АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА
Справа № 22-ц/796/14370/13 Головуючий у 1-й інстанції: Сушко Л.П.
Доповідач: Волошина В.М.
17 грудня 2013 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
Головуючого Волошиної В.М.
Суддів Котули Л.Г., Слюсар Т.А.
при секретарі Круглик В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 19 вересня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, про відшкодування вартості витрат на проведення ремонтних робіт та придбання будівельних матеріалів та стягнення вартості придбаних меблів.
Заслухавши доповідь судді Волошиної В.М., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи скарги, колегія суддів, -
У липні 2013 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування вартості витрат на проведення ремонтних робіт та придбання будівельних матеріалів та стягнення вартості придбаних меблів, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що у травні 2005 року між ним та ОСОБА_3 був укладений усний договір найму житла - квартири АДРЕСА_1, на умовах щомісячної оплати в розмірі 200 доларів США та оплати комунальних послуг, набуття позивачем переважного права викупу в разі продажу квартири із наданням йому права на проведення капітального ремонту квартири та закупівлю всіх необхідних меблів для її обладнання, а у випадку небажання викупу квартиру ОСОБА_3 зобов'язана відшкодувати йому понесені витрати на виконання ремонтних робіт, придбання будівельних матеріалів та меблів, строк дії договору 10 років. Він провів в квартирі АДРЕСА_1 ремонтні роботи та закупив будівельні матеріали на суму 58 908.25грн., а також купив меблі на суму 14 746,00грн. В жовтні 2012 року йому зателефонував чоловік відповідачки та запропонував викупить квартиру за 70 000 доларів США. Оскільки зазначена ціна квартири перевищувала її ринкову вартість, тобто є завищеною, тому він відмовився реалізовувати переважне право на викуп квартири, у зв'язку з цим звернувся до суду і просить стягнути з наймодавця ОСОБА_3 вартість витрат на проведення ремонтних робіт та придбання будівельних матеріалів в розмірі 58 908,25грн. та стягнути вартість придбаних меблів в розмірі 14 746,00грн.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 19 вересня 2013 року в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, про відшкодування вартості витрат на проведення ремонтних робіт та придбання будівельних матеріалів та стягнення вартості придбаних меблів, відмовлено.
Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду першої інстанції та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції через неповне з'ясування судом та недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд вважає встановленими, порушення та неправильним застосуванням судом норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що судом першої інстанції не досліджено частину доказів, а саме опитування трьох свідків: ОСОБА_5, ОСОБА_6; ОСОБА_7 Крім того, на порушення вимог закону судом не було залучено до участі у справі ОСОБА_8 - чоловіка відповідача.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_9 підтримав доводи апеляційної скарги. Представник відповідача ОСОБА_10 - заперечував, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив із того, що позовні вимоги позивача є безпідставними та необгрунтованими та жодним належним доказом не підтверджені.
Судом встановлено, що згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_1.
Із пояснень сторін встановлено, що ОСОБА_3 у травні 2005 року дозволила проживати в АДРЕСА_1 на невизначений термін дочці позивача ОСОБА_2. Письмових договорів оренди ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1 не укладала, письмової згоди на проведення ремонту в квартирі не надавала.
Доказів проведення ремонтних робіт та купівлю будівельних матеріалів в квартиру АДРЕСА_1 та надання згоди ОСОБА_3 на проведення ремонтних робіт позивачем не надано. Крім того в судовому засіданні позивач пояснив, що він купив меблі на суму 14 746,00грн., завіз їх в квартиру відповідача та користується ними по сьогоднішній день.
У відповідності до вимог статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк; наймач має право змінювати стан речі, переданої йому у найм, лише за згодою наймодавця - 773 ЦК України; наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця. Якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю - 778 ЦК України.
Обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, передбачений статтею 60 ЦПК України. Під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення і підлягають встановленню при ухваленні рішення.
Колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції дослідивши кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог та заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів, прийшов до обґрунтованого висновку про недоведеність позивачем своїх вимог, оскільки останнім не надано жодного доказу на підтвердження купівлі будівельних матеріалів та проведення ремонтних робіт в квартирі АДРЕСА_1 та надання згоди власником житла (відповідачем ОСОБА_3) на проведення таких робіт. А що стосується вимог про стягнення вартості меблів на суму 14 746,00 грн., то в судовому засіданні позивач підтвердив факт користування ними по сьогоднішній день.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду відповідає вимогам закону, зібраним доказам, обставинам справи і підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів ,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 19 вересня 2013 року залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий:
Судді: