Постанова від 13.03.2009 по справі 22а-2931/2008

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2009 року Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача - Димерлія О.О.

суддів: Потапчука В.О., Бойка А.В.

при секретарі: Мішиєвій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва на постанову Заводського районного суду м. Миколаєва від 08 листопада 2007 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва про визнання незаконним рішення, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії,

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2007 року позивач звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії з урахуванням 30 % мінімальної пенсії за віком на підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та стягнення заборгованості по сплаті підвищеної суми пенсії з липня 2007 року.

В обґрунтування позову зазначалося, що ОСОБА_1 являється пенсіонером та має статус «дитина війни». Відповідно до діючого законодавства «дітям війни» пенсія підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком. 10.09.2007 року позивачем подано заяву до управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва щодо підвищення розміру пенсії, однак відповідачем у перерахунку пенсії відмовлено.

Постановою Заводського районного суду м. Миколаєва від 08.11.2007 року позовні вимоги ОСОБА_1. задоволено. Визнано неправомірною відмову відповідача в проведені перерахунку ОСОБА_1. пенсії за віком. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва здійснити перерахунок призначеної позивачу пенсії за 2007 рік, підвищивши її на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва в апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції при вирішенні справи порушено матеріальний та процесуальний закон. Так, Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» було зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року, на яке посилається суд першої інстанції, зупинення дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнано таким, що не відповідає Конституції України. Однак судом не враховано положення ст. 7 названого Закону, відповідно до яких фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Проте, Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» такі видатки не передбачено. Матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними, відшкодовується державою у встановленому законом порядку. У зв'язку з викладеним в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції і відмову у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером, перебуває на обліку в управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва та має статус «дитина війни» згідно з посвідченням № 133885 від 13.08.2001 року.

10.09.2007 року позивачем подано заяву до управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва щодо підвищення розміру пенсії на підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Листом від 24.09.2007 року за № 239/11 управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва відмовлено позивачу у перерахунку пенсії з посиланням на відсутність механізму визначення та фінансування належних сум підвищення пенсії.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з наявності у позивача права на щомісячне підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які мають статус дитини війни, на їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки визначені та закріплені в Законі України «Про соціальний захист дітей війни».

На підставі ст. 6 названого Закону (в редакції до 28 грудня 2007 року) «дітям війни» пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Наявність такого права у позивача є визначальним для вирішення даного спору. Крім того, це право гарантується ч. 2 ст. 46 Конституції України, а також ч. 2 ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідно до якої державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 зупинення дії ст. 6 названого Закону на 2007 рік, передбачене п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

Як зазначено вище, згідно наведеним нормам Закону, позивач має право на підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається виключно за правилами, встановленими ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Будь-якими іншими діючими нормативно-правовими актами розмір мінімальної пенсії за віком не визначається.

Із врахуванням викладеного, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку щодо відсутності підстав застосування положень ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачам конституційної гарантії та права на отримання щомісячного підвищення пенсії виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції до 28 грудня 2007 року).

Відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» заява про призначення (перерахунок) пенсії або про її відстрочення та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Згідно ч. 4 ст. 45 названого Закону перерахунок призначеної пенсії у разі виникнення права на її підвищення проводиться з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

На підставі ч. 2 п. 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України.

Відповідно до п. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01 березня 2001 року № 121/2001, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України.

Підпунктом 6 пункту 2.2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 30 квітня 2002 року за № 8-2 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 травня 2002 року за № 442/6730), обов'язок щодо призначення (здійснення перерахунку) і виплати пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат відповідно до чинного законодавства покладено на управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.

Безпідставними є і посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплати зазначеного підвищення пенсії у вказаному розмірі, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань, які встановлені статтею 46 Конституції України та Законом України «Про соціальний захист дітей війни».

Разом з тим, рішення суду про стягнення з управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва заборгованості по виплаті підвищеної пенсії за період з 1.01.2007 року по 9.07.2007 року у сумі 1204 грн. 65 коп. - безпідставне та необґрунтоване.

Як слушно було вказано в позовній заяві ОСОБА_1., пунктом 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» було зупинено дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Рішенням Конституційного суду України від 9 липня 2007 року правова норма викладена в п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» визнана неконституційною.

Згідно до загальних принципів права: законодавчі акти регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Законодавчі акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом'якшують відповідальність особи. Якщо відносини виникли раніше і регулювались законодавчим актом, який втратив чинність, новий законодавчий акт застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

До набрання законної сили рішення Конституційного суду України від 9.07.2007 року чинною була норма Закону, якою зупинено дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а відтак, підвищення пенсії позивача можливе тільки з дати прийняття рішення Конституційним судом України і визнання неконституційним п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».

Оскільки судом першої інстанції при ухвалені рішення допущено порушення норм матеріального права, судова колегія приходить до висновку про скасування рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 08 листопада 2007 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1. до управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва і про визнання незаконним рішення, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії та постановлення нового рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, КАС України, судова колегія, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва - задовольнити частково.

Постанову Заводського районного суду м. Миколаєва від 08 листопада 2007 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва про визнання незаконним рішення, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії - скасувати та прийняти нове рішення.

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва щодо перерахунку і виплати з 9.07.2007 року ОСОБА_1 щомісячного підвищення на 30 % мінімальної пенсії за віком, передбаченого ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва перерахувати і виплатити ОСОБА_1, починаючи з 09.07.2007 року, щомісячне підвищення на 30 % мінімальної пенсії за віком, передбачене ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Постанова суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.

Головуючий:

Судді:

Попередній документ
3664865
Наступний документ
3664867
Інформація про рішення:
№ рішення: 3664866
№ справи: 22а-2931/2008
Дата рішення: 13.03.2009
Дата публікації: 27.05.2009
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Одеський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: