копія
20 січня 2009 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Хмельницької області
в складі : головуючої - судді Ніколової Б.Ю.,
суддів : Власенка О.В., Заїки В.М.
при секретарі: Гриньовій А.М.
з участю: позивачки ОСОБА_1, її представника ОСОБА_6,
відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5, їх представників
ОСОБА_7 та ОСОБА_8,
В травні 2003 року позивачі звернулися до суду з позовом до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про вселення. В обґрунтування своїх вимог вказували, що згідно ордеру №000789 від 10.08.1994 року вони мають право на проживання в квартирі АДРЕСА_1, однак у вказаній квартирі незаконно проживають відповідачі та перешкоджаючи їм у вселенні в неї.
Справа розглядалася судами неодноразово, останнім рішення Хмельницького міськрайонного суду від 7 серпня 2008 року позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишено без задоволення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вважають рішення суду незаконним, просять його скасувати. Посилаються на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, недоведеність тих обставин, які суд вважав встановленими. Вказують, що зазначеним рішення суд позбавив їх права на користування наданим їм згідно ордера від 10.08.1994 року житлом.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскаржуване рішення суду - скасуванню з ухваленням апеляційним судом нового рішення.
Відповідно до п.п.3, 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу ________________________________________________________________________________
Головуючий у першій інстанції - Латюк П.Я. Справа № 22ц-5
Доповідач - Ніколова Б.Ю. Категорія № 41
згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вирішуючи даний спір, суд в порушення наведених вимог закону, не з'ясував повно і всебічно обставини справи, не застосував норми матеріального права, які регулюють правовідносини сторін, у зв'язку з чим помилково дійшов висновку про недоведеність вимог позивачів і відмовив їм у позові.
Відповідно до ч.ч1, 3 ст. 9 ЖК України громадяни мають право на одержання у безстрокове користування у встановленому порядку жилого приміщення в будинках державного чи громадського житлового фонду або в будинках житлово-будівельних кооперативів.
Частиною 1 ст. 58 цього ж Кодексу передбачено, що єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення ж ордер.
Судом встановлено, що спірна трикімнатна квартира АДРЕСА_1 рішенням адміністрації та профкому Хмельницького шляхово-будівельного управління №56 від 1 червня 1994 року виділена працівнику цього ж ШБУ ОСОБА_2 на сім'ю з трьох осіб, 10 серпня 2004 року йому виданий ордер на вселення в цю квартиру, проте вселитися в неї він та члени його сім'ї не можуть, оскільки 1 червня 1994 року туди без ордера вселилася сім'я відповідачів ОСОБА_4, яка добровільно звільнити займане приміщення відмовляється.
Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи, в тому числі постановою президії Хмельницького обласного суду від 22 лютого 1999 року, рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 3 вересня 1999 року за позовом ВАТ „Хмельницьке шляхово-будівельне управління №56” до ОСОБА_5, ОСОБА_4 про виселення з переселенням в кімнату АДРЕСА_2 Згідно зазначеного рішення суду відповідачі вселилися у спірну квартиру з порушенням вимог ст. 58 ЖК України, а тому права користування цією квартирою не набули і підлягають виселенню, проте у виділену їм кв. АДРЕСА_2 їх переселити неможливо, оскільки вона розташована в санітарно-захисній зоні підприємства по виробництву асфальтобетону.
Ці обставини судом першої інстанції не були враховані, а відтак його висновки з посиланням на ч.3 ст. 50 ЖК України про недоведеність вимог позивачів є помилковими, такими, що зроблені з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Не ґрунтуються на законі і висновки суду про те, що наявність у позивача ОСОБА_3 приватизованого житла позбавляє його та решту позивачів права на користування наданою їм квартирою НОМЕР_1.
За таких обставин оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням апеляційним судом нового рішення про задоволення вимог позивачів про вселення їх в спірну квартиру.
Керуючись ст. ст. 307, 309, 314, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задовольнити.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 7 серпня 2008 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про вселення задовольнити. ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вселити в квартиру АДРЕСА_1.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Головуюча /підпис/
Судді /підписи/
Копія вірна: суддя апеляційного суду Б.Ю.Ніколова