексу України, прийнято справу до провадження суддею - Якименко М.М. та призначено розгляд справи на 07.10.2013.
У зв'язку з виходом з лікарняного судді Цюкала Ю.В., з метою уникнення затягування розгляду справи, розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 10.09.2013 справу було передано судді Цюкалу Ю.В. для подальшого розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2013 суддею Цюкало Ю.В. прийнято справу до свого провадження.
У зв'язку із перебуванням судді Цюкала Ю.В. на лікарняному, розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 07.10.2013, з метою дотримання процесуальних строків, справу було передано судді Підченку Ю.О.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2013 суддею Підченко Ю.О. прийнято справу до свого провадження. Розгляд справи призначено на 11.11.2013.
У зв'язку з виходом з лікарняного судді Цюкала Ю.В., з метою уникнення затягування розгляду справи, розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 10.10.2013 справу було передано судді Цюкалу Ю.В. для подальшого розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.10.2013 суддею Цюкало Ю.В. прийнято справу до свого провадження.
У судовому засіданні 11.11.2013 оголошено перерву до 09.12.2013.
У судове засідання, призначене на 09.12.2013, з'явились представники сторін, надали усні пояснення по суті спору, відповіли на запитання суду.
Представником відповідача надано документи для долучення до матеріалів справи.
Крім того, представником позивача заявлено усне клопотання про продовження строку розгляду спору.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.12.2013 продовжено строк розгляду спору на 15 днів на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засідання 09.12.2013 оголошено перерву до 25.12.2013 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
В судове засідання, призначене на 25.12.2013, з'явились представники прокурора, позивача та надали усні пояснення по суті спору.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причин неявки суд не повідомив, був належним чином повідомлений про час та дату судового засідання.
Відповідно до підпункту 3.9.2. пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26 грудня 2011 року N 18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.
Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -
Перевіркою, проведеною прокуратурою області за зверненням Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області від 10.06.2013 встановлено, що 29.01.2013 між Регіональним відділенням та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лаян Віннер» укладено Договір оренди №12/02-5140-ОД державного майна, що перебуває на балансі ПАТ «Дніпропетровський трубний завод» - нежитлових приміщень площею 693,2 кв. м, що розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Коксохімічна, 3.
Відповідно до п.3.1, 3.6 вказаного Договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна,затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 №786, або за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - листопад 2012 року 27 591,17 грн.
Орендна плата за перший місяць оренди - січень 2013 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за грудень 2012, січень 2013 року.
Строк дії Договору встановлено до 27.01.2016.
В позовній заяві позивач вказує на те, що в порушення норм чинного законодавства України та умов Договору відповідач неналежним чином виконує взяті на себе обов'язки, внаслідок чого утворилась заборгованість за користування державним майном за період з 05.02.2013 по 28.05.2013 перед Державним бюджетом України у сумі 85 697,30 грн., та заборгованість зі сплати завдатку у сумі 82 773,51 грн.
Позивач зазначає, що за несвоєчасну сплату орендної плати відповідачу нарахована пеня у розмірі 1 590,62 грн. за період з 29.11.2012 по 28.05.2013.
На підставі вищезазначеного, заступник прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області звернувся до суду за захистом порушених прав та просить суд стягнути з ТОВ «Лаян Віннер» заборгованість по орендній платі у розмірі 85 697,30 грн., пеню у розмірі 1 590,62 грн., заборгованість зі сплати завдатку у сумі 82 773,51 грн.
Ухвалами Господарського суд міста Києва від 18.07.2013, 12.08.2013 суд зобов'язував відповідача надати письмовий відзив на позов із зазначенням доказів, що підтверджують викладені у відзиві обставини. Однак, всупереч вимог вказаних ухвал відповідач відзив до суду не надав та не надіслав.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Як вбачається з матеріалів справи, 29.01.2013 між Регіональним відділенням та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лаян Віннер» укладено Договір оренди №12/02-5140-ОД нерухомого майна, що належить до державної власності.
Відповідно до п.1.1. вказаного Договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме нерухоме майно нежитлові приміщення площею 693,2 кв. м, розміщене за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Коксохімічна, 3на 1-му; 2-му поверхах двохповерхової будівлі, що перебуває на балансі ПАТ «Дніпропетровський трубний завод», вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку на 08.11.2012 і становить за незалежною оцінкою 1 657 127,00 грн.
Згідно з п.1.2. вказаного Договору майно передається в оренду з метою розміщення суб'єкту господарювання, що діє на основі приватної власності і проводить господарську діяльність з медичної практики.
Пунктом 2.1. Договору сторони передбачили, що орендар вступає у строкове платне користування державним майном у термін, указаний у Договору, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору та акта приймання-передачі майна.
Як вбачається з матеріалів справи, 29.01.2013 між сторонами було укладено Акт приймання-передачі, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв об'єкт оренди у користування, а саме нежитлові вбудовані приміщення, площею 693,2 кв. м.
У відповідності до п.3.1. вказаного Договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786, або за результатами конкурсу на право оренди державного майна.
Пунктом 3.3. Договору сторони передбачили, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.
Відповідно до п.3.6. вказаного Договору орендна плата перераховується до державного бюджету у співвідношенні - 100% до державного бюджету по місцю реєстрації орендаря у податковій інспекції на рахунки відкриті відділенням казначейства у розмірі 27 591,17 грн. щомісяця не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.
Згідно з п.5.2. Договору орендар зобов'язується своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату у співвідношенні визначеному у п.3.6 цього Договору.
З матеріалів справи слідує, що 09.12.2013 в судовому засіданні ТОВ «Лаян Віннер» було надано додаткові документи для долучення до матеріалів справи, а саме: платіжне доручення №206 від 13.06.2013 про сплату 27 591,17 грн. згідно акту перевірки від 05.10.2012 за Договором №12/02-5140-ОД від 29.01.2013, платіжне доручення №414 від 01.11.2013 про сплату 27 591,17 грн. орендної плати за Договором №12/02-5140-ОД від 29.01.2013 та платіжне доручення №328 від 01.10.2013 про сплату 20 000,00 грн. орендної плати за Договором №12/02-5140-ОД від 29.01.2013.
Щодо викладеного Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпровській області зазначило у письмових поясненнях від 12.12.2013 вих.№10-12-07252 наступне. Згідно п.3.7 Договору оренди від 29.01.2013 №12/02-5140-ОД оформлення платіжних доручень повинно здійснюватися у відповідності з наказом від 08.02.2005 №87 ДАП «Про затвердження змін та доповнень до наказів від 01.07.2002 №301 ДПА України та від 01.08.2001 №306» та Інструкції про міжбанківський переказ грошей в Україні в національній валюті, яка затверджена Постановою правління Національного банку України від 16.08.2006 №320.
Позивач зазначає, що у платіжних дорученнях від 01.10.2013 №328 та від 01.11.2013 вірно зазначено реквізити призначення платежу по договору оренди №12/02-5140-ОД, тому Регіональним відділенням було зараховано до Державного бюджету орендну плату у розмірі 20 000,00 грн. і 27 591,17 грн. по Договору оренди від 29.01.2013 №12/02-5140-ОД.
На підставі вищезазначеного позивач зазначив, що станом на 06.12.2013 заборгованість з орендної плати по Договору оренди до Державного бюджету України складає 203 733,81 грн.
З вказаною позицією позивача суд не погоджується, вважає що платіжне доручення №206 від 13.06.2013 про сплату 27 591,17 грн. згідно акту перевірки від 05.10.2012 за Договором №12/02-5140-ОД від 29.01.2013 є таким, що відповідає вимогам закону, та вказані грошові кошти є такими, що зараховані в рахунок погашення існуючої заборгованості, оскільки інших договірних відносин між сторонами не встановлено.
Відповідно до ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Таким чином, дослідивши матеріали справи судом встановлено, що в частині стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати у сумі 75 182,34 грн. спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу після звернення кредитора з позовом. Докази врегулювання такого спору наявні в матеріалах справи.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Станом на час розгляду справи докази сплати відповідачем решти заборгованості за Договором, завдатку та пені відсутні.
З позовних вимог та матеріалів справи вбачається, що внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору виникла заборгованість за період з 05.02.2013 по 28.05.2013 у сумі 85 697,30 грн.
Враховуючи те, що відповідачем частково погашено суму заборгованості у розмірі 75 182,34 грн., то підлягає стягненню з відповідача сума заборгованості у розмірі 10 514,96 грн.
Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
За ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Враховуючи те, що відповідачем сплачено частину заборгованості з орендної плати після порушення провадження у справі, то підлягає стягненню також штрафні санкції, а саме пеня.
Наданий позивачем розрахунок пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення у розмірі 1 590,62 грн., відповідає нормам чинного законодавства, зокрема вимогам вказаної статті та позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Пунктом 5.3. Договору передбачено, що орендар зобов'язується протягом місяця після підписання Договору внести завдаток, передбачений цим договором. Завдаток стягується до державного бюджету у співвідношенні, визначеному у пункті 3.6 цього Договору. Після закінчення основного строку Договору оренди здійснюється перерахування орендної плати за останні місяці з урахуванням внесеного орендарем завдатку. У разі порушення орендарем зобов'язання зі сплати орендної плати він має відшкодувати державному бюджету збитки в сумі, на яку вони перевищують розмір завдатку.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не було внесено завдаток, передбачений умовами Договору у сумі 82 773,51 грн., що є порушенням умов Договору та норм чинного законодавства України.
З огляду на вищезазначене позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості зі сплати завдатку у розмірі 82 773,51 грн. підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Таким чином суд приходить до висновку, що позивачем належними доказами доведено прострочення виконання відповідачем зобов'язання за договором оренди та наявну заборгованість.
Враховуючи все вищевикладене, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, а також те, що доказів сплати заборгованості у повному обсязі відповідачем станом на час розгляду даної справи до суду не представлено, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме: стягнення заборгованості по орендній платі у сумі 10 514,96 грн.; пені у сумі 1 590,62 грн.; заборгованості зі сплати завдатку у розмірі 82 773,51 грн.
Позовні вимоги в частині стягнення грошових коштів у сумі 75 182,34 грн. підлягають припиненню.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позовні вимоги заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лаян Віннер" (03049, м. Київ, вул. Курська, 10, код ЄДРПОУ 35007886) з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, 58, р/р 35214001001104 в УДК України у Дніпропетровській області, МФО 805012, ЗПКО 13467337) на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: заборгованість по орендній платі у сумі 10 514,96 грн. (десять тисяч п'ятсот чотирнадцять гривень 96 копійок); пеню у сумі 1 590,62 грн. (одна тисяча п'ятсот дев'яносто гривень 62 копійки); заборгованість зі сплати завдатку у розмірі 82 773,51 грн. (вісімдесят дві тисячі сімсот сімдесят три гривні 51 копійка) та витрати по сплаті судового збору у сумі 3 401,23 грн. (три тисячі чотириста одна гривня 23 копійки). Видати наказ.
3. В частині стягнення грошових коштів у сумі 75 182,34 грн. провадження у справі припинити.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 30.12.2013.
Суддя Ю.В. Цюкало