Справа № 22-ц-64/2009р. Головуючий по 1-ій інстанції: Бурда В.Б.
Категорія: 6 Суддя-доповідач: Гагін М.В.
іменем України
03 березня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області у складі:
головуючого - Смирнової Т.В.
суддів - Гагіна М.В., Ведмедь Н.І.
з участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П.
та осіб, які беруть участь у справі - представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3
на рішення Зарічного районного суду м.Суми від 14 листопада 2008 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до Сумської міської ради, виконавчого комітету Сумської міської ради, треті особи: Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Сумській області, Сумська санітарно-епідеміологічна станція, Управління з питань наглядово-профілактичної діяльності Головного управління Міністерства з надзвичайних ситуацій в Сумській області, про визнання права власності, -
У березні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, мотивуючи вимоги тим, що він є власником земельної ділянки площею 0,1 га по АДРЕСА_1.
Відповідач упродовж тривалого часу не вирішував питання про видачу йому державного акту на право власності на земельну ділянку, у зв'язку з чим він не мав можливості у встановленому законом порядку отримати відповідний дозвіл на будівництво.
На вказаній земельній ділянці ним без отримання відповідних дозволів було збудовано житловий будинок.
На даний час він позбавлений можливості оформити правовстановлюючі документи на будинок.
Вважає, що він не порушив будівельні, протипожежні та інші норми та правила, а тому просив визнати право власності на самочинно збудований будинок.
Рішенням Зарічного районного суду м.Суми від 14 листопада 2008 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено за необгрунтованістю.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначене рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову позивача.
При цьому, зазначає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні позову, оскільки ним при самовільному будівництві будинку дотриманні державні будівельні норми і правила та не порушені права інших осіб.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2, яка підтримали доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,1 га у АДРЕСА_1, цільовим призначенням якої є будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
На вказаній земельній ділянці позивачем збудовано будинок без отримання дозволу на початок будівельних робіт та попереднього погодження з виконавчим комітетом Сумської міської ради.
Згідно висновку від 07 серпня 2008 року судової будівельно-технічної експертизи збудований позивачем будинок відповідає державним будівельним нормам.
Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий суд виходив з того, що позивачем не надано суду доказів про отримання дозволу на проведення будівельних робіт, прийняття збудованого будинку в експлуатацію, а також не порушення зазначеним будівництвом прав інших осіб.
Проте, із зазначеними висновками суду цілком погодитися не можна, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи та не узгоджуються з нормами матеріального права.
Як убачається з матеріалів справи, зокрема, державного акту НОМЕР_1, виданого 11 березня 2008 року Сумським міським головою, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,1000 га, розташованої по АДРЕСА_1, та цільовим призначенням якої є будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
Отже, ОСОБА_1, реалізуючи своє право на забудову земельної ділянки, забезпечив виконання вимог ст.ст.19, 40 ЗК України щодо її цільового використання, мав дотримуватися вимог містобудівних умов і обмежень, отримати відповідні дозволи та узгодити проект будівництва житлового будинку як це передбачено ст.ст.23, 24 Закону України “Про планування і забудову територій”.
Тобто, отримання забудовником-власником земельної ділянки вихідних даних, відповідних дозволів, узгодження проекту, тощо, передують початку будівельних робіт, а вчинення таких дій після закінчення будівництва положення згаданого вище закону не передбачають.
Тому, відповідно до положень ч.1 ст.376 ЦК України збудований житловий будинок з недотриманням вимог містобудівного законодавства вважається самочинним.
В той же час, згідно ч.5 ст.376 ЦК України на вимогу власника земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Матеріалами справи підтверджується, що самочинно збудований ОСОБА_1 житловий будинок відповідає будівельним нормам і правилам, не суперечить вимогам нормативно-правових актів щодо пожежної безпеки, а також зазначеним будівництвом не порушуються права суміжних землекористувачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5.
Крім того, відповідач не заперечуючи позов ОСОБА_1 не надав суду доказів, які б підтверджували порушення позивачем містобудівних обмежень здійсненим будівництвом.
За таких обставин, позов ОСОБА_1 щодо визнання за ним права власності на самочинно збудований житловий будинок АДРЕСА_1, підлягає задоволенню.
З огляду на зазначене вище та керуючись ст.ст.303, 304, п.2 ч.1 ст.307, п.п3, 4 ч.1 ст.309, ст.313, ч.2 ст.314, ст.ст.316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
вирішила:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 задовольнити.
Рішення Зарічного районного суду м.Суми від 14 листопада 2008 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1.
Рішення набрало законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий: Смирнова Т.В.
Судді: Гагін М.В., Ведмедь Н.І.