03 квітня 2008 р. м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
Головуючої: Вакарук В.М., .
Суддів: Мелінишин Г.П., Ясеновенко Л.В.
Секретаря: Юрків І.П.
Апелянта: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення від сплати заборгованості по аліментах, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на на рішення Рожнятівського районного суду від 13 лютого 2008 року, -
встановила:
У січні 2008 року ОСОБА_1 звернувся з позовом в суд до ОСОБА_2 про звільнення від сплати заборгованості по аліментах.
Мотивував тим, що з 10.10.1987 по 28.03.2006 року перебував у шлюбі із відповідачкою, мають двоє дітей: ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_1 таОСОБА_4 -ІНФОРМАЦІЯ_2, які проживають разом з ним. Згідно рішення Рожнятівського районного суду від 29.05.1996 року з нього було присуджено в користь відповідачки аліменти на утримання двох неповнолітніх синів в розмірі 1/3 частини заробітку, був виписаний виконавчий лист. Однак, оскільки вони з відповідачкою перебували у шлюбу, вели спільне господарство і діти перебували на його утриманні, оскільки тільки він один працював, то аліменти з нього не стягувалися і відповідачка з цього приводу нікуди із скаргами не зверталася.
Рішення цього ж суду від 20.04.2007 року відповідачку позбавлено батьківських прав щодо неповнолітнього сина -ОСОБА_4- ІНФОРМАЦІЯ_2, а рішення цього ж суду
Справа № 22-ц-531/08р. Головуючий у 1 інстанції Калиній Г.В.
Категорія 48 Доповідач Вакарук В.М.
від 04.05.2007 року присуджено з неї аліменти в розмірі 1/4 частини заробітку на утримання двох неповнолітніх дітей.
Оскільки діти знаходять на його утриманні, а відповідачкою не сплачено аліменти ні за один місяць і крім того, нею вимагається зарахування заборгованості по аліментах, присуджених їй ще в 1996 році, які на даний час складають 3420 грн., просив, враховуючи зазначені істотні обставини справи звільнити його від даної заборгованості.
Рішенням Рожнятівського районного суду від 13.02.2008 року в задоволенні позову відмовлено.
На дане рішення ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій зазначив про порушення судом норм матеріального права, а висновок суду не відповідає зібраним по справі доказам, яким дано невірно оцінку. Суд не взяв до уваги представленим ним доказам з приводу того, що діти перебувають на його утриманні, відповідачка з 1995 року нігде не працювала і тільки він був єдиним утриманцем сім"ї, що працював і забезпечував всю сім"ю, з цих причин аліменти з нього не утримувалися. Тільки після розлучення, позбавлення відповідачки батьківських прав та стягнення з неї аліментів на утримання дітей, а також засудження її за злочин, вчинений проти нього, остання почала вимагати стягнення з нього заборгованості, яка нарахована виконавчою службою в розмірі 3420 грн. Вважає, що наведені ним обставини є істотними, які суд повинен був врахувати та звільнити його від зазначеного боргу. Тому просив рішення суду скасувати та постановити нове рішення про задоволення його вимог.
В засіданні апеляційної інстанції апелянт вимоги апеляційної скарги підтримали.
Відповідачка в засідання апеляційної інстанції не з "явилася з невідомих суду причин, хоча була повідомлена у встановленому законом порядку про день та час розгляду справи.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції зазначив про те, що позивачем не наведено обставин, що мають істотне значення для звільнення його від заборгованості по аліментах в порядку ст.197 СК України.
Вислухавши пояснення апелянта, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги з таких підстав.
Відповідно до вимог ч.1 п.3 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд прийшов до помилкового висновку про недоведеність позивачем наявності обставин, що мають істотне значення для звільнення його від сплати заборгованості за аліментами.
Відповідно до вимог п.2 ст.197 СК України за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв"язку з його тяжкою хворобою, або іншою обставиною, що має істотне значення.
Судом встановлено, що з 10.10.1987 по 28.03.2006 року сторони перебували у шлюбі, у них народилося двоє дітей і до часу розлучення вони проживали однією сім'єю, вели спільне господарство, здійснювали будівництво житла та господарських споруд. При цьому єдиним годувальним був позивач, який працював та утримував всю сім"ю, оскільки з 1995 року, з часу народження сина ОСОБА_4 відповідачка нігде не працювала.
Із матеріалів справи вбачається, що на виконання рішення Рожнятівського районного суду від 29.05.1996 року про стягнення з позивача аліментів в користь позивачки на утримання дітей, було видано виконавчий лист, однак позивач в добровільному порядку сплачував аліменти та утримував всю сім"ю, в тому числі і відповідачку, яка з 1996 року ніколи не зверталася з ніякими скаргами з приводу несплати ним аліментів, що підтверджується довідкою ВДВС Рожнятівського районного управління юстиції № 14 від 12.01.2008 р. та актом обстеження Сваричівської сільради від 18.12.2007 р. /а.с.11, 21, 22/.
Крім того, із поданих позивачем доказів, зокрема рішення цього ж суду від 20.04.2007 року та від 04.05.2007 року вбачається, що відповідачку позбавлено батьківських прав стосовно однієї дитини, оскільки другий син вже повнолітній та стягнуто в користь позивача аліменти на утримання дітей, які разом із ним проживають і які вона не сплачує, а вироком цього ж суду від 02.07.2007 року її визнано винною та засуджено за ст.136 ч.1 КК України, за злочин, вчинений проти позивача /а.с. 14-15, 16-17, 43-51/.
Тому, на думку колегії суддів, зазначені обставини справи є істотними і колегія приходить до висновку що вони в своїй сукупності є правовими підставами для звільнення позивача від сплати заборгованості за аліментами згідно виконавчого листа № 2-41-А від 29.05.1996 року, виданого згідно постанови Рожнятівського районного суду.
З цих підстав постановлене судом першої інстанції рішення суду слід скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1
Керуючись ст.197 СК України, ст.ст.307, 309, 313-314, 316 ЦПК України, колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області, -
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, рішення Рожнятівського районного суду від 13 лютого 2008 року скасувати.
Постановити нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити, звільнити його від сплати заборгованості за аліментами.
Рішення набирає чинності з часу проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.