03680 м. Київ , вул. Солом'янська, 2-а
Апеляційне провадження № 22-ц/796/14251/2013 Головуючий в суді 1 інстанції - Гайдук С.В.
Доповідач - Ящук Т.І.
10 грудня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого судді Ящук Т.І.
суддів Немировської О.В., Чобіток А.О.
при секретарі Лужецькій І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», яка подана представником КОЧІНИМ Геннадієм Івановичем, на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 16 вересня 2013 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на заставлене майно,
встановила:
В квітні 2013 року позивач ПАТ «УкрСиббанк» звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь банку 97695,02 доларів США заборгованості за договором по процентах і кредиту та пеню в розмірі 49169 грн. 09 коп. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Встановити спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку» та встановити початкову ціну, визначену на підставі оцінки майна здійсненої суб'єктом оціночної діяльності, проведеної відповідно до вимог законодавства.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 16 вересня 2013 року позов задоволено частково.
Звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 43,80 кв.м., яка належить на праві власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2, в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за договором кредиту від 07.08.2008 року по процентам та кредиту в розмірі 97695,02 доларів США, що за курсом НБУ еквівалентно 780876 грн. 30 коп., та пені в розмірі 49169 грн. 09 коп.
Встановлено спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку», за початковою ціною предмета іпотеки, визначеною на підставі оцінки майна, здійсненої суб'єктом оціночної діяльності, проведеної відповідно до
законодавства.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» судовий збір в розмірі 1570,5 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк» судовий збір в розмірі 1570,5 грн. В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням, представник ПАТ «УкрСиббанк» - Кочін Г.І. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду в частині відмови у солідарному стягненні заборгованості на користь ПАТ «УкрСиббанк» з ОСОБА_1 та ОСОБА_2, просить ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги у цій частині задовольнити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Зазначав, що судом першої інстанції не зазначено жодної норми закону, на підставі якої відмовлено у задоволенні вимоги про солідарне стягнення заборгованості з відповідачів. Також, апелянт вважає безпідставним твердження суду щодо подвійного стягнення боргу у зв'язку зі стягненням з відповідачів грошових сум та в рахунок погашення боргу звернення стягнення на предмет іпотеки. Чинне законодавство передбачає можливість сторін визначати на власний розсуд види забезпечення виконання зобов'язання, як ті, що передбачені законом, так і ті, що погоджені ними самостійно. При цьому, жодних обмежень щодо визначення сторонами кількості видів забезпечення виконання зобов'язань закон не встановлює.
Вказував, що у разі покладення відповідальності за невиконання основного зобов'язання лише на основного боржника та майнового поручителя, фактично без правових підстав буде звільнено від відповідальності фінансового поручителя, оскільки ОСОБА_2 не є позичальником та майновим поручителем, а тому звільнена судом від відповідальності за договором поруки безпідставно та необґрунтовано.
В судове засідання представник апелянта та відповідачі не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, судом визнано за можливе відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України розглянути справу в їх відсутності.
Заслухавши доповідь судді Ящук Т.І., дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 07 серпня 2008 року між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником прав та обов'язків якого є ПАТ «УкрСиббанк», та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 11381043000, згідно якого відповідач ОСОБА_1 отримав кредит на суму 80000 доларів США, строком до 7 серпня 2018 року зі сплатою відсотків за користування кредитом 15,0 % річних.
В забезпечення виконання кредитних зобов'язань відповідача ОСОБА_1 між банком та ОСОБА_3 було укладено договір поруки № 222359 від 07.08.2008 року, відповідно до якого поручитель зобов'язується солідарно відповідати за виконання позичальником усіх його зобов'язань перед кредитором в повному обсязі.
Також, в забезпечення виконання кредитних зобов'язань відповідача ОСОБА_1 між банком та іпотекодавцем - ОСОБА_1 і майновим поручителем - ОСОБА_2 укладено договір іпотеки № 91730 від 07.08.2008 року, відповідно до якого в іпотеку банку передано нерухоме майно - квартиру, загальною площею 43,80 кв. м., що знаходиться за адресою - АДРЕСА_1, вартістю 596 900 грн., яка належить відповідачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу квартири.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 свої зобов'язання за кредитним договором не виконує, внаслідок чого утворилась заборгованість , яка станом на 14.03.2013 року становить 97 695,02 доларів США, що за курсом НБУ еквівалентно 780876,3 грн., з яких: 69333, 28 доларів США - заборгованість за кредитом, у тому числі 24666,79 доларів США - прострочена заборгованість за кредитом; 28361,74 доларів США - прострочена заборгованість за процентами.
Також нарахована пеня: 24985 грн. 47 коп. - за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом за період з 14.03.2012 по 14.03.2013 року; 24183 грн. 62 коп. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами, розрахована за період з 14.03.2012 по 14.03.2013 року, а всього пені - 49169 грн. 09 коп.
Задовольняючи позовні вимоги в частині звернення стягнення на предмет іпотеки - АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що 14 лютого 2013 року ПАТ «УкрСиббанк» направив відповідачам вимогу про повне погашення заборгованості, що виникла у зв'язку з тривалим невиконанням кредитного договору, та попередження, що у випадку невиконання цієї претензії банк розпочне процедуру звернення стягнення на предмет іпотеки. Вказана вимога була отримана відповідачами 18.02.2013 року, проте була залишена без задоволення.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов висновку, що в рахунок погашення суми заборгованості за кредитним договором по процентам та кредиту - 97 695,02 доларів США та пені - 49 169 грн. 09 коп., слід звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру, загальною площею 43,80 кв. м., що знаходиться за адресою - АДРЕСА_1, шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку», встановивши початкову ціну на підставі оцінки, визначеної суб'єктом оціночної діяльності.
Рішення суду у викладеній частині сторонами не оскаржувалось, обов'язкових підстав для скасування рішення в цій частині колегія суддів не вбачає.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ПАТ «УкрСиббанк» про солідарне стягнення з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вищевказаної суми заборгованості, суд першої інстанції дійшов висновку, що в цій частині вимоги задоволенню не підлягають, оскільки це буде подвійним стягненням заборгованості.
Проте зазначені висновки суду першої інстанції не в повній мірі відповідають обставинам справи, зроблені з порушенням норм матеріального права, судом неповно з'ясовані обставини, які мають значення для справи, що, враховуючи положення ст. 309 ЦПК України, дає суду апеляційної інстанції підстави для скасування рішення суду в цій частині та ухвалення нового рішення.
Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.
Статтею 589 ЦК України передбачено, що в разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.
Звертаючи стягнення на предмет іпотеки - АДРЕСА_1, яка належить відповідачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу квартири, суд першої інстанції встановив, що розмір заборгованості відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором становить 97 695 ,02 доларів США, що за курсом НБУ еквівалентно 780 876 грн. 30 коп., а також за період з 14.03.2012 року по 14.03.2013 року банком нарахована пеня за несвоєчасне погашення заборгованості - 49 169 грн. 09 коп.
Зі змісту договору іпотеки вбачається, що предмет іпотеки належить іпотекодавцям на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого державним нотаріусом Одинадцятої Київської державної нотаріальної контори 01.06.2006 року, в рівних частинах кожному. Ринкова вартість предмету іпотеки визначена у сумі 596 900 грн.
Враховуючи, що іпотекодавець ОСОБА_2 є майновим поручителем, то в силу ст. 11 Закону України «Про іпотеку» несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.
З викладеного вбачається, що вартість предмету іпотеки, встановлена на час укладення договору (596 900 грн.), не покриває загальної суми заборгованості позичальника ОСОБА_1 за договором споживчого кредиту, що станом на 14.03.2013 року становить 830 045 грн. 39 коп.
Як вбачається з укладеного між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 договору поруки № 222359 від 07.08.2008 року, поручитель зобов'язалась перед кредитором відповідати за виконання ОСОБА_1 усіх його зобов'язань, що виникли з договору про надання споживчого кредиту № 11381043000 від 07.08.2008 року, в тому числі за повернення суми боргу, відсотків за використання кредитних коштів, штрафних санкцій.
Пунктом 1.4 договору поруки передбачено що відповідальність поручителя та боржника є солідарною.
Згідно з приписами ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Таким чином, поручитель є солідарним боржником з позичальником, а в силу ч. 1 ст. 543 ЦК України кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або у повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
За викладених обставин, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для солідарного стягнення заборгованості з позичальника ОСОБА_1 та поручителя ОСОБА_2 за кредитним договором від 07.08.2008 року.
Суд першої інстанції, відмовивши у стягненні суми боргу солідарно із позичальника та поручителя, неправильно застосував вказані норми права, а врахувавши роз'яснення, що надані у п. 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», не звернув уваги на п. 9 вказаної Постанови, де роз'яснено, що право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором (дострокове стягнення кредиту, стягнення заборгованості, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки/застави, одночасне заявлення відповідних вимог у разі, якщо позичальник є відмінною від особи іпотекодавця (майновий поручитель), одночасне заявлення вимог про стягнення заборгованості з позичальника з вимогами про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави/іпотеки, належні іпотекодавцю, який не є позичальником, розірвання кредитного договору, набуття права власності на предмет іпотеки тощо) належить виключно позивачеві.
Враховуючи, що позов пред'явлений відповідно до вимог ч. 2 ст. 1050 ЦК України, при цьому позичальник та поручитель 18.02.2013 року отримали вимогу банку про необхідність погашення поточної заборгованості, проте її вимог не виконали, отже, наявні підстави для дострокового стягнення кредитної заборгованості у повному обсязі, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач ОСОБА_2 повинна нести солідарну відповідальність перед ПАТ «УкрСиббанк» за невиконання ОСОБА_1 зобов'язань за договором кредиту, а тому рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 необхідно скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути солідарно з вказаних відповідачів заборгованість за кредитом та процентами у розмірі 97 695,02 доларів США та пеню в розмірі 49 169 грн. 09 коп.
Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 необхідно стягнути судові витрати, що складаються зі сплаченого судового збору позивачем за подання апеляційної скарги у розмірі 1720 грн. 50 коп., тобто по 860 грн. 25 коп. з кожного.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307-309, 313-317, 218 ЦПК України, колегія суддів
вирішила:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» - задовольнити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 16 вересня 2013 року - скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, ухвалити в цій частині нове рішення наступного змісту:
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, проживає: АДРЕСА_1) та ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2, проживає: АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (код в ЄДР 09807750) заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 11381043000 від 07.08.2008 р. по кредиту та процентах в сумі 97 695,02 долари США ( дев'яносто сім тисяч шістсот дев'яносто п'ять доларів США 02 центи), що за курсом НБУ становить 780 876 грн. 30 коп., та пені - 49 169 (сорок дев'ять тисяч сто шістдесят дев'ять) грн. 09 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» судові витрати в сумі по 860 грн. 25 коп. з кожного.
В іншій частині рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 16 вересня 2013 року - залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий : Судді: