2009 року квітня 2 дня колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Сумської області в складі:
Головуючого: Лугового М.Г.
Суддів: Сінашенка В.Г., Гончарова М.Г.
З участю прокурора: Ворфоломеєвої Н.П.
Засудженого: ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Зарічного районного суду м.Суми від 12 грудня 2008 року, яким
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, судимий 29.09.1995 р. за ст.141 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі, звільнений 26.10.1996 р. умовно-достроково на 8 місяців 6 днів,
засуджений за ст 189 ч.2 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком остаточно визначено покарання 3 роки 8 місяців позбавлення волі.
Відповідно до вироку суду ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за вчинення такого злочину.
В кінці березня 1997 р. ОСОБА_4 дізнався про те, що ОСОБА_5 заборгував 300 грн. підприємцям ОСОБА_2 та ОСОБА_3 За наданими ним даними ОСОБА_1 разом з ОСОБА_4, ОСОБА_6 і ОСОБА_7 прибули до ОСОБА_5, у якого вимагали до сплати боргу ОСОБА_3 і ОСОБА_2 50 доларів США або 100 грн. В зв'язку з відсутністю у останнього грошей ОСОБА_1 забрав у ОСОБА_5 золоту каблучку в задаток та призначив передачу грошей на 12 год. наступного дня, коли біля кафе «Ліка» в м.Суми ОСОБА_1 разом з ОСОБА_6 і ОСОБА_7 забрали у ОСОБА_5 100 грн. та витребували в нього передати їм через два тижні ще 350 доларів США. В середині квітня 1997 року ОСОБА_1, ОСОБА_7 і ОСОБА_6 зустріли на вул.Добровільній в м.Суми ОСОБА_5, у якого ОСОБА_1 став вимагати передачі 600 доларів США та вдарив пляшкою по голові, а ОСОБА_6 вдарив ОСОБА_5 у груди, після чого ОСОБА_5 на автомобілі привезли до будинку на вул.Добровільну, де ОСОБА_4 пред'явив ОСОБА_5 список товарів по заборгованості та вимагав від нього передати через два тижні 600 доларів США, висловлюючи погрози фізичної розправи.
В поданій апеляції засуджений ОСОБА_1, не оспорюючи висновки суду про доведеність його вини у вчиненні злочину та правильність кваліфікації його дій, посилається на те, що він щиро покаявся у вчиненому злочині, з моменту вчинення якого пройшло понад 10 років, за цей час він протиправних дій не вчиняв, працевлаштований, має двох неповнолітніх дітей і не становить безпеки для суспільства, а тому просить застосувати до нього положення ст.69 КК України і призначити покарання не пов'язане з позбавлення волі.
Заслухавши доповідача про обставини справи та доводи поданої апеляції, пояснення засудженого ОСОБА_1, який підтримав свою апеляцію, думку прокурора Ворфоломеєвої Н.П. про залишення вироку суду без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з таких підстав.
В апеляції засудженого ОСОБА_1 висновки суду про доведеність його вини у вчиненні злочину за обставин, зазначених у вироку, та правильність кваліфікації його дій під сумнів не ставляться.
При призначенні покарання ОСОБА_1 суд у відповідності з вимогами ст.65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу засудженого, обставини справи, що пом'якшують і обтяжують покарання, призначивши таке в межах санкції закону, яким передбачена відповідальність за вчинений злочин.
Підстав для зміни постановленого судом вироку та пом'якшення призначеного засудженому ОСОБА_1 покарання з застосуванням положень ст.69 КК України колегія суддів не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.362,365,366,377 КПК України, колегія суддів, -
Вирок Зарічного районного суду м.Суми від 12 грудня 2008 року відносно ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляцію засудженого - без задоволення.
Луговий М.Г. Сінашенко В.Г. Гончаров М.В.