[1]
«12» липня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді - Мороза І.М.,
суддів - Васильєвої М.А., Чорного О.М.,
за участю прокурора - Отроша В.М.,
потерпілого - ОСОБА_1,
засудженого - ОСОБА_2,
адвоката - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 17 квітня 2013 року,
Вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 4 березня 2013 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, засуджено за ч. 1 ст. 286 КК України на 1 рік обмеження волі з позбавленням права керувати всіма видами транспортних засобів на 1 рік, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування основного покарання з іспитовим строком на 1 рік, покладено обов'язки визначені п.2,3 ч. 1 ст. 76 КК України.
15 березня 2013 року на зазначений вирок засудженим подано апеляцію, яка постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 21 березня 2013 року залишена без руху для усунення недоліків апеляції у визначений термін.
На виконання постанови від 21 березня 2013 року, засуджений ОСОБА_2 4 квітня 2013 року подав уточнену апеляційну скаргу, у якій просив скасувати вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 4 березня 2013 року а справу повернути прокурору на додаткове розслідування.
Постановою Шевченківського районного суду 17 квітня 2013 року суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що апеляції засудженого від 15 березня та 4 квітня 2013 року не відповідають вимогам ст. 350 КПК України 1960 року.
За текстом постанови суду апеляції засудженого ОСОБА_2 від 15.03.2013 та від 04.04.2013 визнані такими що не підлягають розгляду тому, що в апеляції не наведено які конкретно порушення вимог кримінально-процесуального закону допущені судом при постановленні вироку, необґрунтовано доводи та причини скасування вироку. Крім того суд зазначив, що обставини про перекручені показання потерпілого і свідків не вказують на порушення норм КПК України.
Не погоджуючись із такою постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 17 квітня 2013 року, засуджений подав апеляцію, в якій просить скасувати постанову суду від 17 квітня 2013 року. В обґрунтування своєї апеляції посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, оскільки подана ним апеляція з усуненими недоліками містить всі відомості у відповідності до вимог ст. 350 КПК України 1960 року, на відсутність яких посилається суд.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_2 та його захисника, які просили задовольнити апеляцію, скасувати постанову суду та визнати апеляцію на вирок такою, що підлягає розгляду, прокурора, який заперечував проти поданої апеляції, потерпілого, який підтримав думку прокурора, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого ОСОБА_2 підлягає задоволенню з таких підстав.
Як убачається з матеріалів справи, визнаючи апеляцію засудженого такою, що не підлягає розгляду, суд першої інстанції послався на невиконання апелянтом вимог кримінально-процесуального закону, передбаченого ст. 350 КПК України 1960 року пославшись на суперечності мотивувальної та резолютивної частини.
Разом з тим, зазначені у постанові судді Шевченківського районного суду м. Києва від 17 квітня 2013 року висновки щодо визнання апеляційної скарги такою, що не підлягають розгляду, є необґрунтованими, оскільки після залишення апеляції на вирок без руху, апелянтом були усунуті недоліки зазначені у постанові суду від 21 березня 2013 року, крім того у постанові суду від 17 квітня 2013 року міститься оцінка обставинам на які посилається апелянт, що не входить до компетенції місцевого суду.
А тому постанова судді від 17 квітня 2013 року підлягає скасуванню, а апеляцію засудженого ОСОБА_2 на вирок Шевченківського районного суду від 4 березня 2013 року слід визнати такою, що підлягає розгляду, оскільки вона відповідає вимогам ст. 350 КПК України 1960 року.
З урахуванням викладеного, кримінальна справа підлягає поверненню до суду першої інстанції для виконання вимог, передбачених ст. ст. 351-354 КПК України.
Керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України 1960 року, пунктами 11,15 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України, колегія суддів, -
Апеляцію засудженого ОСОБА_2 задовольнити.
Постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 17 квітня 2013 року про визнання апеляції засудженого ОСОБА_2 на вирок Шевченківського районного суду від 4 березня 2013 року такою, що не підлягає розгляду - скасувати.
Апеляцію засудженого ОСОБА_2 на вирок Шевченківського районного суду від 4 березня 2013 року визнати такою, що підлягає розгляду.
Кримінальну справу відносно ОСОБА_2 повернути до суду першої інстанції для виконання вимог ст. ст. 351-354 КПК України 1960 року.
Судді:
_____________ ________________ _______________
Мороз І.М. Чорний О.М. ВасильєваМ.А.
Справа №11/796/1363/2013 Категорія ч. 1 ст. 286 КК
Головуючий у першій інстанції: Осаулов А.А.
Доповідач: Мороз І.М.