24 грудня 2013 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Осіпова Л.О., за участю прокурора Санака М.Є., захисника ОСОБА_2, особи, щодо якої складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, - ОСОБА_3, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 3 жовтня 2013 року відносно
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1,
постановою Деснянського районного суду м. Києва від 3 жовтня 2013 року ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-4 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень з конфіскацією отриманої нею грошової винагороди в розмірі 338 гривень 44 копійки.
Згідно постанови суду першої інстанції, ОСОБА_3, будучи державним службовцем 9 рангу, суб'єктом відповідальності за вчинення корупційного правопорушення згідно п.п. «в» п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», працюючи на посаді головного спеціаліста відділу персоніфікованого обліку пільговиків Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Закревського, 87-Д, порушила вимоги ч. 1 ст. 7 цього Закону, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 172-4 КУпАП, а саме 28 та 29 жовтня 2012 року займалась іншою
Справа № 33/796/1525/2013 Суддя в суді першої інстанції - Лісовська О.В.
Категорія: ч. 1 ст.172-4 КУпАП
оплачуваною діяльністю, зокрема, брала участь у роботі дільничної виборчої комісії № 800380, здійснюючи повноваження члена цієї комісії, за що отримала грошові кошти в сумі 338 грн. 44 коп.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 порушила питання про скасування постанови суду першої інстанції та закриття провадження у справі, посилаючись на те, що, будучи державним службовцем, вона будь-якою оплачуваною роботою не займалась. За доводами ОСОБА_3, грошові кошти, нараховані відповідно до розрахунково-платіжних відомостей за жовтень-листопад 2012 року окружної виборчої комісії одномандатного виборчого округу № 214, вона не отримувала, у відомості не підписувалась, а наявний у відомості підпис є підробленим, і докази про виконання нею роботи на платній основі та про отримання грошових коштів за цю роботу у справі відсутні. Не погоджуючись з наявним у справі про адміністративне правопорушення висновком експертного дослідження № 9066/13-32, вказує, що таке дослідження проведено з порушенням чинного законодавства, та посилається на те, що зразки підписів для проведення дослідження у неї не відбирались.
Крім того, ОСОБА_3 зазначила, що справу розглянуто судом в порушення вимог ст. 276 КУпАП, а також без встановлення всіх обставин, що мають суттєве значення, зокрема, при призначенні адміністративного стягнення не враховано, що вона раніше до адміністративної відповідальності не притягувалась, має на утримання матір похилого віку.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_3 доповнила та змінила свої вимоги, просить постанову суду першої інстанції скасувати та звільнити її від адміністративної відповідальності у зв'язку з малозначністю протиправного діяння. При цьому, ОСОБА_3 підтвердила отримання її чоловіком грошових коштів по платіжним відомостям. Також визнала, що в платіжних відомостях міститься її підпис, вказавши, що під час участі в роботі виборчої комісії вона підписувала велику кількість документів.
Заслухавши пояснення ОСОБА_3, захисника ОСОБА_2, які підтримали апеляційну скаргу з доповненнями та змінами, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали та перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_3 в порушенні вимог ч. 1 ст. 7 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» є правильним та підтверджується сукупністю даних, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, поясненнях свідків, інших матеріалах справи.
Згідно з п.п. «в» п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» суб'єктами відповідальності за корупційні порушення є державні службовці.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» особам, зазначеним у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, забороняється займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту), якщо інше не передбачено Конституцією або законами України.
Частиною 1 статті 172-4 КУпАП передбачена відповідальність за порушення особою встановлених законом обмежень щодо зайняття підприємницькою чи іншою оплачуваною діяльністю.
Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, наказом № 141 від 01.06.2012 р. ОСОБА_3 призначено на посаду головного спеціаліста відділу по визначенню статусу осіб, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС та зв'язків з громадськими організаціями, а наказом № 170 від 21.06.2012 р. - переведено на посаду головного спеціаліста відділу персоніфікованого обліку пільговиків Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації (а.с. 46, 47).
ОСОБА_3 прийняла присягу державного службовця, їй присвоєно дев'ятий ранг державного службовця, 1 червня 2012 року вона попереджена про спеціальні обмеження, встановлені законодавством України щодо проходження державної служби (а.с. 43, 46, 45).
26.09.2012 р. постановою окружної виборчої комісії з виборів народних депутатів України одномандатного виборчого округу № 214 за № 16 утворено дільничну виборчу комісію № 800380, до складу якої як члена цієї комісії включено ОСОБА_3
Вказані обставини підтверджуються копією постанови № 16 від 26.09.2012 р., додатком № 17 до постанови цієї ж комісії від 19.11.2012 р., даними про склад виборчої дільниці № 800380 (а.с. 9-10, 11, 16-17).
Відповідно до розрахунково-платіжних відомостей за жовтень, листопад 2012 року окружної виборчої комісії одномандатного виборчого округу № 214 ОСОБА_3 нараховані грошові кошти в сумі 413,04 грн., з яких утримано 74,60 грн. і виплачено 338,44 грн. (а.с. 18-19, 20-21, 23).
Виплата ОСОБА_3 грошових коштів за участь у роботі дільничної виборчої комісії № 800380 підтверджується і наявними в матеріалах справи письмовими поясненнями та показаннями в суді свідка ОСОБА_5, яка виконувала обов'язки головного бухгалтера одномандатного виборчого округу № 214 (а.с. 59-60, 78-79).
Участь ОСОБА_3 в роботі виборчої комісії в суді першої інстанції підтвердили і свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 (а.с. 81-82).
Згідно даних, що містяться у висновках експертного дослідження за результатами проведеного експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз судово-почеркознавчого дослідження № 9066/13-32, підпис від імені ОСОБА_3, розміщений у графі «Підпис» у рядку «ОСОБА_3» у розрахунково-платіжній відомості № 3 за жовтень 2012, виконано самою ОСОБА_3 (а.с. 91-96).
При цьому, доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 про необґрунтованість цих висновків через те, що у неї не відбирались зразки підписів, не заслуговують на увагу, оскільки як вбачається з мотивувальної частини експертного дослідження, для його проведення в якості зразків почерку та підпису ОСОБА_3 була надана значна кількість документів, і при їх порівнянні з почерком, яким виконано підпис досліджуваної розрахунково-платіжної відомості № 3 за жовтень 2012 р., експертами було встановлено суттєвий збіг за більшістю загальних, а також ряду окремих ознак. Більш того, виконання наданих в розпорядження експертів зразків підпису та почерку безпосередньо ОСОБА_3 останньою не оспорюється.
Таким чином, вищенаведені обставини свідчать про те, що ОСОБА_3, будучи державним службовцем, займалась іншою оплачуваною діяльністю, а саме брала участь у роботі дільничної виборчої комісії № 800380, здійснюючи повноваження члена цієї комісії, за що отримала грошові кошти в сумі 338 гривень 44 копійки, тобто про порушення нею обмежень, встановлених ч. 1 ст. 7 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» та про доведеність її вини у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-4 КУпАП.
Всупереч доводам апеляційної карги ОСОБА_3 судом розглянуто справу про адміністративне правопорушення відповідно до положень ст. 276 КУпАП.
Вирішуючи питання про накладення на ОСОБА_3 стягнення, суд врахував характер вчиненого правопорушення, дані про особу правопорушника, ступінь її вини, майновий стан, конкретні обставини справи та застосував до неї стягнення у виді штрафу у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 1 ст. 172-4 КУпАП.
Що стосується порушеного ОСОБА_3 питання про можливість її звільнення від адміністративної відповідальності за малозначністю правопорушення, то такі підстави для закриття справи відсутні.
Так, відповідно до ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
За змістом вказаної норми закону звільнення від відповідальності та застосування усного зауваження, можливо лише при малозначності правопорушення та наявності даних, які свідчать, що правопорушник усвідомив протиправність своєї поведінки.
ОСОБА_3 в суді першої інстанції вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-4 КУПАП, категорично заперечувала, в суді апеляційної інстанції наполягала на своїй необізнаності в тому, що її участь в роботі виборчої комісії, ґрунтувалась на платній основі, та стверджувала, що грошові кошти, нараховані їй по розрахунково-платіжних відомостях, отримав її чоловік.
За таких обставин, з урахуванням ставлення ОСОБА_3 до вчиненого, даних про особу правопорушника, характеру вчиненого правопорушення, яке є корупційним та відноситься до одного з найбільш небезпечних соціальних явищ, підстави для визнання вчиненого діяння малозначним та звільнення ОСОБА_3 від адміністративної відповідальності відсутні.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
постанову Деснянського районного суду м. Києва від 3 жовтня 2013 року, якою ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-4 КУпАП, та застосовано до неї стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень з конфіскацією отриманої грошової винагороди в розмірі 338, 44 грн., залишити без зміни, а апеляційну скаргу ОСОБА_3 - без задоволення.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду міста Києва Осіпова Л.О.