03680 м. Київ, вулиця Солом'янська, 2-а
Справа №2/752/782/13
№ апеляційного провадження:22-ц/796/12362/2013
Головуючий у суді першої інстанції: Антонова Н.В.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Побірченко Т.І.
27 листопада 2013 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва
у складі: головуючої судді Побірченко Т.І.
суддів Барановської Л.В., Качана В.Я. при секретарі Мікітчак А.Л.
за участю: відповідача ОСОБА_3
представника
відповідача ОСОБА_4 ОСОБА_5
представника позивача
ОСОБА_6 ОСОБА_7
3-я особа ОСОБА_8
розглянула у відкритому судовому засіданні справу за апеляційними скаргами ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 12 липня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 в її інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_9, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Житловик-плюс», ОСОБА_8, Відділ у справах неповнолітніх Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, Відділ у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Голосіївського РУГУ МВС України в м. Києві про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням, зняття з реєстрації,-
ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 в її інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_9, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Житловик-плюс», ОСОБА_8, Відділ у справах неповнолітніх Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, Відділ у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Голосіївського РУГУ МВС України в м. Києві про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням, зняття з реєстрації. Посилається на те, що він проживає та зареєстрований в АДРЕСА_1 яку отримала на підставі ордеру за життя його мати ОСОБА_10 у 1972 році на них обох, та яка складається з однієї житлової кімнати, площею 19,6 кв.м.. Вказана квартира не приватизована. На даний час ОСОБА_6 проживає з дружиною, одноособово несе витрати по утриманню житла, проте в квартирі також зареєстровані відповідачі, які тривалий час в спірній квартирі не проживають, житлом не цікавляться, витрати по утриманню житла не несуть, їх речей в квартирі немає.. Відповідачі з вересня 2011 року, тобто понад шість місяців, відсутні за своїм місцем реєстрації без поважних причин, ОСОБА_4 вийшла заміж та проживає в Туреччині зі своїми дітьми з 2007 року, а колишня дружина ОСОБА_3 залишила квартиру у зв'язку зі створенням нової сім'ї та проживає за іншою адресою.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 12 липня 2013 року позов задоволено частково; визнано ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_9 такими, що втратили право користування жилим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В апеляційних скаргах ОСОБА_4 та ОСОБА_3 просять рішення скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи. Вважають, що не проживають у спірній квартирі з поважних причин.
Представники органу опіки та піклування, служби у справах дітей Голосіївської РДА, ТОВ «Житловик-плюс» в судове засідання не з'явилися, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується зворотними розписками, про причини неявки суд не повідомили.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які брали участь у справі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 71 ЖК України, за наймачем або членами його сім'ї, в разі їх відсутності, зберігається право користування жилим приміщенням протягом шестимісячного строку.
Встановлено, що квартира АДРЕСА_1 складається з однієї кімнати та була надана матері позивача ОСОБА_10 та йому згідно ордеру №177592 від 04.02.1972 року, виданого на підставі рішення виконкому Ленінської ради м. Києва від 24.01.1972 року №51 (т.1, а.с.12). На цей час в квартирі зареєстровано 4 особи: позивач ОСОБА_6, 3-я особа ОСОБА_8 - вітчим позивача, колишня дружина позивача - ОСОБА_3 (шлюб розірваний 20.07.2000 року), їх дочка - ОСОБА_4 та малолітня ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2. Квартира не приватизована.
Задовольняючи частково позовні вимоги та визнаючи ОСОБА_3, ОСОБА_4 разом з неповнолітньою дитиною ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 такими, що втратили право користування спірним жилим приміщенням суд обґрунтовано виходив з того, що їх не проживання з вересня 2011 року зумовлено неповажними причинами, відповідачі квартирою не цікавляться, не оплачують, їх речей в квартирі немає.
Цей висновок суду підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами: актами комісії ТОВ «Житловик-плюс» від 30 березня 2012 року, 01 червня 2012 року, 02 серпня 2012 року, які були перевірені в судовому засіданні, поясненнями свідків ОСОБА_12, ОСОБА_13, які є сусідами та приймали участь також в обстеженнях квартири та підписували відповідні акти комісії ТОВ «Житловик-плюс».
Відповідачі з приводу перешкод в користуванні спірною квартирою до відповідних органів не зверталися до квітня 2013 року, коли дана справа вже перебувала в провадженні суду.
Доводи ОСОБА_3 щодо поважності причин її не проживання в спірній квартирі спростовуються доводами судового рішення, які ґрунтуються на досліджених у судовому засіданні та перевірених доказах.
Відповідач ОСОБА_4 17.07.2009 року уклала шлюб з громадянином Туреччини, від якого має доньку ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 Дослідженими доказами встановлено, що відповідачі медичною допомогою не користуються, малолітня дитина ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 спостерігалася в дитячий поліклініці до 2009 року і відмічена в паспорті дільниці №20 як вибута в Туреччину (т.1, а.с.223), за місцем реєстрації кореспонденцію не отримують. ОСОБА_4 з дочкою проживає в Туреччині, де ІНФОРМАЦІЯ_5 року в неї народилася ще одна дочка - ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_5. Спірна квартира потрібна не для проживання, а для збереження реєстрації, оскільки в майбутньому її чоловік планує відкрити в Україні свій бізнес.
Доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують та не впливають на законність ухваленого рішення. Рішення відповідає вимогам матеріального та процесуального закону, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційних скаргах, колегія не знаходить.
Керуючись ст. ст.307,308,313,314,317,319 ЦПК України, колегія,-
Апеляційні скарги ОСОБА_4 та ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Голосіївського районного суду м.Києва від 12 липня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
В касаційному порядку може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий-
Судді-