Ухвала від 24.02.2009 по справі 22ц-180

копія

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2009 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

в складі : головуючої - судді Ніколової Б.Ю.,

суддів : Заїки В.М., Ніколаєвої В.М.

при секретарі: Гриньовій А.М.

з участю: сторін та їх представників

ВСТАНОВИЛА:

В вересні 2008 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, виселення та відшкодування моральної шкоди. В обґрунтування своїх вимог вказувала, що 8.06.1999 року вона придбала у ОСОБА_7 зазначену квартиру. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 померла. Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 22 вересня 2003 року визнано договір купівлі-продажу спірної квартири недійсним. Рішенням апеляційного суду Хмельницької області від 15 березня 2004 року рішення суду першої інстанції скасовано та постановлено нове рішення, яким в позові ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про визнання недійсним договору-купівлі-продажу квартири відмовлено. Однак до постановлення рішення апеляційним судом відповідач ОСОБА_5 отримав свідоцтво про право на спадщину за законом та 21.11.2003 року продав вказану квартиру ОСОБА_1, яка на даний час разом з ОСОБА_1 та ОСОБА_2. проживають в ній. Тому просила визнати недійсними свідоцтво про право на спадщину за законом від 14.11.2003 року та договір купівлі-продажу квартири від 21.11.2003 року та виселити ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 з даної квартири та відшкодувати заподіяну їй моральну шкоду.

Справа розглядалася судами неодноразово. Останнім рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 24 жовтня 2008 року позов задоволено частково. Постановлено визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, яке зареєстровано в реєстрі за

Головуючий у першій інстанції - Болотов Є.В. Справа № 22ц-180

Доповідач - Ніколова Б.Ю. Категорія № 19, 20

№1/2289 від 14 листопада 2003 року. Визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, посвідченого приватним нотаріусом Поліщук Н.В., зареєстрованого в реєстрі за №5465 від 01 листопада 2003 року. Виселено ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 з квартири АДРЕСА_1. В решті позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, ОСОБА_2., ОСОБА_3 вважають рішення суду незаконним, просять його скасувати. Посилаються на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, недоведеність тих обставин, які суд вважає встановленими. Вказують, що вони є добросовісними набувачами зазначеної квартири, в момент її придбання вони не знали і не могли знати про права третіх осіб на неї, однак суд цьому не дав належної оцінки. Крім того, суд не прийняв до уваги, що кримінальна справа щодо факту підробки документів про право власності на спірну квартиру на ім'я ОСОБА_7 розслідуванням не закінчена, і їх клопотання про неможливість розгляду цивільної справи до закінчення розслідування кримінальної справи суд безпідставно відхилив. На думку апелянтів, суд не врахував, що ухвалою судді від 19.10 2004 року було зупинено розгляд цивільної справи з посиланням на п.4 ч.1 ст. 201 ЦПК України, проте в подальшому справа розглядалася без вирішення питання про відновлення провадження по даній справі. Вказують, що суд не дав належної оцінки зібраним по справі доказам та показанням свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних мотивів.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_4, суд встановив та правильно виходив з того, що остання є власником спірної квартири на підставі договору купівлі-продажу укладеного між ОСОБА_7 і ОСОБА_4 та нотаріально посвідченого 8 червня 1999 року за реєстровим номером №2371. Правомірність укладення цього договору між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 підтверджується рішенням апеляційного суду Хмельницької області від 15 березня 2004 року, яким відмовлено ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в позові до ОСОБА_4 про визнання недійсним зазначеного договору купівлі-продажу спірної квартири.

Висновки суду підтверджуються матеріалами справи.

Відтак, оцінивши докази в їх сукупності та правильно керуючись нормами матеріального права, що регулюють правовідносини сторін, суд обґрунтовано визнав недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом на спірну квартиру, видане Державним нотаріусом Першої державної нотаріальної контори 14 листопада 2003 року ОСОБА_5 за реєстровим номерои №1-2289, та договір купівлі-продажу цієї ж квартири, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 21 листопада 2003 року та нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу за реєстровим №5465, а також постановив виселити відповідачів з даної квартири.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що оспорювані угоди є дійсними, оскільки вони були вчинені в період, коли рішення Хмельницького міськрайонного суду від 22 вересня 2003 року, яким визнано недійсним договір купівлі-продажу спірної квартири, укладеним між ОСОБА_7 та ОСОБА_4 від 8 червня 1999 року, набрало законної сили, не спростовують висновків суду першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, після ухвалення Хмельницьким міськрайонним судом згаданого рішення від 22 вересня 2003 року, позивачка ОСОБА_4 оскаржила його до апеляційного суду та просила поновити строк апеляційного оскарження.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 10 листопада 2003 року ОСОБА_4 відмовлено у задоволенні її заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження зазначеного рішення суду і відповідно до ч.3 ст. 292 ЦПК України (в редакції 1963 року) ОСОБА_4 вправі була оскаржити цю ухвалу суду протягом п'ятнадцяти днів з наступного дня після її ухвалення.

Проте, до збігу цього строку 14 листопада 2003 року ОСОБА_5 отримав свідоцтво про право на спадщину на спірну квартиру, а 21 листопада 2003 року відчужив її ОСОБА_1, не повідомивши нотаріусів, які видавали свідоцтво про право на спадщину та посвідчували договір купівлі-продажу про наявність судового спору стосовно відчужуваної квартири.

Не ґрунтуються на законі і доводи апеляційної скарги про те, що оскільки відповідачка ОСОБА_1 є добросовісним набувачем, придбана нею квартира не може бути витребувана від неї.

Судом встановлено, що спірна квартира вибула з володіння власника ОСОБА_4 не з її волі, а тому відповідно п.3 ч.1 ст. 388 ЦК України вона може бути витребувана в ОСОБА_1

Що стосується доводів апеляційної скарги про те, що судом при постановлені рішення не було вирішено питання стосовно наслідків визнання оспорюваного договору купівлі-продажу недійсним, то в цій частині апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст. 48 ЦК України (в редакції 1963 року) по недійсній угоді кожна з сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за угодою, а при неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість у грошах, якщо інші наслідки недійсності угоди не передбачені законом.

А тому колегія суддів апеляційного суду вважає необхідним доповнити рішення суду першої інстанції вказівкою щодо правових наслідків визнання договору купівлі-продажу від 21.11.2003 року, укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_1, недійсним, а саме: зобов'язати ОСОБА_6 як правонаступника ОСОБА_5 повернути ОСОБА_1 отримані від останньої кошти в сумі 74304 грн. Так, в засіданні апеляційного суду ОСОБА_6 пояснила, що за відчужену квартиру її чоловік ОСОБА_5 отримав 9650 доларів США. Оскільки на час розгляду справи апеляційним судом курс долара США, встановлений Національним банком України, становив: 1 долар США - 7,7 грн., то стягненню з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 підлягає зазначена вище сума коштів.

Рішення суду є законним і обґрунтованим, підстав в межах доводів апеляційної скарги для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 307,308, 313, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 24 жовтня 2008 року залишити без змін. Доповнити його наступною вказівкою: зобов'язати ОСОБА_6 повернути ОСОБА_1 74305 грн., що еквівалентні 9650 доларів США, отриманих за відчужену квартиру АДРЕСА_1

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

Головуюча /підпис/

Судді /підписи/

Копія вірна: суддя апеляційного суду Б.Ю.Ніколова

Попередній документ
3667027
Наступний документ
3667029
Інформація про рішення:
№ рішення: 3667028
№ справи: 22ц-180
Дата рішення: 24.02.2009
Дата публікації: 28.05.2009
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Апеляційний суд Хмельницької області
Категорія справи: