16.01.2014 Справа № 901/3904/13
За позовом Приватного підприємства «Стройтехнологія»
до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кримгаз»
про стягнення 10541,54 грн.
Суддя Куртлушаєв М.І.
Представники:
від позивача - Чупріна Г.М. - представник, дов. від 14.11.2013;
від відповідача - Ященко О.А., представник, довіреність №778 від 12.12.2012.
СУТЬ СПОРУ: Приватне підприємство «Стройтехнологія» звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою про стягнення з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кримгаз» заборгованості за виконані підрядні роботи в сумі 10319,32 грн., 3% річних від простроченої суми у розмірі 222,22 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 29.01.2013 між позивачем та відповідачем було укладено договір підряду №2, за умовами якого позивач зобов'язувався виконати роботи з відновлення дорожнього покриття по вул. Зенітній, 3 у м. Сімферополі, а відповідач, у свою чергу, сплатити вартість виконаних робіт.
Як на підставу звернення до суду позивач посилається на ухилення відповідачем від виконання умов договору №2 від 29.01.2013 в частині оплати виконаних робіт.
Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 26.11.2013 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі.
У судовому засіданні 12.12.2013 представник відповідача надав клопотання про долучення до матеріалів справи копії ухвали суду від 04.01.2013, виписки та довідки з ЄДРПО України та відзиву на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволені позовних вимог в частині стягнення 3% річних у зв'язку з тим, що у відношенні Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кримгаз» порушена справа про банкрутство та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, зокрема, щодо нарахування 3% річних.
Суд долучив документи до матеріалів справи.
09.01.2014 від позивача надійшло клопотання про долучення документі до матеріалів справи.
Дане клопотання було задоволено судом.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд
29 січня 2013 року між Приватним підприємством «Стройтехнологія» (підрядник) та Публічним акціонерним товариством «Кримгаз» (замовник) було укладено договір підряду № 2 (далі - Договір).
Відповідно до пункту 1.1 Договору, підрядник зобов'язується виконати роботи по відновленню дорожнього покриття по вул. Зенітна, 3, після ремонту газопроводу низького та високого тиску по вул. Зенітній, Батуріна та Войкова у м. Сімферополі, а замовник зобов'язується їх оплатити.
Сума Договору складає 10319,32 грн. (пункт 2.3 Договору).
У розділі 2 Договору сторонами погоджено, що оплата по даному договору за виконану роботу здійснюється на 30 календарний день після підписання акту Ф-2.
Термін дії Договору встановлений до повного виконання сторонами договірних зобов'язань (п. 7.2 Договору).
Судом встановлено, що Приватне підприємство «Стройтехнологія» свої зобов'язання за договором № 2 від 29.01.2013 виконало у повному обсязі на суму 10319,32 грн., що підтверджується підписаними сторонами Актом приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2013 року (форма КБ-2в) та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/ за лютий 2013 року на зазначену суму (форма КБ-3).
Виконання відповідачем робіт за Договором на суму 10319,32 грн. не заперечується.
У зв'язку з неоплатою відповідачем коштів у сумі 10319,32 грн., позивач звертався до замовника з вимогою про сплату боргу (а.с. 19-20).
Як на підставу звернення до суду, позивач посилався на ухилення відповідачем від сплати коштів.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ст. 837 Цивільного кодексу України).
Згідно до пункту 4 статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.
Відповідно до статті 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Згідно ст. 853 Цивільного кодексу України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Проте частини 3 та 4 статті 853 Цивільного кодексу України передбачають, що якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.
З приводу вищенаведених обставин відповідачем ніяких заяв зроблено не було.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Дані правові положення повністю узгоджуються з частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як вже зазначено судом, кінцевий розрахунок по Договору здійснюється замовником на 30 календарний день після підписання акту Ф-2, тобто - 03.03.2013.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Отже, відповідач не представив суду доказів з оплати заборгованості у сумі 10319,32 грн., тоді як відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України при наявності заперечень кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу цих заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.
У зв'язку із чим позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.
У відповідності зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання їм грошового зобов'язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за увесь час прострочення, а також 3 % (три відсотки) річних від простроченої суми.
Позивач у своїй позовній заяві просить також стягнути з відповідача 3% річних у сумі 222,22 грн. за період з 04.03.2013 по 20.11.2013.
Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).
Перевіривши розрахунок 3% річних, наданий позивачем, суд вважає його правильним, у зв'язку із чим з відповідача підлягає стягненню 3% річних у сумі 222,22грн.
При цьому, судом не приймаються до уваги доводи відповідача стосовно розповсюдження дії мораторію по справі про банкрутство, яка порушена - 04.01.2013, у зв'язку з наступним.
Дійсно, відповідно до частини 3 статті 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» / надалі Закон/, протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.
Проте, вказана правова норма відноситься до мораторію на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію, та не розповсюджується на поточні вимоги кредиторів у відповідності з ч. 5 ст. 19 Закону.
Приймаючи до уваги те, що мораторій за ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим у справі № 901/98/13-г введено 04.01.2013 (а.с. 33), а Договір було укладено 29.01.2013, тобто після введення мораторію, то зобов'язання за договором є поточними, а відтак в цієї частині позов також підлягає задоволенню.
В судовому засіданні 16.01.2014 судом оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Повне рішення складено 20.01.2014.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Кримгаз» на користь Приватного підприємства «Стройтехнологія» заборгованість за виконані підрядні роботи в сумі 10319,32 грн., 3% річних від простроченої суми у розмірі 222,22 грн. та 1720,50 грн. судових витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору.
Видати наказ після вступу рішення в законну силу.
Суддя М.І Куртлушаєв