11 квітня 2008 р. м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
Головуючої: Вакарук В.М.,
Суддів: Мелінишин Г.П., Ясеновенко Л.В.
Секретарів: Пожар Р.В., Сем"янчук С.
Апелянтів: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12
Представника апелянтів: адвоката ОСОБА_13
Представників позивача: ОСОБА_14 та адвоката ОСОБА_15
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом релігійної громади Української Автокефальної церкви "Зішестя Духа Святого" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22,ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28 про усунення перешкод в користуванні церквою, за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_16, ОСОБА_27, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22,ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_29
Справа № 22-ц-477/08р. Головуючий у 1 інстанції Туринський І.Є.
Категорія 57 Доповідач Вакарук В.М.
, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28 на рішення Косівського районного суду від 01 лютого 2008 року, -
встановила:
Рішенням Косівського районного суду від 01.02.2008 року задоволено позов релігійної громади Української автокефальної православної церкви "Зішестя Духа Святого", зобов"язано відповідачів не чинити перешкоди в користуванні церквою їх релігійній громаді та священникам УАПЦ, а ОСОБА_1. зобов'язано повернути позивачу у ключі від вхідних дверей церкви, а ОСОБА_2 - повернути позивачу церковні книги та церковну касу.
На дане рішення ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44 подали апеляційну скаргу, в якій зазначили про порушення судом норм процесуального права, оскільки в день судового розгляду заявили клопотання про участь у розгляді справи адвоката, подавши його ордер, однак суд закінчив розгляд без участі адвоката, порушивши таким чином їх право на захист, у зв"язку з чим вони були позбавлені можливості подати свої докази. Просили рішення суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
В засіданні апеляційної інстанції апелянти та їх представник адвокат ОСОБА_45 вимоги апеляційної скарги підтримали.
Представники релігійної громади УАПЦ: ОСОБА_47 та адвокат ОСОБА_48 вимоги скарги заперечили.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачі, маючи у встановленому законом порядку зареєстрований Статут релігійної громади УАПЦ та користуючись наданою їм в безоплатне користування культовою спорудою - церквою "Зішестя Духа Святого" в с.Соколівка Косівського району вправі вимагати усунення їм перешкод в користуванні церквою, які чиняться зі сторони відповідачів.
Вислухавши пояснення сторін та їх представників, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з таких підстав.
Судом встановлено, що відповідно до ст.17 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" на підставі протоколу № 12 засідання Івано-Франківської обласної ради народних депутатів від 24.08.1991 року культову споруду - церкву "Зішестя Духа
Святого" в с.Соколівка Косівського району передано у безоплатне користування позивачам - релігійній громаді Української автокефальної православної церкви, Статут якої було зареєстровано 29.07.1991 року у встановленому порядку згідно ст.13 вищезазначеного закону.
Таким чином, являючись законними користувачами спірної культової споруди, позивачі вправі вимагати усунення їм будь-яких перешкод в користуванні церквою. Факт чинення перешкод в користуванні церквою "Зішестя Духа Святого" повністю знайшов своє підтвердження в судовому засіданні, як поясненнями самих відповідачів так і іншими зібраними по справі доказами.
Суд обгрунтовано не взяв до уваги посилання відповідачів на те, що релігійну громаду перереєстровано з УАПЦ на УПЦ Київського патріархату, оскільки суду не представлено з цього приводу відповідно до вимог ст.13 вищезазначеного Закону жодних доказів, а її діяльність може бути припинена тільки за рішенням загальних зборів віруючих громадян або за рішенням суду. Оскільки такі документи на час розгляду справи були відсутні і не представлені ні в суді першої інстанції, ні в засідання апеляційної інстанції, то рішення суду про задоволення позовних вимог та усунення перешкод в користуванні культовою спорудою відповідає зібраним по справі доказам.
Не заслуговують на увагу посилання апелянтів на те, що судом порушено їх право на захист та розгляд справи у відсутність їх представника адвоката ОСОБА_13, у зв"язку з чим ними не подано доказів по даній справі. Оскільки судові засідання по даній справи відбувались неодноразово /10.01., 15.01., 21.01., 01.02.2008 року/ і апелянтам надавалася правова допомога як зі сторони міської асоціації "Західно-Українська християнська поміч" та адвокатом ОСОБА_49 /а.с.77-91, 164/, то вони не були позбавлені можливості і мали достатньо часу вирішити питання про забезпечення захисту своїх інтересів та подати суду відповідні докази, або ж в порядку ст.137 ЦПК України заявляти клопотання про їх витребування, якщо в цьому були складнощі. Оскільки клопотань про витребування доказів відповідачі не заявляли, то розгляд судом справи при зазначених обставинах у відсутності їх представника не порушувало їх права. Не представлено апелянтами також жодних доказів за спростування висновків суду першої інстанції під час розгляду даної справи в апеляційному порядку з участю їх представника - адвоката ОСОБА_13
Необгрунтованими є також посилання апелянтів на те, що відповідач ОСОБА_50знаходився на лікарняному, а тому не міг бути з поважної причини присутнім під час розгляду справи, оскільки він був повідомлений у встановленому законом порядку про день
та час розгляду справи, що підтверджується розпискою про вручення повідомлення /а.с.212/, однак жодної заяви про не розгляд справи в його відсутності суду не подавав.
Враховуючи те, що підставами для скасування рішення суду може бути тільки істотне порушення норм матеріального та процесуального права, що могло призвести до неправильного вирішення справи і доказів з цього приводу апелянтами суду першої інстанції не представлено і колегією суддів не встановлено таких порушень під час апеляційного розгляду, то підстав для скасування постановленого судом рішення не вбачається.
Рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22,ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28 відхилити, а рішення Косівського районного суду від 01 лютого 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з часу проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.