№К-5587/07
06.05.2009 Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого Ланченко Л.В.
суддів Нечитайла О.М.
Пилипчук Н.Г.
Бившевої Л.І.
Степашка О.І.
Сторони не повідомлялись.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю «Шиндлер»
на постанову Господарського суду м.Києва від 04.10.2006 та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 06.02.2007
у справі№11/389-А
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Шиндлер»
доДержавної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва
третя особа Державна податкова адміністрація у м.Києві
про визнання неправомірним рішення, дій та зобов'язання утриматися від вчинення дій, -
Постановою Господарського суду м.Києва від 04.10.2006, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.02.2007, у задоволенні позову ТОВ «Шиндлер» про визнання неправомірними рішення відповідача як суб'єкта владних повноважень, що 20.07.2006 та 24.07.2006 видав накази щодо проведення позапланових виїзних перевірок позивача, а 21.07.2006 та 25.07.2006 видав направлення на перевірку №680/23-3 та №695/23-3 всупереч порядку, встановленого чинним законодавством України, зокрема Законом України «Про державну податкову службу в Україні», без достатніх підстав для такої перевірки; про визнання неправомірними дій відповідача як суб'єкта владних повноважень, що діяв в особі уповноважених ним працівників державної податкової служби, та 21.07.2006, а також 26.07.2006 намагався провести позапланову виїзну перевірку позивача всупереч порядку, встановленого чинним законодавством України, зокрема, Законом України «Про державну податкову службу в Україні» - без достатніх підстав для такої перевірки; зобов'язання відповідача утриматися від вчинення дій направлених на проведення позапланової виїзної перевірки фінансово-г8осподарської діяльності позивача з порушенням порядку, встановленого чинним законодавством України, відмовлено.
У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, у якій ставиться питання про скасування судових рішень та прийняття нового про задоволення позову, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.
Відповідач у запереченнях на касаційну скарг проти її задоволення заперечив, просив залишити судові рішення без змін.
Перевіривши у попередньому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до п.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (у редакції, яка діяла на час призначення перевірки позивача) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).
Відповідно до п. 8 ч. 6 ст. 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться, зокрема, у разі, коли вищестоящий орган державної податкової служби в порядку контролю за достовірністю висновків нижчестоящого органу державної податкової служби здійснив перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або висновків акта перевірки, складеного нижчестоящим контролюючим органом, та виявив їх невідповідність вимогам законів, що призвело до ненадходження до бюджетів сум податків та зборів (обов'язкових платежів). Позапланова виїзна перевірка в цьому випадку може ініціюватися вищестоящим органом державної податкової служби лише у тому разі, коли стосовно посадових або службових осіб нижчестоящого органу державної податкової служби, які проводили планову або позапланову виїзну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем у період з 10.10.2005 по 28.10.2005 було проведено планову перевірку позивача за період з 05.04.2004 по 30.06.2005, за результатами якої складено акт від 04.11.2005 №109/23-3/32852667.
На підставі акта перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення від 14.11.2005 №189233/0 про визначення податкових зобов'язань з ПДВ в розмірі 34418 грн. за основним платежем та 17209 грн. штрафних (фінансових) санкцій, № 191233/0 про визначення податкових зобов'язань з податку на прибуток в розмірі 64900 грн. та 25960 грн. штрафних (фінансових) санкцій, №190233 про зменшення податкового кредиту в сумі 17845 грн., та визначення податкових зобов'язань з ПДВ в сумі 17845 грн. та 8743 грн. штрафних (фінансових) санкцій, №5471740/0 про визначення податкових зобов'язань з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 939 грн. та 1878 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
В результаті адміністративного оскарження, податкові повідомлення-рішення від 14.11.2005 №189233/0, №190233/0, №191233/0 скасовані, а №5471740/0 залишено без змін.
26.06.2006 Державною податковою інспекцією у Печерському районі м.Києва було видано наказ №252 «Про проведення службового розслідування» на виконання доручення Голови ДПА у м. Києві Дриги А.Б. (лист ДПА у м. Києві від 18.05.2006 № 1652/7/14-011) у зв'язку з наявністю порушень «Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 №327 при складанні акта від 04.11.2005. № 109/23-3/32852667 планової комплексної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Шиндлер», що призвело до скасування прийнятих на його підставі податкових повідомлень-рішень.
Підставою для проведення зазначеного службового розслідування стала інформація Регіонального управління по боротьбі з корупцією в ОДПС ДПА у м. Києві щодо можливого порушення посадовими особами ДПІ у Печерському районі м. Києва Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 10.08.2005 №327, та розпорядження голови ДПА у м. Києві від 18.05.2006 №1652/7/14-011, яким, крім іншого, ініційовано позапланову перевірку позивача.
Згідно з ст.112 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення та за умови надання платнику податків під розписку направлення на перевірку, копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки.
Судова колегія вважає, що в даному випадку органи державної податкової інспекції діяли в межах своїх повноважень і відповідно до вимог Закону, і тому погоджується з висновками судів обох інстанцій про необґрунтованість позовних вимог.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судом допущено неправильне застосування чи порушення норм матеріального та процесуального права.
Аналіз положень Закону України «Про державну податкову службу в Україні» дає можливість дійти висновку, що проведення позапланової перевірки за рішенням суду здійснюється у разі виникнення обставин які не передбачені у переліку ч.6 ст.111 цього Закону.
З огляду на викладене, судова колегія вважає, що підстав для задоволення касаційної скарги та скасування судових рішень немає.
Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Шиндлер» залишити без задоволення, а постанову Господарського суду м.Києва від 04.10.2006 та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 06.02.2007 - без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
Головуючий Л.В.Ланченко
Судді О.М.Нечитайло
Н.Г.Пилипчук Л.І.Бившева
О.І.Степашко