Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001
06 листопада 2013 року м. Миколаїв Справа № 814/3118/13-а
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брагар В.С. розглянувши адміністративну справу в порядку письмового провадження,
за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1
доУправління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва, вул. Артилерійська, 19, м. Миколаїв, 54030
провизнання нечинною та скасування вимоги від 05.06.2013р. №Ф-1664,
Позивач звернувся до суду з позовними вимогами про визнання нечиною та скасування вимоги УПФУ в Центральному районі м. Миколаєва від 05.06.13 №Ф-1664.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що дана вимога винесена безпідставно та не законно, оскільки позивач не повинен сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, в зв'язку з тим, що він є пенсіонером.
Відповідач заперечив проти позову і зазначив, що вимога була прийнята законно, оскільки позивач не є пенсіонером за віком, а тому зобов'язаний сплачувати єдиний внесок.
Справу розглянуто у письмовому провадженні відповідно до ч.6 ст. 128 КАС України.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд, -
ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець, та перебуває на обліку УПФУ в Центральному районі м. Миколаєва.
05.06.13 відповідачем була прийнята вимога №Ф-1664, відповідної до якої позивач повинен сплатити заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 7 464,68грн.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 8.07.10 №2464-VI (далі Закон №2464) фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Як вбачається з матеріалів справи позивач є пенсіонером по вислузі років, про що свідчить його пенсійне посвідчення.
При цьому, позивач відповідно до приписів ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11. 91 №1788-ХІ досяг пенсійного віку.
Відповідно до свідоцтва платника єдиного податку, позивач є фізичною особою-підприємцем, що обрав спрощену систему оподаткування, та сплачує єдиний податок.
Згідно з ч.4 ст.4 Закону №2464 особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Аналізуючи зазначені вище норми чинного законодавства та враховуючи фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що позивач може бути платником єдиного внеску виключно за умови його добровільної участі в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Оскільки, відповідачем не було надано доказів щодо добровільної участі позивача системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, то суд дійшов висновку що позовні вимоги підлягають задоволенню, а вимога УПФУ в Центральному районі м. Миколаєва від 05.06.13 №Ф-1664 скасуванню.
Аналогічна правова позиція вказана в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 01.11.12 по справі № К/9991/50185/12.
За таких обставин суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати по справі присудити на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 69, 71, 86, 159-163, КАС України, суд, -
1. Позов задовольнити в повному обсязі.
2. Визнати протиправною та скасувати вимогу Управління пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва від 05.06.13 №Ф-1664.
3. Присудити на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 114,70 грн. з Державного бюджету України.
4. Роз'яснити сторонам строк і порядок набрання цією постановою законної сили та її оскарження.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня проголошення/отримання її копії. Апеляційна скарга подаються Одеському апеляційному адміністративному суду через Миколаївський окружний адміністративний суд.
Суддя В. С. Брагар