справа № 22-ц/796/16151/2013 головуючий у 1-й інстанції: Маліновська В.М.
18 грудня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого: Головачова Я.В.
суддів: Шахової О.В., Поливач Л.Д.
при секретарі: Охневській Т.В.
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання дій незаконними та відшкодування шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 25 жовтня 2013 року,
У липні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 13 лютого 2009 приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_2 було посвідчено договір купівлі-продажу квартири, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 Однак, після посвідчення відповідачем зазначеного договору купівлі-продажу було встановлено, що громадянка ОСОБА_4 не продавала вищевказану квартиру, а договір купівлі-продажу квартири був укладений на підставі документів, що не відповідають дійсності. За даним фактом було порушено кримінальну справу про вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.
Оскільки з вини приватного нотаріуса позивачу завдані матеріальні збитки, пов'язані з втратою сплачених за квартиру грошей, останній просив стягнути з відповідача на свою користь завдану йому матеріальну шкоду в розмірі 172500 грн.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 25 жовтня 2013 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 в суді апеляційної інстанції підтримав апеляційну скаргу з наведених в ній підстав.
Представник приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 - ОСОБА_5 заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважав, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення в цій частині, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Судом установлено, що 13 лютого 2009 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 було посвідчено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_1 і ОСОБА_4
У подальшому було встановлено, що громадянка ОСОБА_4 не продавала вищевказану квартиру, а договір купівлі-продажу квартири був укладений на підставі документів, що не відповідають дійсності.
За даним фактом було порушено кримінальну справу про вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.
Згідно з вимогами ст. 27 Закону України "Про нотаріат" (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) шкода, заподіяна особі внаслідок незаконних дій або недбалості приватного нотаріуса, відшкодовується в повному розмірі. Нотаріус не несе відповідальності у разі, якщо особа, яка звернулася до нотаріуса за вчиненням нотаріальної дії: подала неправдиву інформацію щодо будь-якого питання, пов'язаного із вчиненням нотаріальної дії; подала неправдиву інформацію щодо будь'якого питання, пов'язаного із вчиненням нотаріальної дії; подала недійсні та/або підроблені документи.
За загальним правилом цивільна відповідальність за завдану майнову чи моральну шкоду настає при наявності чотирьох складових: неправомірності дій заподіювача шкоди, негативного наслідку таких дій (шкоди), причинного зв'язку між діями заподіювача шкоди та завданою шкодою, а також вини особи, яка завдала шкоду.
Диспозиція ст. 27 Закону України "Про нотаріат", яка передбачає можливість відшкодування потерпілому завданої шкоди при наявності в діях приватного нотаріуса вини у формі необережності та у вигляді недбалості, не виключає необхідність встановлення решти складових правопорушення, при наявності яких настає цивільна відповідальність за завдану шкоду.
На думку позивача, недбалість приватного нотаріуса КМНО ОСОБА_2 виявилася у тому, що відповідачу було надано технічний паспорт на вищезазначену квартиру, який не відповідає вимогам чинного законодавства; незважаючи, на наявність сумніву у справжності поданого ОСОБА_4 паспорту, відповідач все ж таки посвідчила договір купівлі-продажу квартири.
Разом із тим, документ, на який посилається позивач (додатоу 1 до позовної заяви), не є технічним паспортом, а є витягом з інвентаризаційної справи і відповідає вимогам Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 127 від 24 травня 2001 року.
Крім того, згідно з п. 13, 38, 61-63 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 20/5 від 3 березня 2004 року (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) технічний паспорт не є документом, який повинен вимагатися нотаріусом для вчинення такого правочину.
За таких обставин доводи скаржника про те, що недбалість приватного нотаріуса виявилася у тому, що нею було посвідчено договір купівлі-продажу на підставі документа, який не відповідав вимогам чинного законодавства, є безпідставними, оскільки для посвідчення нотаріусом договору купівлі-продажу квартири технічний паспорт взагалі не потрібний.
Згідно ст. 43 Закону України "Про нотаріат" при вчиненні нотаріальної дії нотаріуси встановлюють особу учасників цивільних відносин, які звернулися за вчиненням нотаріальної дії. Встановлення особи здійснюється за паспортом громадянина України або за іншими документами, які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо особи громадянина, який звернувся за вчиненням нотаріальної дії (паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний чи службовий паспорт, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідка на проживання особи, яка мешкає в Україні, національний паспорт іноземця або документ, що його замінює, посвідчення інваліда чи учасника Великої Вітчизняної війни, посвідчення, видане за місцем роботи фізичної особи). Посвідчення водія, особи моряка, інваліда чи учасника Великої Вітчизняної війни, посвідчення, видане за місцем роботи фізичної особи, не можуть бути використані громадянином України для встановлення його особи під час укладення правочинів.
Особи продавця ОСОБА_4 та покупця ОСОБА_1 приватним нотаріусом було встановлено відповідно до наданих ними паспортів громадян України, при огляді яких не було виявлено будь-яких ознак підробки, а тому посилання скаржника на порушення приватним нотаріусом ст. 51 Закону України "Про нотаріат", п. 30 Інструкції порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 20/5 від 3 березня 2004 року (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) є безпідставними та підлягають відхиленню.
Наведені в апеляційній скарзі інші доводи не відносяться до тих підстав, з якими процесуальне законодавство пов'язує можливість ухвалення рішення щодо скасування або зміни оскаржуваного судового рішення.
Ураховуючи встановлені судом обставини, рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, що відповідно до ст. 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги і залишення рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 25 жовтня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий Я.В. Головачов
Судді: О.В. Шахова
Л.Д.Поливач