10 квітня 2008 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справа Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Фединяка В.Д.
суддів Меленко О.Є., Проскурніцького П.І.
секретаря Довжинської Н.Б.
за участю позивачки ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2 та його представника
адвоката ОСОБА_3
представника відділу освіти Тисменицької РДА ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_5 на рішення Тисменицького районного суду від 29 грудня 2007 року, -
У липні 2007 року ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_5 звернулась в суд з позовом до відділу освіти Тисменицької районної державної адміністрації та ОСОБА_2 про стягнення з відділу освіти 25 000 грн. моральної шкоди та з ОСОБА_2 5000 грн. матеріальної шкоди, посилаючись на те, що 26 вересня 2006 року класний керівник ОСОБА_2 виконуючи виховні функції допустив порушення вимог закону щодо неповнолітнього ОСОБА_5 Позивачка вважала, що неправомірними діями класного керівника неповнолітньому учневі заподіяно значну матеріальну шкоду, яка пов"язана з понесениям затрат на відновлення психологічного стану неповнолітнього сина та заподіяну йому моральну шкоду, яка негативно позначилась на стані здоров"я неповнолітнього.
Справа № 22-ц-376/2008 р. Головуючий у І інстанції Хоминець М.М.
Категорія 57 Суддя-доповідач Фединяк В.Д.
Рішенням Тисменицького районного суду від 29 грудня 2007 року ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні позову.
Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування оскаржуваного рішення та задоволення поданого позову, вказуючи на те, що при вирішенні спору у справі, судом допущено порушення норм матеріального і процесуального права, так як дано неправильну оцінку представленим нею доказам у підтвердження позову та помилково не застосовано закон, який регулює відшкодування матеріальної і моральної шкоди.
У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала доводи апеляційної скарги, просить задовольнити цю скаргу.
ОСОБА_2 апеляційну скаргу не визнав, вважає доводи цієї скарги помилковими.
Представник відділу освіти щодо вирішення апеляційної скарги покладається на розгляд суду.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з таких підстав.
Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної чи юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
За змістом ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відмовляючи ОСОБА_1 у задоволенні позову щодо стягнення матеріальної шкоди, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, оскільки позивачка не представила суду жодних доказів про заподіяння їй такої шкоди.
Разом з тим, суд прийшов до передчасного висновку про відмову позивачці у задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди, так як неповно з"ясував обставини, що мають значення для справи.
Відповідно ч. 1 ст. 1167, ч.1 ст. 1172 ЦПК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов"язків.
Згідно роз'яснень даних у п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року з наступними змінами „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", за моральну (немайнову) шкоду, заподіяну під час виконання трудових обов'язків, відповідальність несе організація, з якою цей працівник перебуває у трудових відносинах, а останній відповідає перед нею у порядку регресу.
За змістом ст. 56 Закону України „Про освіту" педагогічні та науково-педагогічні працівники зобов"язані додержуватись педагогічної етики, поважати гідність дитини, учня, студента, захищати дітей, молодь від будь-яких форм фізичного або психічного насильства, запобігати вживанню ними алкоголю, наркотиків, іншим шкідливим звичкам.
З матеріалів справи видно, що відповідач ОСОБА_2 перебуває у трудових відносинах з відділом освіти Тисменицької районної державної адміністрації і працює вчителем Березовської ЗОШ І-ІІІ ступенів. Зазначених обставин сторони не заперечують.
Судом встановлено і вбачається з матеріалів справи, що 26 вересня 2006 року відповідач ОСОБА_2 як класний керівник виконуючи виховні функції допустив порушення педагогічної етики, поваги до дитини, учня, вивів з рівноваги неповнолітнього ОСОБА_5, що привело його до нервового збудження, приниження перед однокласниками, перенесення душевних страждань, негативного впливу на стан здоров"я та заподіяно йому моральної шкоди.
Даний факт підтверджується даними, які містяться в інформації прокуратури Тисменицького району (а.с. 5, 14), відділу освіти Тисменицької районної державної адміністрації (а.с. 6, 11, 22, 23) поясненнями вчителя ОСОБА_6 та ОСОБА_2 (а.с. 73-75), даними про негативний стан здоров"я (а.с. 16-18, 91-92).
За змістом ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується у грошовій формі або в інший спосіб і при визначенні розміру відшкодування судом враховуються вимоги розумності і справедливості.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду в частині відмови у відшкодуванні моральної шкоди слід скасувати та стягнути з відділу освіти Тисменицької районної державної адміністрації на користь неповнолітнього ОСОБА_5 дві тисячі гривень у відшкодування моральної шкоди, оскільки з вини відповідача ОСОБА_2 при виконанні ним виховних функцій, який перебуває у трудових відносинах з зазначеною юридичною особою, неповнолітньому учневі заподіяно моральну шкоду, що підтверджується доказами у справі.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 307, 309, 313-314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Тисменицького районного суду від 29 грудня 2008 року в частині відмови у відшкодуванні моральної шкоди скасувати.
У цій частині позову ухвалити нове рішення.
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково. Стягнути з відділу освіти Тисменицької районної державної адміністрації на користь неповнолітнього ОСОБА_5 дві тисячі гривень моральної шкоди.
В решті рішення суду залишити без зміни.
Рішення набирає чинності з моменту проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двох місяців безпосередньо до Верховного Суду України з часу набрання законної сили.