13 вересня 2013 року м. Миколаїв Справа № 2а - 6677/09/1470
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брагар В.С. розглянувши адміністративну справу в порядку письмового провадження,
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Ранг", вул. 7 Поперечна, 3/4, м. Миколаїв, 54010
до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві, вул. Чкалова, 20, м. Миколаїв, 54017
провизнання дій протиправними та визнання акту № 1145/38/13863642 не чинним, скасування податкових повідомлень - рішень,
Позивач звернувся до суду з позовними вимогами (з урахуванням уточнень) про визнання протиправними дій, визнання нечиним акту перевірки № 1145/38/13863642, скасування податкових повідомлень - рішень Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві від 20.11.2009 року № 00006238/0 та від 25.01.2010 року № 00006238/1.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідач безпідставно прийняв рішення про збільшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість, оскільки позивач правомірно відніс до податкового кредиту суми ПДВ від здійснення господарської діяльності.
Відповідач заперечив проти позову і зазначив, що позивачем сформовано суму податкового кредиту за рахунок постачальника, місцезнаходження якого не встановлено, який не звітує до податкових органів, відповідач зазначає, що позивачем було штучно сформовано податковий кредит. В зв'язку з цим відповідач просив суд відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог.
Справу розглянуто у письмовому провадженні відповідно до ч.6 ст. 128 КАС України.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд, -
ТОВ "Ранг" зареєстроване як юридична особа та є платником податків.
11.11.09 відповідачем проведено документальну невиїзну перевірку позивача з питань правових відносин з платниками податків: ТОВ «Украгроконтракт», ПП «Шев», ТОВ «Исидан» за період з 01.07.07 по 31.12.08 року.
11.11.09 за результатами перевірки відповідачем було складено акт № 1145/38/13863642 у висновках якого крім іншого зазначено, що перевіркою встановлено порушення позивачем:
п.п. 7.4.1 п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.2.4 п. 7.2. ст..7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 №168/97-ВР (далі Закон №168), в результаті чого занижено податок на додану вартість за період що перевірявся на загальну суму 926, грн..
20.11.09 на підставі даного акту відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення:
№ 00006238/0, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 1607328,00 грн. та штрафними санкціями на суму 803664,00 грн.;
За наслідками адміністративного оскарження податкового повідомлення рішення № 00006238/0 від 20.11.2009 року, позивачем отримано рішення про результати розгляду первинної скарги № 1547/10/25-014 (скаргу залишено без задоволення, а податкове повідомлення рішення без змін).
На підставі акту перевірки від 11.11.09 № 1145/38/13863642 та рішення про розгляд первинної скарги від 25.01.10 року № 1547/10/25-014, відповідачем 25.01.2010 року прийнято рішення 00006238/1.
Як вбачається з матеріалів справи Прокуратурою Миколаївської області порушено кримінальну справу № 08800049 по обвинуваченню гр.. ОСОБА_1 у вчинені злочинів, передбачених ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 212, ч. 2 ст.205, ч.2 ст. 358, ч. 3 ст. 209 Кримінального кодексу України, гр.. ОСОБА_2 у вчинені злочинів, передбачених ч.1 ст.205, ч.1 ст.358 Кримінального кодексу України, гр.. ОСОБА_3 у вчинені злочину передбаченого ч.1 ст. 205 , ч.1 ст. 358 Кримінального кодексу України, гр.. Смирнової у вчинені злочину передбаченого ч.1 ст. 205, ч. 1 ст. 358 Кримінального кодексу України, гр.. ОСОБА_4 і вчиненні злочинів передбачених ч. 5 ст. 27,ч. 2 ст. 205, ч. 1 ст. 358 Кримінального кодексу України.
Відповідно до п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону №168 - датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.
Згідно пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Підпунктом 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону №168 встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Таким чином, з урахуванням обставин встановлених судом, враховуючи порушення кримінальної справи, суд вважає, що позивач порушив вказані норми, та занизав податкові зобов'язання з ПДВ, оскільки ним не доведено реальність здійснення господарських операцій.
Що стосується вимог позивача про визнання протиправними дій відповідача, суд зазначає наступне:
Відповідно до ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
До суду, згідно ч.1 ст.2 КАС України, можуть звернутися юридичні особи за захистом прав та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади.
Таким чином, виходячи з положень вказаних статей КАС України, дії суб'єкта владних повноважень повинні порушувати права та інтереси особи.
Висновки зроблені в акті перевірки ніяким чином не порушують права та інтереси позивача, оскільки акт перевірки не є актом індивідуальної дії (рішення дія якого поширюється на конкретну особу), і його висновки не тягнуть за собою ніяких юридичних наслідків.
За таких обставин суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Судові витрати по справі не підлягають присудженню на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 69, 71, 86, 159-163, КАС України, суд, -
1. В задоволені позову відмовити.
2. Роз'яснити сторонам строк і порядок набрання цією постановою законної сили та її оскарження.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня проголошення/отримання її копії. Апеляційна скарга подаються Одеському апеляційному адміністративному суду через Миколаївський окружний адміністративний суд.
Суддя В. С. Брагар