03680 м. Київ, вулиця Солом'янська, 2-а
Справа №2-23/12
№ апеляційного провадження:22-ц/796/11659/2013
Головуючий у суді першої інстанції: Сирбул О.Ф.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Побірченко Т.І.
11 грудня 2013 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва
у складі: головуючої судді Побірченко Т.І.
суддів Барановської Л.В., Качана В.Я. при секретарі Мікітчак А.Л.
за участю: відповідача ОСОБА_3
третьої особи ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 02 липня 2013 року в справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_4 про поділ майна подружжя,-
ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_4 про поділ майна подружжя та з урахуванням зменшених позовних вимог просила стягнути на її користь з ОСОБА_3 грошову компенсацію в рахунок поділу спільного сумісного майна подружжя - автомобіля «Таврія» в розмірі Ѕ частини його вартості, а саме: 10 000 грн. та понесені судові витрати в розмірі 229,41 грн..
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 02 липня 2013 року позов задоволено; стягнуто з ОСОБА_3 грошову компенсацію в рахунок поділу спільного сумісного майна подружжя автомобіля «Таврія» в розмірі Ѕ частини його вартості, а саме: 10 000 грн.; стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 судові витрати в розмірі 229,41 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що суд не з'ясував у кого із подружжя на час розгляду справи перебував автомобіль та яка його вартість.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які брали участь у справі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що з 19 серпня 1983 року по 03 червня 2008 року ОСОБА_3 та ОСОБА_5 перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого спільних дітей не мають. Під час шлюбу подружжям спільно придбано автомобіль «Таврія», д.н.з. НОМЕР_1
Згідно ст.ст.22,61 КпШС, що діяв у період набуття подружжям спільного майна, майно набуте за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності , незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку. Об'єктами прав спільної сумісної власності подружжя можуть бути будь-які речі, за винятком тих, які виключені з цивільного обороту.
Відповідно до ст. 28 КпШС України, дружина та чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
За умовами ч.3 ст. 368 ЦК України, майно набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 оцінив спірний автомобіль в 20 000 грн., а ОСОБА_5 погодилася з такою оцінкою.
ОСОБА_5 зазначила, що автомобілем постійно користувався лише ОСОБА_3, оскільки вона не вміє керувати будь-яким транспортним засобом.
ОСОБА_3 посилається на те, що йому не відомо де знаходиться автомобіль, хто ним користується і в якому він технічному стані.
Проте, всупереч положенню ст.60 ЦПК України, він не надав суду належних доказів звернення до правоохоронних органів з приводу викрадення автомобіля.
Таким чином, враховуючи, що автомобіль є спільною сумісною власністю подружжя, суд прийшов до вірного висновку про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 половини вартості автомобіля, а саме 10 000 грн..
Позовні вимоги належним чином розглянуті судом першої інстанції, всім дослідженим доказам дана належна правова оцінка. Підстав для скасування рішення суду з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія не знаходить.
Керуючись ст. ст. 307,308,313,314,317,319 ЦПК України, колегія,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 02 липня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
В касаційному порядку може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий-
Судді-