Справа № 219/7155/2013-ц
2/219/2553/2013
17.12.2013
17 грудня 2013 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі: головуючого судді Шевченко Л.В.,
при секретарі Івашко К.В.,
за участю представника позивача ОСОБА_1,
відповідачі не з?явились
представник третьої особи 1 не з?явився
представник третьої особи 2 не з?явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Артемівську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: Артемівське відділення Головного управління державної міграційної служби України в Донецькій області, Служба у справах дітей Артемівської райдержадміністрації про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням, -
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: Артемівське відділення Головного управління державної міграційної служби України в Донецькій області, Служба у справах дітей Артемівської райдержадміністрації про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням, а саме будинок АДРЕСА_1, шляхом зняття з реєстрації ОСОБА_3, ОСОБА_4.
Позивач обґрунтовує позов тим, що згідно договору купівлі-продажу від 24.12.2012 року він є власником будинку АДРЕСА_1. В даному будинку на момент здійснення укладання договору були зареєстровані відповідачі. До укладання договору відповідачі виїхали та вивезли свої речі, та зобов?язалися у встановлений у договорі строк до 07.01.2013 року знятися з реєстрації. Однак до теперішнього часу відповідачі добровільно не бажають знятися з реєстрації. Особистих речей відповідачів у будинку немає, комунальні платежі та витрати по утриманню будинку вони не здійснюють. Оскільки відповідачі залишаються зареєстрованими у будинку, позивач змушений виплачувати за них комунальні платежі та позбавлений права розпорядитися своєю власністю. Позивач просить усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні будинком, розташованого в АДРЕСА_1 визнавши ОСОБА_3, ОСОБА_4 втратившими право користування житловим приміщенням.
У судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог, на підставах, викладених у позовній заяві, уточнивши, що просить визнати такими, що втратили право користування житловим приміщенням відповідачів, усунути перешкоди в користуванні житловим приміщенням шляхом зняття відповідачів з реєстр рації, а також не заперечував проти заочного розгляду справи.
Відповідачі, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про розгляд справи повідомлені належним чином, шляхом направлення судових повісток за місцем їх реєстрації рекомендованим поштовими повідомленнями. Однак, поштові повідомлення були повернуті до суду з приміткою «за зазначеною адресою не проживає». Відповідно до ст.74 ЦПК України, відповідачі вважаються належним чином повідомлені про місце і час розгляду справи.
Відповідно до ст.224 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення, з урахуванням того, що позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Позивачем в якості третьої особи залучений Артемівський районний відділ головного управління державної імміграційної служби Донецькій області. Проте, суд вважає, що ця особа не має бути залучена до розгляду справи, тому її слід виключити з числа третіх осіб.
Представник третьої особи Служба у справах дітей Артемівської райдержадміністрації Кец О.В. в судовому засіданні зазначила, що відповідачі не зверталися до Органу опіки та піклування, питання про надання висновку щодо можливості укладення правочину купівлі-продажу не вирішувалося.
Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно договору купівлі-продажу будинку від 24 грудня 2012 року, посвідченого державним нотаріусом Другої Артемівської державної нотаріальної контори ОСОБА_6 та зареєстрованого за № 4380, позивач - ОСОБА_2 є власником житлового будинку АДРЕСА_1. Будинок куплено у ОСОБА_3, від імені якого на підставі довіреності від 13.01.2012 року діяла ОСОБА_7
З довідки № 483 від 29.03.2013 року наданою сільським головою Красненськой сільської ради Артемівського району Донецької області ОСОБА_8 доданої до матеріалів справи вбачається, що у житловому приміщенні будинку АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_9 (син), 2009 р. н., ОСОБА_10 (дочка), 2001 р. н., ОСОБА_3 (неродич), 1967 р. н., ОСОБА_4 (неродич), 1971 р. н., ОСОБА_18 (неродич), 1993 р. н., ОСОБА_19 (неродич), 1998 р. н., ОСОБА_20 (неродич), 2007 р. н.
Згідно акту, складеного комісією у складі депутата Красненської сільської ради ОСОБА_15, члена виконкому ОСОБА_16, секретаря ради ОСОБА_17, за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_3 1967 р.н. та ОСОБА_4 1971 р.н. не проживають за даною адресою з січня 2012 року та по дату розгляду справи.
На запит суду начальником Управління по роботі з іноземцями та біженцями Головного управління у Донецькій області листом від 17.12.2013 року за № 03.1-21932 надано інформацію про те, що за обліками ГУ ДМС України в Донецькій області значаться громадяни Республіки Азербайджан ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6 р. н., ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_7., які разом з неповнолітніми дітьми ОСОБА_18, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_19 ІНФОРМАЦІЯ_8, ОСОБА_21 ІНФОРМАЦІЯ_9 отримали дозвіл на іміграцію в Україні на підставі п.1 ч. 3 ст. 4 Закону України «Про імміграцію» (донька ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_10, громадянка України) та були документовані посвідками на постійне проживання в Україні відповідно серії НОМЕР_1 та НОМЕР_2, за якими з 25.11.2008 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1.
При ухваленні рішення суд враховує наступне.
Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної творчої діяльності. Право власності набувається у порядку, визначеному законом.
Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.
Згідно ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Під правом володіння власністю визнається юридично забезпечена можливість фактичного панування власника над майном, не пов'язана з використанням його властивостей.
Право користування власністю - це юридично забезпечена можливість власника добувати з належного йому майна корисні властивості.
Під правом розпоряджатися розуміють юридично забезпечену можливість власника визначати долю майна.
Частиною 1 ст. 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до вимог ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок , квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому, у відповідному населенному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років є місце проживання її батьків ( усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров"я тощо, в якому вона проживає.
У Постанові Верховного Суду України від 16 січня 2012 року зазначено, що вирішення питання про зняття особи з реєстраційного обліку залежить, зокрема, від вирішення питання про право користування такої особи житловим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства ( статті 71, 72, 116, 156 ЖК УРСР, стаття 405 ЦК України). Отже у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред'явивши водночас одну із таких вимог: 1) про позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) про позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) про визнання особи безвістно відсутньою; 4) про оголошення фізичної особи померлою.
ОСОБА_2 є власником майна, а тому має право вимагати усунути перешкоди у володінні майном, яке йому належить на праві власності.
Судом встановлено, що відповідачі, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не мешкають за місцем реєстрації, за адресою: АДРЕСА_1 з січня 2012 року, тобто більш ніж один рік, особистих речей відповідача у будинку не має, домовленості між власником житла та відповідачем відносно його реєстрації у будинку нема.
Таким чином, суд вважає, що позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: Служба у справах дітей Артемівської райдержадміністрації про визнання відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням доведений у судовому засіданні та підлягає задоволенню.
В частині позовних вимог щодо усунення перешкод у користуванні житлом шляхом зняття відповідачів з реєстрації суд зазначає, що ці позовні вимоги є передчасними і в цій частині позовні вимоги ОСОБА_2 задоволенню не підлягають, оскільки сторони не позбавлені вирішити це питання у відповідності до ст. 7 Закону України від 11 грудня 2003 року «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».
Згідно з ч.1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі заяви особи або її законного представника, судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою, свідоцтва про смерть. Зняття з реєстрації здійснюється в день звернення особи.
Відповідно до ч.1 ст. 11 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання та місця перебування осіб здійснюється органом реєстрації.
На підставі Наказу МВС України від 22.11.2012 № 1077 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2012 року за № 2109/22421 було затверджено Порядок реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів.
Згідно п. 1.3 зазначеного вище Порядку реєстрація/зняття з реєстрації місця проживання/перебування здійснюється управліннями, відділами (секторами) Державної міграційної служби України (ДМС України) в районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення (територіальний підрозділ ДМС України) у день подання особою документів.
Відповідно до п. 3.1 Порядку зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
Отже, питання щодо зняття з реєстрації місця проживання особи не є компетенцією суду, а відноситься виключно до компетенції ДМС України, її відділів та територіальних підрозділів та здійснюється на підставі судового рішення. На підставі вищенаведеного, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог в цій частині належить відмовити.
Також, суд вважає за необхідне направити повідомлення Службі у справах дітей Артемівської райдержадміністрації про прийняте рішення для реагування, оскільки донька відповідачів, які визнаються судом такими, що втратили право користування житловим приміщенням, - ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_10, громадянка України, є зареєстрованою за адресою АДРЕСА_1, а у відповідності до статті 17 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки і піклування, наданого відповідно до закону, укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та/або державній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати поділ, обмін, відчуження житла, зобов'язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов'язання.
Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, про що також зазначено в п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі». Позивачем не заявлено вимогу про стягнення з відповідачів судових витрат. З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне не стягувати з відповідачів на користь позивача судові витрати.
Тому, судові витрати в сумі 114,70 грн. підлягають зарахуванню до державного бюджету України.
Керуючись ст. ст. 4, 7, 14, 60, 88, 208-215 ЦПК України, ст. 319, 321 ЦК України, суд,
Виключити з числа третіх осіб Артемівський районний відділ ГУ ДМС України у Донецькій області головного управління державної імміграційної служби Донецькій області.
В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: Артемівське відділення Головного управління державної міграційної служби України в Донецькій області, Служба у справах дітей Артемівської райдержадміністрації про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням - відмовити частково.
Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7, - такими, що втратили право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1.
В іншій частині позовних вимог - відмовити в позові.
Судовий збір, який сплачено згідно квитанції 868.1128.1 від 29.03.2013 року, в сумі
114, 70 грн. зарахувати до державного бюджету України.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Донецької області через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення ухвалено, оформлено та підписано суддею одноособово в нарадчій кімнаті.
Головуючий суддя Л.В.Шевченко