03680 м. Київ, вулиця Солом'янська, 2-а
Справа №757/11316/13-ц
№ апеляційного провадження:22-ц/796/12018/2013
Головуючий у суді першої інстанції: Остапчук Т.В.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Побірченко Т.І.
04 грудня 2013 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва
у складі: головуючої судді Побірченко Т.І.
суддів Барановської Л.В., Качана В.Я. при секретарі Мікітчак А.Л.
за участю: представника позивача ОСОБА_3
представника відповідачів ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_5 - ОСОБА_3 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 17 липня 2013 року в справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа: Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Печерського району «Печерськжитло» про усунення перешкод у користуванні житлом та вселення,-
ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа: Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Печерського району «Печерськжитло», в якому просила вселити її в квартиру, зобов'язати відповідачів усунути перешкоди в користуванні визначеною за нею кімнати із позначкою НОМЕР_1 площею 15,3 кв.м. Посилається на те, що вона є власником ј частини квартири АДРЕСА_1. З червня 2006 року між співвласниками квартири було досягнуто згоди про порядок користування спільним майном та за нею визначено кімнату із позначкою НОМЕР_1 площею 15,3 кв.м.. Проте, відповідачі чинять їй перешкоди в користуванні власністю, замінивши замки в жовтні 2012 року.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 17 липня 2013 року позо задоволено частково; зобов'язано ОСОБА_6, ОСОБА_7 не чинити перешкоди ОСОБА_5 в користуванні квартирою АДРЕСА_1 вселено ОСОБА_5 в квартиру АДРЕСА_1; в іншій частині позову відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_5 - ОСОБА_3 просить рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 скасувати та ухвалити нове, яким зобов'язати ОСОБА_6, ОСОБА_7 не чинити перешкод ОСОБА_5 в користуванні визначеною за нею кімнати із позначкою НОМЕР_1 площею 15,3 кв.м., посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які брали участь у справі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
За умовами ч.1,3 ст.358 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майнав натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спірним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Згідно ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Пунктом 14 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» №20 від 22.12.1995 року, роз'яснено судам, що квартира, яка є спільною сумісною чи спільною частковою власністю, на вимогу учасника (учасників) цієї власності підлягає поділу в натурі, якщо можливо виділити сторонам ізольовані жилі та інші приміщення з самостійними виходами, які можуть використовуватися як окремі квартири або які можна переобладнати в такі квартири. У протилежному випадку може бути встановлено порядок користування приміщеннями квартири, якщо про це заявлено позов.
Як вбачається з матеріалів справи, квартира АДРЕСА_1 складається з 3-х кімнат: 14,7 кв.м., 15,3 кв.м., 15,3 кв.м. (а.с.6-7). Співвласниками квартири є ОСОБА_5, якій належить ј частини, ОСОБА_6 - Ѕ частина, ОСОБА_7 -1/4 частина відповідно (а.с.5).
Судом встановлено, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 замінили замки на вхідних дверях до квартири.
Таким чином, з урахуванням положення ст.317 ЦК України,суд прийшов вірного висновку про усунення перешкод у користуванні квартирою ОСОБА_5 та її вселення.
ОСОБА_5 зазначає, що з 2006 року між співвласниками досягнуто згоди, щодо порядку користування спільним майном та визначено, що вона займає запрохідну житлову кімнату з позначкою НОМЕР_1 площею 15,3 кв.м.. Проте, жодних договорів, рішень, які б підтверджували домовленість між сторонами з цього питання суду не надано.
Крім того, в судовому порядку не встановлювався порядок користування квартирою, а тому підстав для задоволення позову в частині не чинити перешкоди в користуванні квартирою, а саме житловою кімнатою з позначкою НОМЕР_1, колегія не знаходить.
Безпідставним є і посилання позивача на рішення Печерського районного суд м. Києва від 16.01.2013 року, ухвалене за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5, третя особа: ОСОБА_7 про витребування оригіналу свідоцтва про право власності на житло та усунення перешкод у користуванні жилим приміщенням, оскільки вказаним рішенням порядок користування спірною квартирою не встановлювався.
Позовні вимоги належним чином розглянуті судом першої інстанції, всім дослідженим доказам дана належна правова оцінка. Підстав для скасування рішення суду з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія не знаходить.
Керуючись ст. ст. 307,308,313,314,317,319 ЦПК України, колегія,-
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 - ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Печерського районного суду м. Києва від 17 липня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
В касаційному порядку може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий-
Судді-