Справа № 22-ц-1799/2009 р. Головуючий 1 інстанції - Лосєва Д. А.
Категорія - розірвання договору Доповідач - Табачна Н. Г.
26 березня 2009 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі :
Головуючого : Зазулинської Т. П.
Суддів : Табачної Н. Г.
Хорошевського О. М.
При секретарі : Шпарага О. О.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою акціонерно-комерційного банку соціального розвитку “Укрсоцбанк” в особі Харківської обласної філії на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 2 лютого 2009 року, за позовом ОСОБА_1 до акціонерно-комерційного банку соціального розвитку “Укрсоцбанк” в особі Старосалтівського відділення Харківської обласної філії про розірвання договору банківського вкладу, повернення суми депозиту, -
В грудні 2008 року позивачка звернулася до суду з вищевказаним позовом.
Вона посилалася на те, що 2 жовтня 2008 року уклала з відповідачем договір № 0841/00000667 про відкриття банківського рахунку та обслуговування платіжної картки.
Згідно договору відповідач відкрив їй кредитну лінію в сумі 72 000 доларів США, в межах якої здійснюється кредитування рахунку для задоволення її поточних потреб, з терміном погашення заборгованості за кредитною лінією до 1 жовтня 2013 року.
В забезпечення виконання зобов”язань щодо повернення кредиту, відсотків за користування ним та інших витрат, вона передала відповідачу в заставу майнові права вимоги отримання грошових коштів, розміщенних на депозитному рахунку у Старосалтівському відділенні банківського вкладу № 841/27/41-16/8-258 від 2 жовтня 2008 року. Сума депозиту складає 80 000 доларів США. Строк залучення до 2 жовтня 2013 року.
Між тим відповідачем були порушені умови надання кредитної лінії за договором банківського рахунку і заблокована видача готівки з платіжної картки за відсутності заборгованості по кредиту.
Неодноразові звернення до відповідача до позитивних наслідків не призвели.
Позивачка просила розірвати договір № 841/27/41-16/8-258 банківського вкладу, укладений 2 жовтня 2008 року і зобов”язати відповідача повернути їй суму депозитного вкладу в розмірі 70863,49 доларів США.
Вподальшому вона свої вимоги уточнила і просила зобов”язати акціонерно-комерційний банк соціального розвитку “Укрсоцбанк” в особі Старосалтівського відділення Харківської області повернути суму депозитного вкладу в розмірі 80 000 доларів США з урахуванням суми заборгованості на день повернення за договором № 0841/00000667 про відкриття банківського (карткового) рахунку та обслуговування платіжної картки на підставі договору, укладеного 2 жовтня 2008 року.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 2 лютого 2009 року позовні вимоги задоволено.
Відповідач рішення суду оскаржує, просить його скасувати і залишити позовну заяву без розгляду.
Він посилається на те, що постановою правління Національного банку України № 319 банкам фактично заборонено достроково виконувати свої зобов”язання щодо повернення вкладів.
Крім цього, в договорі банківського вкладу мається третейське застереження, яке являється чинним. Сторони домовилися про розгляд спору, який виникне між ними, третейським судом. Суд безпідставно відмовив в задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду.
Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла наступного.
Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З матеріалів справи вбачається, що 2 жовтня 2008 року між сторонами укладено договір банківського вкладу № 841/27/41-16/8-258. За договором позивачка розмістила на депозитному рахунку 80 000 доларів США, з терміном розміщення до 2 жовтня 2013 року.
Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України “Про банки і банківську діяльність” вклад (депозит) визначено як кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку, які підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.
Відповідно до ч. 2 ст. 1060 ЦК України за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов”язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.
Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.
Тотожний зміст має і п. 3.3 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, який узгоджується з цими нормами закону.
Частиною 3 статті 651 ЦК України передбачено, що у разі односторонньої відмови від договору в повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Тобто, відмова відповідача від повернення суми депозитного строкового вкладу позивачці за її першою вимогою є порушенням її права.
Тому суд дійшов обгрунтованого висновку про задоволення позовних вимог та правильно не прийняв до уваги посилання відповідача на те, що його дії по обмеженню прав позивачки на одержання суми депозитного вкладу до спливу строку грунтуються на постанові Національного банку України.
Відповідно до п. 2.5 постанови правління Національного банку України № 319 від 11.102008 р. “Про додаткові заходи щодо діяльності банків”, у сфері проведення активно-пасивних операцій банки повинні виконувати свої зобов”язання за всіма типами договорів із залученням коштів у будь-якій валюті лише в разі настання строку завершення зобов”язання, незалежно від категорії контрагентів.
Проте, згідно ч.2 ст. 4 ЦК України основним актом цивільного законодавства України є Цивільний Кодекс України.
Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції обгрунтовано керувався нормативно-правовими актами вищої юридичної сили, ніж постанова правління Національного банку України.
Постановою Національного банку України № 413 від 4.12.2008 року постанова № 319 визнана такою, що втратила чинність.
Отже, згідно вимог ст. 526 ЦК України зобов”язання має виконуватися сторонами належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до вимог ст. 533 ч. 3 ЦК України використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов”язання допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
В такому випадку щодо Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами та Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній і іноземних валютах, повернення резиденту коштів з вкладного (депозитного) рахунку фізичної особи здійснюється в іноземній валюті.
Не можуть бути прийняті до уваги доводи апелянта про те, що спір повинен вирішуватися в третейському суді.
Відповідно до ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Договором, який укладено сторонами, передбачено вирішення у третейському суді спорів, які стосуються укладення та виконання положень договору.
В даному позові заявлено вимоги розірвання договору банківського вкладу та правових наслідків припинення зобов”язання і позивачка має право на звернення до суду загальної юрисдикції за захистом свого порушеного права.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
За такими обставинами підстав для скасування рішення суду немає.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу відхилити. Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 2 лютого 2009 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили негайно, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом 2 місяців.
Головуючий :підпис
Судді :підписи
Копія вірна: суддя-