Справа № 143/1016/13-ц
24 грудня 2013 року Погребищенський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого - судді Бойчука О.Г.
за участю секретаря Павліченко М.Д.
позивача ОСОБА_1, представників позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3,
відповідача ОСОБА_4, представника відповідача ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Погребищі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про повернення позики -
Встановив:
9 липня 2013 року до суду подано цей позов.
В позовній заяві вказано, що 6.04.2012р. відповідач позичив у позивача 5000 доларів США, що згідно з офіційним курсом гривні до долару США станом на 4.07.2013р. становить 40000 грн. та зобов'язувався повернути їх до 6.07.2013р., але незважаючи на багаторазові вимоги відповідач до теперішнього часу не виконав свого зобов'язання.
В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги і вимагав стягнути з відповідача 40000 грн. боргу та 3454,3 грн. витрат на правову допомогу.
Відповідач та його представник - адвокат ОСОБА_5, позовні вимоги не визнали зовсім, оскільки заперечували сам факт укладення договору позики, пояснили, що в лютому 2012р. ОСОБА_4 придбав у ОСОБА_6 автомобіль Фольцваген-Пасат В-3, який згодом він продав позивачу за 5000 доларів США. Однак, 6.04.2012р. в УБОЗ м. Вінниці йому стало відомо, що зазначений автомобіль «двійник» з підробленим технічним паспортом та у ОСОБА_1 вилучений, після чого його було зобов'язано написати розписку про отримання від ОСОБА_1 5000 доларів США.
Свідок ОСОБА_7 пояснив, що до написання розписку ОСОБА_8 ніхто не примушував.
Свідок ОСОБА_9 пояснив, що в 2012 році відповідач продав машину позивачу, однак коли з'ясувалося, що документи на автомобіль підроблені, відповідач написав розписку про повернення сплачених позивачу коштів за машину.
Свідок ОСОБА_10 пояснив, що у 2012 році позивач купив у відповідача машину, у якої згодом вияснилось, підроблений техпаспорт. В зв'язку з цим ОСОБА_1 сказав ОСОБА_4 повернути йому отримані за автомобіль гроші, на що відповідач віддав 4000 грн., а решту зобов'язувався віддати до 6.07.2012р., про що дав розписку.
Вислухавши пояснення сторін, їх представників, свідків, дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких міркувань.
Відповідно до ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а у відповідності до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Поясненнями позивача та матеріалами справи, зокрема власноручно написаною відповідачами розпискою (а.с.4) беззаперечно доведено, що 6.04.2012р. між сторонами було укладено договір позики, згідно з яким ОСОБА_4 позичив у ОСОБА_1 гроші в сумі 5 000 доларів США та зобов'язався повернути їх до 6.07.2012р., однак, незважаючи на неодноразові вимоги позикодавця, зобов'язання не виконав зовсім.
Дані правовідносини регулюються:
- ч. ч. 1, 2 ст. 1046 ЦК України, відповідно до якої за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками;
- ч.2 ст. 1047 ЦК України, яка передбачає, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей;
- ч. ч. 1, 2 ст. 1049 ЦК України, за змістом яких позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором, а якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернута позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором;
- ч.2 ст. 1051 ЦК України якою встановлено, що, якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором;
- ч.2 ст. 533 ЦК України відповідно до якої, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Оскільки беззаперечно доведено, що між сторонами було укладено договір позики з кінцевим терміном повернення - 6.07.2012р., боржник у встановлений строк не повернув суму боргу в розмірі 5 000 доларів США, що згідно з офіційним курсом гривні до долару США станом на 4.07.2013р. становить 40 000 грн., то з метою захисту майнових прав позивача з відповідача її необхідно стягнути в примусовому порядку.
Суд не бере до уваги посилання відповідача на те, що між ним та позивачем договір позики не укладався, оскільки зі змісту розписки, оригінал якої зберігається у позивача, можна зробити висновок не лише про факт укладення зазначеного договору, але й про факт передачі грошової суми позичальнику, оскільки за своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 213, 214, 215, 225, 226-228, 233 ЦПК України, суд, -
Вирішив:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 40000 (сорок тисяч) грн. боргу та судові витрати, що складаються з витрат на правову допомогу та відповідно до п.3 ч.2 ст.79 ЦПК України витрат сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду - 3454 (три тисячі чотириста п'ятдесят чотири) грн. 30 коп., судового збору в розмірі 400 (чотириста) грн., а всього 43854,30 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Вінницької області протягом десяти днів з дня його проголошення через Погребищенський районний суд.
Повний текст рішення виготовлений 28.12.2013р.
Суддя