Апеляційний суд міста Києва
Справа № 22-ц/796/11921/2013 Головуючий у 1-й інстанції - Грегуль О.В.
Доповідач - Кабанченко О.А.
26 листопада 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого - Кабанченко О.А.
суддів - Желепи О.В.,
Рубан С.М.
при секретарі - Онищенко О.С.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 2 липня 2013 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві про скасування арешту з нерухомого майна.
Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, -
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 2 липня 2013 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві про скасування арешту з нерухомого майна.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу суду, направити справу для продовження розгляду до Деснянського районного суду м. Києва. Вважає, що ухвала суду першої інстанції не відповідає нормам процесуального права. Посилається на те, що суд безпідставно вирішив, що даний позов не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, а відноситься до юрисдикції адміністративних судів.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 звернулась до суду з даним позовом, посилаючись в обґрунтування позовних вимог на те, що вона є власником квартири АДРЕСА_1. Під час розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_3 до неї та інших осіб про визнання правочинів недійсними вона дізналась про те, що за заявою ОСОБА_3 було порушено кримінальну справу №53-4004, у якій постановою від 21 грудня 2011 року було накладено арешт на належну позивачу квартиру. 16 листопада 2012 року на запит позивача СВ Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві повідомлено, що провадження в кримінальній справі, порушеній по заяві ОСОБА_3 зупинено. Оскільки позивач не є особою, відносно якої порушено кримінальну справу, не є підозрюваною, обвинуваченою, цивільним відповідачем або іншим учасником кримінального процесу, який має право на оскарження дії слідчого в порядку КПК України, а накладення арешту на майно порушує її права, як власника арештованого майна, просила на підставі ст. ст. 317, 321, 391 ЦК України постановити рішення, яким скасувати арешт, накладений в кримінальній справі постановою від 21 грудня 2011 року на належну їй квартиру.
Відмовляючи у відкритті провадження в даній справі, суд першої інстанції виходив з того, що заявлені позивачем вимоги підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, як спір фізичної особи із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, вважає, він не відповідає вимогам закону та обставинам справи.
Відповідно до ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму, та на публічно-правові спори, фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Відповідно до положень ст. ст. 3, 17 КАС України в порядку адміністративного судочинства підлягають розгляду публічно-правові спори, який випливає із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій.
Згідно з п.1 ч.1 ст.15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
Відповідно до п.10 ч.2 ст.16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Як вбачається з матеріалів справи, що предметом позовної заяви є зобов'язання вчинити певні дії, а саме: скасувати арешт, накладений слідчим СВ Деснянського РУ ГУ м. Києва, на квартиру, яка належить позивачу на праві власності, з метою захисту права власності на підставі ст. ст. 317, 321, 391 ЦК України.
При цьому позивач стверджує, що арешт на майно був накладений у кримінальному провадженні, проте вона не є учасником кримінального провадження, у зв'язку з чим позбавлена права оскаржити дії слідчого у визначеному КПК України порядку, які також не є діями суб'єкта владних повноважень при здійсненні своїх владних управлінських функцій, отже не можуть бути оскаржені в порядку КАС України..
Таким чином, відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції не вірно визначився з характером спірних правовідносин, а тому ухвала підлягає скасуванню з передачею питання щодо відкриття провадження в справі на новий розгляд суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 307, 312 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 2 липня 2013 року скасувати з передачею питання в справі на новий розгляд суду першої інстанції.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:
Судді: