Справа 22ц - 1216 / 2009 р. Головуючий 1 інст.-Грищенко І.О
Категорія -сімейне
Доповідач - Карімова Л.В.
суду Харківської області в складі:
головуючого - Карімової Л.В.,
суддів: Зазулинської Т.П.,
Хорошевського О.М.,
при секретарі Коршун І.О.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 10 грудня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_2до ОСОБА_1 та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя,
У березні 2008 рокуОСОБА_2. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про поділ в рівних частках майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, та просив визнати за ним право власності на ½ частину квартири АДРЕСА_1
У липні 2008 року ОСОБА_1 звернулася до суду з зустрічними позовними вимогами до ОСОБА_2. про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Просила збільшити її частку у спільній сумісній власності подружжя та виділити їй з сином 2/3 частини спірної квартири, пральну машину «ELEKTROLUX» моделі EWT 821, холодильник «Снайге», мікрохвильову піч «LG”, праску «PHILIPS» , меблевий гарнітур, грошові кошти в сумі 4387, 07 євро. Інше побутове майно просила виділити відповідачу.
Вимоги щодо збільшення частки у вказаній квартирі мотивувала тим, що після розірвання шлюбу зОСОБА_2. з нею залишився проживати неповнолітній син, який страждає рядом захворювань, перебує на обліку в дитячий полікліниці, а розмір аліментів, які вона одержує, недостатній для забезпечення розвитку та лікування дитини.
Подалі доповнила свої позовні вимоги та просила крім вище зазначеного майна виділити їй: комп'ютер з монітором «PHILIPS», DVD PANASONIK, письмовий стіл, комп'ютерний стіл та стілець, електродугову шафу UNIT. ОСОБА_2 просила виділити: кондиціонер SAMSUNG, фотоапарат «SONI», ноутбук, стіл кухонний.
ОСОБА_2. зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 в частині запропонованого нею варіанту розподілу рухомого майна визнав та не заперечував проти їх задоволення; вимоги в частині визнання за нею права власності на грошові кошти в сумі 4 387, 07 євро та в частині збільшення її частки у спірній квартирі до 2\3 частин з урахуванням інтересів дитини не визнав, просив відмовити у їх задоволенні.
ОСОБА_1 позовні вимоги ОСОБА_2. щодо запропонованого варіанту поділу нерухомого майна не визнала.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 10.12.2008р. позовні вимоги ОСОБА_2. задоволені, визнано за ним та за ОСОБА_1 право власності в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя на ½ частину квартири АДРЕСА_1 за кожним.
Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково: визнано за нею право власності в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя на: пральну машину «ELEKTROLUX» моделі EWT 821, холодильник «Снайге», мікрохвильову піч «LG”, праску «PHILIPS», меблевий гарнітур, грошові кошти в сумі 4387, 07 євро, комп'ютер з монітором «PHILIPS», DVD PANASONIK, письмовий стіл, комп'ютерний стіл та стілець, електродугову шафу «UNIT», визнано заОСОБА_2. право власності в порядку розподілу спільного сумісного майна подружжя кондиціонер SAMSUNG, фотоапарат «SONI», ноутбук, стіл кухонний.
У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 в частині збільшення розміру частки при поділі нерухомого майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя та визнання за нею права власності на 2/3 частини квартири АДРЕСА_1 та визнання за нею права власності на грошові кошти в сумі 4387, 07 євро відмовлено.
На вказане рішення ОСОБА_1 подана апеляційна скарга, в якій вона, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить змінити це рішення, збільшивши розмір її частки при поділі нерухомого майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, та визнати за нею право власності на 2/3 частини квартири АДРЕСА_1.
Зазначає, що суд помилково не включив до обсягу спірного майна подружжя грошові кошти в сумі 4387, 07 євро, посилаючись на те, що вони не є спільною сумісною власністю, а також не врахував інтереси неповнолітнього сина, який знаходиться на її утриманні.
В іншій частині рішення суду не оскаржує.
Вислухавши пояснення учасників процесу, що з'явилися до суду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справиОСОБА_2. та ОСОБА_1 знаходилися в шлюбі з 22.08.1993 р., мають сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1.(а.с.22). Рішенням Дзержинського районного суду м.Харкова від 15.06.2007р. шлюб між сторонами розірвано (а.с. 5).
Під час шлюбу подружжям була придбана двокімнатна ізольована квартира АДРЕСА_1 в м. Харкові (а.с.27-28). Зазначені обставини не оспорювалися сторонами при розгляді справи в суді першої та апеляційної інстанції.
Відповідно до ч.1 ст. 60 Сімейного Кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини ( навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку ( доходу), і розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу (ч.1 ст. 68 цього Кодексу)..
Згідно ч. 1 ст. 70 Сімейного Кодексу України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Згідно ч. 3 цієї статті за рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.
Постановляючи рішення про поділ спірної квартири між сторонами в рівних частках, суд першої інстанції виходив з зазначених норм Сімейного Кодексу України.
При цьому районним судом враховано, що рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 06.12.2007р. на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_2. стягнуті аліменти в розмірі ½ частини всіх видів доходів до досягнення дитиною повноліття. Рішенням апеляційного суду Харківської області від 05.03.2008р. вказане рішення районного суду змінено в частині розміру аліментів, що підлягають стягненню, зменшено його з 1/2 до 1/3 частини.
Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 в частині збільшення розміру частки при поділі нерухомого майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, та визнання за нею права власності на 2/3 частини квартири, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що ОСОБА_1 не доведено, що розмір аліментів, які вона отримує на неповнолітню дитину недостатній для забезпечення її фізичного, духовного розвитку та лікування.
Сам факт проживання дитини з матір'ю не може бути підставою для збільшення її частки у спільному сумісному майні. ОСОБА_1 при розгляді справи не оспорювала й ту обставину, що не зверталася до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2. додаткових витрат на утримання дитини.
Відповідно до ст.ст. 10,11 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог та на підставі доказів, поданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Судом першої інстанції на підставі вимог ст. 212 ЦПК України зроблений висновок про те, що ОСОБА_1 не надала до суду доказів, які б відповідно до вимог ст.ст. 58-60 ЦПК України свідчили про те, що під час шлюбу з ОСОБА_2. вони набули право сумісної власності на валюту в сумі 8000 євро.
Рішення суду в цій частині ОСОБА_1 не оскаржила.
В судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_1 пояснила, що вважає недоцільним оскарження рішення районного суду в цій частині, оскільки у неї відсутні докази на підтвердження наявності у неї права власності на зазначену валюту.
За таких обставин доводи ОСОБА_1 в апеляційній скарзі про те, що районним судом неправомірно не зараховані до обсягу спірного майна подружжя грошові кошти в сумі 4387, 07 євро, оскільки вони не є спільною сумісною власністю, у зв'язку з чим не виділено на її долю 2/3 частини спірної квартири, є безпідставними.
Судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції в оскаржуваній ОСОБА_1 частині постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до ст. 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги і залишення рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст.ст.308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія
Апеляційну скаргу відхилити.
Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 10 грудня 2008 року в частині поділу нерухомого майна -квартири АДРЕСА_1 залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двох місяців безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий: підпис
Судді: підписи
Копія вірна: суддя-