1[1]
25грудня 2013 р. колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді Боголюбської Л.Б.,
суддів Дзюбіна В.В., Осіпової Л.О.,
при секретарі Ковбі А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 та її представника адвоката ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17 грудня 2013 року у кримінальному провадженні № 42013110000001053, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 30.11.2013 року,
за участю сторони обвинувачення прокурора Жажиєва А.Г.,
представника заявника адвоката ОСОБА_2 -
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17 грудня 2013 року відмовлено у відкритті провадження за скаргою адвоката ОСОБА_2 в інтересах заявника ОСОБА_1 в порядку ст. 303 КПК України на бездіяльність слідчого Головного слідчого Управління Генеральної прокуратури України Колесника С.О. в кримінальному провадженні № 42013110000001053, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 30.11.2013 року, з тих підстав, що адвокатом подана скарга на бездіяльність слідчого, що не підлягає оскарженню.
Не погоджуючись з рішенням слідчого судді, заявник ОСОБА_1 та її представник адвокат ОСОБА_2 подали до суду апеляційної інстанції скаргу, в якій просять ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою задовольнити скаргу заявника на бездіяльність слідчого Колесника С.О. в порядку п.5 та п.7 ч.1 ст. 303 КПК України, посилаючись на те, що висновок слідчого судді не відповідає обставинам справи.
На обґрунтування своїх вимог особи, які подали скаргу, зазначають, що слідчий Колесник С., якому для розгляду в присутності адвоката ОСОБА_2 було передано клопотання адвоката про визнання потерпілими п'ятьох осіб, в тому числі і ОСОБА_1, та призначення судово - медичних експертиз, не виконав свої обов'язки, не залучив як потерпілу в кримінальному провадженні № 42013110000001053 ОСОБА_1, не призначив судово - медичну експертизу для встановлення характеру отриманих ОСОБА_1 30.11.2013 року тілесних ушкоджень, тобто проявив бездіяльність, яка є протиправною. Про визнання такої бездіяльності слідчого протиправною та зобов'язання слідчого вчинити певні процесуальні дії, а саме: визнати потерпілою у кримінальному провадженні № 42013110000001053 від 30.11.2013 року ОСОБА_1 та задовольнити клопотання адвоката ОСОБА_2 про призначення судово - медичної експертизи, і йшлося в скарзі, поданій 16.12.2013 року до Печерського районного суду м. Києва в порядку ст. 303 КПК України.
Заслухавши доповідь судді, доводи адвоката ОСОБА_2, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, доводи прокурора, який заперечував проти апеляційної скарги і просив її залишити без задоволення, вивчивши матеріали судового провадження та матеріали, надані прокурором, колегія суддів дійшла такого висновку.
Відповідно до вимог п.5 та п. 7 ч.1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення прокурора, слідчого, як: рішення про відмову у визнані потерпілим особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою; та рішення про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих ( розшукових) дій, негласних слідчих ( розшукових) дій особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.
Згідно до положень ч.3 ст. 110 КПК України рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови. Постанови виносяться у випадках, передбачених цим Кодексом, а також, коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне.
Із наданих апеляційному суду матеріалів убачається, що рішення про відмову у визнанні ОСОБА_1 потерпілою та рішення про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих ( розшукових) дій, в тому числі і про звернення до експерта для проведення експертизи щодо встановлення тяжкості та характеру тілесних ушкоджень, ні слідчим, ні прокурором не приймалися, а, отже, відсутній предмет оскарження в порядку, на який в своїй скарзі до слідчого судді посилається заявник та адвокат ОСОБА_2
Натомість адвокатом ОСОБА_2 в скарзі до слідчого судді ставилось питання про визнання протиправною бездіяльність слідчого Колесника С.О. та зобов'язання його вчинити певні дії.
Відповідно до положень п.1 ч.1 ст. 303 КПК України на досудовому слідстві може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Зі змісту скарги, поданої до слідчого судді, убачається, що бездіяльність, про яку йдеться у скарзі, не є предметом оскарження, оскільки перелік видів бездіяльності, який зазначено у п.1 ч.1 ст. 303 КПК України, є вичерпним.
Кримінальним процесуальним Кодексом не передбачено можливість визнати протиправною бездіяльність слідчого щодо визнання особи потерпілою, оскільки права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення до провадження як потерпілого, особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення, потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права та обов'язки і як, правило, процесуальне рішення у формі постанови про визнання особи потерпілою не виноситься, але може бути прийняте у випадках, коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне. Набуття особою процесуального статусу потерпілого здійснюється на підставі вільного волевиявлення особи, яке відбувається в активній формі. При цьому, відповідно до положень ч.4 ст. 58 КПК України, реалізація такого процесуального права здійснюється безпосередньо потерпілим і не може бути доручена представнику.
Як убачається з наданих суду апеляційної інстанції прокурором матеріалів, 02 грудня 2013 року старшим слідчим першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури міста Києва Трубніковим Л.Л. була прийнята усна заява ОСОБА_1 про вчинення кримінального правопорушення співробітниками спецпідрозділу «Беркут», про що був складений протокол прийняття заяви про вчинене правопорушення, а ОСОБА_1 були роз'яснені її права як заявника. Того ж дня, за заявою ОСОБА_1, був здійснений її огляд спеціалістом в галузі медицини та був складений відповідний висновок.
6 грудня 2013 року заява ОСОБА_1 з додатками в зв'язку з проведенням Головним слідчим управління Генеральної прокуратури України досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42013110000001053, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.11.2013 року за фактом перевищення працівниками міліції службових повноважень під час масових заходів 30.11.2013 року на майдані Незалежності в м. Києві, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 365 КК України, була направлена до Генеральної прокуратури України.
13 грудня 2013 року заява ОСОБА_1 з додатками була отримана сектором приймання та реєстрації вхідної кореспонденції, а 16 грудня 2013 року ОСОБА_1, як заявника, було повідомлено про залучення її заяви до кримінального провадження № 42013110000001053, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.11.2013 року.
Із наданих матеріалів убачається, що ОСОБА_1 відповідно до положень ч.4 ст. 58 КПК України особисто із заявою про залучення як потерпілої в даному кримінальному провадженні не зверталася.
Клопотання про визнання її потерпілою було подано адвокатом ОСОБА_2, а, отже, у слідчого були відсутні підстави для вчинення, передбачених кримінальним процесуальним законом дій, щодо залучення ОСОБА_1 як потерпілої у кримінальному провадженні № 42013110000001053, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.11.2013 року.
Клопотання про виконання будь - якої процесуальної дії відповідно до вимог ст. 220 КПК України слідчий, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав, а про результати розгляду такого клопотання має бути повідомлена особа, яка заявила таке клопотання.
В разі, якщо у визначений цією статтею строк слідчим, прокурором не буде розглянуто клопотання і про результати його розгляду особа, яка заявила клопотання, повідомлена не буде, то така бездіяльність може бути оскаржена в порядку п.1 ч.1 ст. 303 КПК України.
Проте, така бездіяльність ні ОСОБА_1, ні адвокатом ОСОБА_2 до слідчого судді не оскаржена.
З огляду на викладене, колегія суддів уважає, що слідчим суддею обґрунтовано відмовлено у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_1 та її представника адвоката ОСОБА_2, оскільки відсутні рішення, які можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому п.5, п.7 ч.1 ст. 303 КПК України, а бездіяльність, про яку зазначають апелянти, оскарженню не підлягає, тому в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 та адвоката ОСОБА_2 слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва, -
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17 грудня 2013 року про відмову у відкритті провадження за скаргою адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 в порядку ст. 303 КПК України на бездіяльність слідчого Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України Колесника С.О. в кримінальному провадженні № 42013110000001053 від 30.11.2013 року залишити без зміни, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 та її представника адвоката ОСОБА_2 - без задоволення.
Ухвала суду апеляційної інстанції відповідно до положень ч.4 ст. 424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
________________ ________________ _______________
Боголюбська Л.Б. Дзюбін В.В. ОсіповаЛ.О.
Справа № 11сс/796/2250/2013 Категорія КПК: ч.1 ст. 303
Головуючий у першій інстанції Москаленко К.О.
Доповідач Боголюбська Л.Б.