копія
31 березня 2009 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Хмельницької області
в складі : головуючої - судді Ніколової Б.Ю.,
суддів : Ніколаєвої В.М., Заїки В.М.
при секретарі: Гриньовій А.М.
з участю: позивача ОСОБА_2,
відповідача ОСОБА_1
В листопаді 2008 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом та визнання права на успадкування ½ частини житлового будинку. В обґрунтування своїх вимог вказувала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_3., після смерті якої вона з відповідачем успадкували належне їй будинковолодіння АДРЕСА_1. Однак відповідач в порушення вимог закону одноособово оформив спадкові права на спадщину, чим позбавив її частини належного їй спадкового майна. З цих підстав просила задовольнити позов та визнати за нею право власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 на ½ частину спірного будинковолодіння.
Рішенням Шепетівського міськрайонного суду від 30 грудня 2008 року позов задоволено частково. Постановлено визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 20.05.2004 року, видане державним нотаріусом Шепетівської районної державної нотаріальної контори на ім'я ОСОБА_1 про спадкування після смерті ОСОБА_4 жилого будинку з належними надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1. Визнано за ОСОБА_2 право на спадщину 3/8 частин жилого будинку з належними надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 після смерті матері ОСОБА_3 В решті позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 81 грн. судових витрат.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1. вважає рішення суду незаконним, просить його скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. Вказує,
Головуючий у першій інстанції - Болотін С.М. Справа № 22ц-396
Доповідач - Ніколова Б.Ю. Категорія № 37
що суд не дав належної оцінки зібраним по справі доказам, зокрема не врахував, що спірне будинковолодіння відносилось до категорії колгоспних дворів, в ньому на час смерті ОСОБА_4 в 2002 р. проживали він, відповідач, його мати та син ОСОБА_5 з сім'єю. Це будинковолодіння є їх спільною частковою власністю. Також суд безпідставно не врахував показання свідка ОСОБА_6 який підтвердив, що позивачка пропустила строк звернення до суду, оскільки дізналася про оформлення ним спадщини в травні 2004 року.
Апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до п.4 ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі.
Задовольняючи частково позов, суд виходив з того, що в 2002 р. після смерті батька сторін ОСОБА_7 відкрилась спадщина на домоволодіння АДРЕСА_1 і спадкоємцями цього домоволодіння на той час були дружина померлого ОСОБА_3. та син ОСОБА_1. у частках відповідно ¾ та ¼. Також суд дійшов висновку, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 відкрилась спадщина на належну їй частку в цьому домоволодіння, яку прийняли її діти - сторони по справі ОСОБА_2 та ОСОБА_1. і кожен з них має право відповідно на 3/8 та 5/8 частин спадкового домоволодіння.
Ухвалюючи дане рішення, суд не прийнявши до уваги, що спірний жилий будинок з господарськими спорудами належав колгоспному двору, головою якого був ОСОБА_4, дійшов висновку, що спірні правовідносини регулюються загальними нормами спадкового права і підстави для встановлення розміру часток членів колишнього колгоспного двору відсутні.
Проте з такими висновками суду погодитися не можна, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, колгоспному двору, головою якого був батько сторін ОСОБА_4, належав жилий будинок з господарськими спорудами, розташований в АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності на жилий будинок, виданим виконкомом Шепетівської районної ради 29 вересня 1986 року.
Згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п.6 постанови від 22.12.1995 року №20 „Про судове практику у справах за правами про захист права приватної власності”, до правовідносин, що виникли до 15 квітня 1991 року, застосовується чинне на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени колгоспного двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.
Такий же порядок визначення частки члена колгоспного двору був передбачений чинною до 16.12.1993 року ст. 123 ЦК України.
Вирішуючи даний спір, суд не прийняв до уваги, що спадковий жилий будинок належав колгоспному двору і станом на 15.04.1991 року в ньому були прописані та проживали члени колгоспного двору: ОСОБА_4, ОСОБА_3., ОСОБА_1., ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. Ці обставини підтверджуються довідкою Плеснянської сільської ради від 15.12.2008 року та визнавали в судовому засіданні сторони.
Дійшовши висновку, що право власності на зазначений будинок в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 та ОСОБА_3 мають сторони ОСОБА_1. та ОСОБА_2, суд не прийняв до уваги, що цей будинок належав колгоспному двору, де його членами були зазначені вище особи, в тому числі і ОСОБА_5, якому також належала частка в цьому майні.
Не залучивши до участі у справі ОСОБА_5., суд фактично вирішив питання про його права та обов'язки, що відповідно до ч.4 ст. 311 ЦПК України є безумовною підставою для скасування рішення суду першої інстанції з направленням справи на новий розгляд.
При новому розгляді справи суду слід врахувати наведені роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, дослідити обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, встановити правовідносини сторін, які випливають із встановлених обставин та правові норми, що підлягають застосуванню до цих правовідносин, в залежності від встановленого у відповідності з законом постановити рішення.
Керуючись ст. ст. 307, 311, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Шепетівського міськрайонного суду від 30 грудня 2008 року скасувати, справу направити на новий розгляд до того ж суду в іншому складі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуюча /підпис/
Судді /підписи/
Копія вірна: суддя апеляційного суду Б.Ю.Ніколова