Справа № 2-а-12239/09
18 лютого 2009 року м. Полтава
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Єресько Л.О.
При секретарі - Мушук В.В.
За участю:
представника позивача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Гадяцькому районі Полтавської області про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії по інвалідності, що настала в результаті каліцтва внаслідок Чорнобильської катастрофи, -
21 жовтня 2008 року ОСОБА_2 (надалі - позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Гадяцькому районі Полтавської області (надалі - відповідач), про зобов'язання перерахувати та призначити з дня звернення із заявою з 23.09.2008 року пенсію по ІІ групі інвалідності, що настала в результаті каліцтва внаслідок Чорнобильської катастрофи, в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, що складає 3856 грн., та додаткову пенсію у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, що складає 361,50 грн., з наступним перерахунком розміру вказаних пенсій у зв'язку із змінами розміру мінімальної пенсії за віком.
Свої позовні вимоги ОСОБА_2 обґрунтовує тим, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії та інвалідом ІІ групи, захворювання якого пов'язане з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, тому має право на отримання державної пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та додаткової пенсії у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком згідно із ст. 50 Закону. Відповідач в порушення вимог Конституції України та Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», нараховує пенсію згідно із постановами Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 р. № 1 та від 27.12.2005 р. № 1293, які не відповідають закону. У перерахунку пенсії відповідно до ст. 50, ч. 4 ст. 54 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за заявою позивача від 23.09.2008 р., відповідач відмовив, про що повідомив листом № 269/Б-02 від 09.10.2008 року.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.
Представник відповідача Управління Пенсійного фонду України в Гадяцькому районі Полтавської області в судове засідання не з'явився, хоча в матеріалах справи наявні докази про те, що він належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
У письмових запереченнях посилався на те, що Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не визначено механізм реалізації права громадян на пенсію відповідно до ст. 54 Закону, порядок обчислення розміру пенсії регулюється постановами Кабінету Міністрів України, якими відповідач керувався під час нарахування пенсії позивачу, а саме, постановами Кабінету Міністрів України «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету» від 03.01.2002 р. № 1 (втратила чинність 01.09.2008), «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 28.05.2008 року N 530 та "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян" від 16.07.2008 року N 654. Тому розмір пенсії позивача обчислено відповідно до вимог чинного законодавства, і позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Згідно ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалідом IІ групи захворювання, пов'язаного з виконанням робіт із ліквідації наслідків аварії, що підтверджується посвідченням особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи серії А № НОМЕР_1, довідкою МСЕК № НОМЕР_2.
Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII (надалі - Закон).
Згідно з ч. 4 ст. 54 Закону в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів II групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до ст. 50 Закону України особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам II групи призначається також щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.
Законом України від 28.12.2007 № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" статтю 54 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» змінено та встановлено, що у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році: по II групі інвалідності - 200 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Статтю 50 Закону також викладено в новій редакції, а саме, особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам II групи - 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Тому рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008 зміни, внесені Законом України від 28.12.2007 № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" до статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", визнано неконституційними.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визначені неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Отже, з 22.05.2008 року діяли норми статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", якими встановлено, що розмір пенсій для інвалідів II групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком, а розмір щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, становить 75 процентів мінімальної пенсії за віком.
З огляду на викладене, на момент звернення до Управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві - 23.09.2008 р., у позивача існувало право на отримання пенсії у розмірі не менше, ніж 8 мінімальних пенсій за віком, та щомісячної додаткової пенсії у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.
Із статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» вбачається, що під час визначення розміру пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, та додаткової пенсії за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.
Правила визначення розміру мінімальної пенсії за віком передбачені частиною 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно із якою, мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Суд не бере до уваги положення ч. 3 ст. 28 вищезазначеного Закону, де зазначено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, та додаткової пенсії, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтями 50, 54 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» .
У запереченнях проти позову відповідач посилається на те, що пунктами 4, 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 встановлено, що особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, 1 категорії інвалідам ІІ групи щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, виплачується у розмірі 20 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, а розмір пенсії для інвалідів ІІ групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижче 965 гривень. Також вказує на те, що Постановою Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 року № 654 з 01 липня 2008 року передбачено доплату учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році інвалідам IІ групи з тим, щоб їх пенсії досягали 1090 грн.
Так, частиною 5 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України. .
Разом з тим, надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав відповідної категорії осіб, встановлених цим же Законом. .
Тому, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд приходить до висновку, що при визначенні розміру державної і додаткової пенсії позивачеві застосуванню підлягають ст. 50 і ч.4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням частини 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а не постанови Кабінету Міністрів України.
З огляду на те, що мінімальний розмір пенсії за віком згідно ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, розрахунок державної і додаткової пенсії ОСОБА_2 повинен здійснюватися із розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, який установлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
У 2008 р. відповідно до статті 58 Закону України від 28.12.2007 № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність становив: з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривня, з 1 липня - 482 гривні, з 1 жовтня - 498 гривень
Відповідно до ч. 3 ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, позивач подав заяву про перерахунок пенсії до управління Пенсійного фонду 23.09.2008 року. У зв'язку з цим суд приходить до висновку про правомірність вимог позивача щодо здійснення йому перерахунку розміру пенсії з 23.09.2008 р. з урахуванням розміру прожиткового мінімуму, який діяв на той час - 482 грн.
Пенсійний фонд України діє на підставі Положення «Про Пенсійний фонд України» та здійснює свої повноваження на підставі пункту 15 даного Положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» рішення про призначення та перерахунок пенсії приймається районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Територіальним управлінням Пенсійного фонду України за місцем проживання ОСОБА_2 є Управління Пенсійного фонду України в Гадяцькому районі Полтавської області. Враховуючи вищевикладене, суд вважає Управління Пенсійного фонду України в Гадяцькому районі Полтавської області належним відповідачем по даній справі.
За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Гадяцькому районі Полтавської області здійснити перерахунок державної і додаткової пенсії ОСОБА_2 відповідно до ст. 50, ч. 4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеного ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 23 вересня 2008 року та провести відповідні виплати.
Згідно ч. 2 ст. 11 КАС України, з метою повного захисту прав та інтересів позивача суд вважає необхідним вийти за межі позовних вимог та, задовольняючи позов в цій частині, визнати протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в Гадяцькому районі Полтавської області у нарахуванні державної і додаткової пенсії Биченку В.В. в розмірі, передбаченому ч. 4 ст. 54, ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" .
Позовні вимоги ОСОБА_2 щодо зобов'язання відповідного управління Пенсійного фонду України призначити пенсію у визначеній позивачем грошовій сумі не підлягають задоволенню, оскільки суд не може перебирати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування пенсії, покладену законодавством на відповідний орган.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що в даному випадку йде мова про перерахунок, а не призначення пенсії, оскільки пенсія вже була призначена позивачу відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача в подальшому здійснювати перерахунок розміру пенсії у зв'язку зі змінами розміру мінімальної пенсії за віком також не підлягають задоволенню, оскільки судове рішення повинно бути наслідком чинного правового регулювання та спрямовано на відновлення порушених прав, свобод та інтересів. Виходячи із змісту законодавства, воно не може в майбутньому регулювати суспільні відносини.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 64 Конституції України, ст.ст. 45, 50, 54, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст.ст. 7, 8, 9, 10, 11, 71, ч. 3 ст. 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Гадяцькому районі Полтавської області про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії по інвалідності, що настала в результаті каліцтва внаслідок Чорнобильської катастрофи, задовольнити частково.
Визнати відмову Управління Пенсійного фонду України в Гадяцькому районі Полтавської області у нарахуванні ОСОБА_2 пенсії в розмірі, передбаченому ст. 50, ч. 4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", протиправною.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Гадяцькому районі Полтавської області здійснити перерахунок державної пенсії ОСОБА_2 відповідно до ч.4 ст.54 Закону України « Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком з урахуванням ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 23 вересня 2008 року та провести відповідні виплати.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Гадяцькому районі Полтавської області провести перерахунок додаткової пенсії ОСОБА_2 з 23 вересня 2008 року відповідно до ст. 50 Закону України « Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком та провести відповідні виплати.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний термін з дня складання постанови в повному обсязі та подачі апеляційної скарги у 20-денний термін після подачі заяви про апеляційне оскарження, в порядку, визначеному ст. 186 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено «24» лютого 2009 року.
Суддя Л.О.Єресько