10 квітня 2008 р. м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду
Івано-Франківської області в складі:
Головуючого: Вакарук В.М.
Суддів: Ясеновенко Л.В., Матківського Р.Й.
Секретаря: Сем"янчук С.В.
Представника апелянти: ОСОБА_1
Представника міської ради:ОСОБА_2
Адвоката: ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Городенківської міської ради про передачу у власність земельної ділянки, за апеляційною скаргу ОСОБА_4 на рішення Городенківського районного суду від 02 листопада 2005 року, -
встановила:
ОСОБА_4 пред"явила позов до Городенківської міської ради про передачу у власність земельної ділянки площею 0, 196 га. Позовні вимоги мотивувала тим, що вона є власником будинковолодіння у АДРЕСА_1. Біля будинку є земельна ділянка площею 0, 196га, яка була надана рішенням №102 від 29.03.1996 року. У березні 2004 року вона звернулася до відповідача з клопотанням про передачу їй у власність цієї ділянки, однак міська рада прийняла рішення №258 від 16.04.2004 року про передачу у власність земельну ділянку площею 0, 166 га, тобто зменшено її на 0, 03 га, хоч вона нею користується тривалий час. Неправомірними діями відповідач заподіяв їй моральну шкоду, яку оцінила на дві тисячі гривень. Просила задовольнити позов.
Справа № 22-ц-580/2008р. Головуючий у 1 інстанції Стефурак Є.М.
Категорія 45 Доповідач Вакарук В.М.
Рішенням Городенківського районного суду від 02.11.2005 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4 посилається на те, що суд допустив порушення норм матеріального і процесуального права, не звернув уваги на суперечливість прийнятих міською радою рішень, оскільки рішення №102 видано на її ім"я, а рішення №217, №74, №114 на ім"я її чоловіка. Не застосував суд п.2 Перехідних положень Земельного кодексу України. Просила рішення скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позову.
В апеляційній інстанції апелянт та його адвокат вимоги скарги підтримали.
Представник міської ради вимоги скарги заперечила.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що міська рада в межах своєї компетенції відмовила у наданні у власність позивачки спірної земельної ділянки в розмірі 0, 03 га.
Вислухавши доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення скарги з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно з планом квартальної зйомки, виготовленої Коломийським МБТІ у 1954 році за будинковолодінням сім"ї ОСОБА_4 закріплено земельну ділянку площею 0, 166 га. Рішенням Городенківського міськвиконкому №102 від 29.03.1996 року надано позивачці ще 0, 03 га земельної ділянки, про яку йде спір, однак дана земельна ділянка не відведена їй в натурі і не видано Державного акту на право користування нею. Крім того, з часу його прийняття воно не було у встановленому законом порядку виконане, не було складено проекту відведення і погодження з відповідними службами, не внесено зміни в технічну документацію господарства та в облікові дані по земельному відділу.
За таких обставин колегія суддів вважає, що ОСОБА_4 не набула право на спірних 0, 03 га землі, тому міська рада відповідно до Земельного кодексу України вправі була у межах своєї компетенції, відповідно до ст.12 ЗК України/в редакції 1992 року/ переглянути рішення №102 від 29.03.1996 року прийняте не міською радою, а міськвиконкомом та внести до нього зміни своїм рішенням № 217 від 25.06.1996 року, яке було зупинено рішенням сесії міської ради № 74 від 15.06.1999 року, а в подальшому відмінено згідно рішення міської ради № 114 від 28.03.2000 року. Таким чином, міська рада в межах своєї компетенції правомірно відмовила у наданні у власність спірної земельної ділянки, що не суперечить п.2 Перехідних положень до Земельного кодексу України, на які посилається ОСОБА_4 Крім того, відповідно до вимог ст.121 ЗК України громадяни мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у містах - не більше 0, 10 га.
Не заслуговують на увагу посилання апелянтки на те, що суд дав невірну оцінку вищезазначеним рішенням, оскільки в деяких з них замість неї зазначено її чоловіка - ОСОБА_5, оскільки позивачка з цих підстав даних рішень не оскаржувала, а ставила питання про передачу їй у власність 0, 19 га землі, будучи незгідною з тим, що їй передали у власність тільки 0, 16 га. Таким чином предметом судового дослідження була спірна земельна ділянка розміром 0, 03 га, що прилягає до її будинковолодіння, що знаходиться по АДРЕСА_1 і даний факт нею не оспорюється.
Також не ґрунтуються на вимогах чинного земельного законодавства посилання апелянтки на вимоги ст.119 ЗК України щодо її права на спірну земельну ділянку за давністю користування, оскільки положення даної статті були введені в дію тільки з 01.01.2002 року і не поширюються на правовідносини, що мали місце до їх введення.
За таких обставин суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_4 Враховуючи те, що суд відмовив у задоволенні позову про передачу у власність земельної ділянки площею 0, 196га, то не було підстав і для відшкодування моральної шкоди.
Рішення постановлене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги його обгрунтованості не спростовують.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, а рішення Городенківського районного суду від 02 листопада 2005 року по даній справі залишити без зміни.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення, однак може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня вступу нею в законну силу.