22 вересня 2008 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Хмельницької області
в складі: головуючої - судді Матковської Л.О.,
суддів: Гуменюк Н.І., Харчука В.М.,
при секретарі: Гребелюк Т.Б.,
з участю: сторін,
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц-1408 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 13 травня 2008 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 до ОСОБА_1, житлово-комунальної контори „Будівельник”, товариства з обмеженою відповідальністю „Будматеріали”, Хмельницького державного управління по будівництву, ремонту та експлуатації доріг, третьої особи на стороні відповідачів - сектору громадянства, імміграції фізичних осіб Хмельницького міського відділу УМВС України в Хмельницькій області про визнання ордеру недійсним, виселення, визнання права на житло та скасування реєстрації місця проживання,-
Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів,-
В вересні 2007 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звертаючись в суд з зазначеним позовом в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 вказували, що рішенням спільного засідання адміністрації та профспілкового комітету Хмельницького підрядного спеціалізованого будівельно-монтажного управління (ПСБМУ) від 10.08.1994 року каменщику даного підприємства
Головуючий у першій інстанції: Фурик Ю.П. Справа № 22ц-1408
Доповідач: Матковська Л.О. Категорія № 41, 42
ОСОБА_5 була надана кімната АДРЕСА_1. 20.11.1994 року ОСОБА_5 та ОСОБА_3 уклали шлюб, та ОСОБА_5 присвоєно прізвище -ОСОБА_2, після чого дружина вселилась в кімнату АДРЕСА_1 а ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син - ОСОБА_4. Позивач просив визнати право користування кімнатою АДРЕСА_1, визнати ордер, виданий житло-комунальною конторою „Будівельник” на ім'я ОСОБА_6 та ОСОБА_1, недійсним та виселити ОСОБА_1 з кімнати АДРЕСА_1 без надання іншого приміщення.
В судовому засіданні позивачі збільшили свої позовні вимоги та просили також визнати їх право на користування кімнатою НОМЕР_1, скасувати реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 у спірній кімнаті.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 13 травня 2008 року позов задоволено.
Визнано за ОСОБА_2., ОСОБА_3, ОСОБА_4 право користування жилим приміщенням в кімнаті АДРЕСА_1.
ОСОБА_1 виселено з кімнати АДРЕСА_1 без надання їй іншого жилого приміщення, скасовано її реєстрацію за вказаною адресою.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 з рішенням суду не погоджується, просить його скасувати і ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. Вказує, що сплив позовної давності щодо можливостей визнання ордеру № 2 від 5 лютого 2000 року недійсним відбувся ще 5 лютого 2003 року. Судом не враховано, що позивачі добровільно звільнили кімнату АДРЕСА_1, оскільки були перереєстровані з кімнати НОМЕР_1 в кімнату НОМЕР_2 ще 10.01.2003 року. Крім того, зазначає, що вона протягом восьми років добросовісно утримувала кімнату, сплачувала комунальні послуги, а будь-яке інше житло у неї відсутнє.
Апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних мотивів.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що рішенням спільного засідання адміністрації та профспілкового комітету Хмельницького підрядного спеціалізованого будівельно-монтажного управління (ПСБМУ) від 10.08.1994 року каменщику вказаного підприємства ОСОБА_5 була надана кімната АДРЕСА_1, та видано відповідний ордер № 17 від 10 серпня 1994 року.
20 листопада 1994 року ОСОБА_5 зареєстрував шлюб з ОСОБА_3, та йому присвоєно прізвище „ОСОБА_2”, після чого ОСОБА_3 вселилась в спірну кімнату НОМЕР_1, де проживала разом з ОСОБА_2., від вказаного шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син - ОСОБА_4.
Рішенням спільного засідання адміністрації та профспілкового комітету Хмельницького підрядного спеціалізованого будівельно-монтажного управління (ПСБМУ) від 20.01.1999 року ОСОБА_2, який займав кімнату АДРЕСА_1, на сім'ю з трьох чоловік, які потребували поліпшення житлових умов, виділено як додаткову житлову площу за позачерговим списком звільнену кімнату НОМЕР_2 в цьому ж гуртожитку та видано відповідний ордер № 68 від 26.12.2002 року.
14 травня 1999 року ЗАТ „Спецкомунбуд” (колишнє Хмельницьке підрядне спеціалізоване будівельно-монтажне управління (ПСБМУ) передало, а ТОВ „Будматеріали”, яке є правонаступником ЗАТ „Спецкомунбуд”, прийняло на баланс з повним господарським віданням кімнату АДРЕСА_1, що підтверджується відповідним актом від 14 травня 1999 року.
У наданій кімнаті ОСОБА_2 зробили ремонт, та почали проживати та користуватись кімнатами НОМЕР_2 та НОМЕР_1 вказаного гуртожитку, сплачуючи квартплату та плату за комунальні послуги. У зв'язку з передачею у 2002 році гуртожитку у відання житлово-комунальної контори „Будівельник” сім'я ОСОБА_2 була перереєстрована у кімнаті НОМЕР_2, додатково у кімнаті НОМЕР_1 не реєструвались, що підтверджується і довідкою ЖКК „Будівельник” про склад сім'ї і прописку № 494 від 12 червня 2007 року, довідкою ЖКК „Будівельник” № 126 від 14 червня 2007 року.
До цього часу в кімнаті НОМЕР_1 значились зареєстрованими обидві сім'ї сторін, однак позивачі про це до відома не ставились.
Оскільки ордер на зайняття кімнати НОМЕР_1 сім'єю позивачів ніким не оспорювався, не скасовувався, то суд обґрунтовано прийшов до висновку, що поселення сім'ї ОСОБА_6 в зазначену кімнату було неправомірним, так як вона була зайнята. З матеріалів справи також вбачається, що ОСОБА_1 на час виникнення спору в спірній кімнаті не проживає.
Судом також встановлено, що ні ОСОБА_1., ні її колишній чоловік в трудових відносинах з підприємством - власником гуртожитку не перебували, ордер на заселення спірного житла не видавався, а тому доводи апеляційної скарги про те, що судом не застосовано строк позовної давності до вимог про визнання ордера недійсним є безпідставними.
Непідтвердженими є доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо наявності у неї ордера на вселення в гуртожиток, оскільки такий суду не наданий.
Висновки суду першої інстанції повністю підтверджуються матеріалами справи.
Рішення суду постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги і вимог позивача не вбачається.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 13 травня 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуюча (підпис)
Судді (підписи)
З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду Л.О. Матковська