"05" грудня 2013 р. справа № 201/56/13-а (2а/201/24/13)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.
суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.
за участю секретаря судового засідання: Новошицької О.О.
представників сторін:
позивача : - ОСОБА_4 (дов.від 13.09.2012 року)
відповідача: - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу ОСОБА_3
на постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27 лютого 2013 р. у справі № 201/56/13-а (2а/201/24/13)
за позовом ОСОБА_3
до Виконавчого комітету Вінницької міської ради
про визнання протиправними дій, -
"08" січня 2013 р. ОСОБА_3 звернулась до суду з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Вінницької міської ради в якому просила визнати дії відповідача незаконними щодо вимоги про необхідність сплати позивачем коштів пайової участі у розвитку інженерної та соціальної інфраструктури міста як замовника будівництва аптеки - будівлі медичного призначення; звільнити ОСОБА_3 від пайової участі в розвитку інженерної та соціальної інфраструктури міста як замовника будівництва аптеки - будівлі медичного призначення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач, як замовник будівництва аптеки повинна бути звільнена від сплати пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, оскільки чинним законодавством такого обов'язку не передбачено.
Постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27 лютого 2013 р. у справі № 201/56/13-а (2а/201/24/13) в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Виконавчого комітету Вінницької міської ради про визнання протиправними дій - відмовлено.
Постанову суду мотивовано законодавчо визначеним обов'язком замовника, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту. Крім того, судом зазначено, що аптека відноситься до фармацевтичних закладів, а не до закладів оздоровчого призначення.
Не погодившись з постановою суду, подано апеляційну скаргу ОСОБА_3, згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27 лютого 2013 р. у справі № 201/56/13-а (2а/201/24/13), як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд не врахував того, що аптека є закладом медичного та оздоровчого призначення, а тому підпадає під виключення, передбачені ч.4 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», положеннями якої визначено об'єкти, що не залучаються до пайової участі у розвитку інфраструктури.
Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.
До судового засідання не з'явились представники відповідача. Жодних клопотань, повідомлень про причини неявки до суду не надходило, підстави відсутності представників відповідача суду не повідомлені.
З урахуванням наявних в справі матеріалів, нез'явлення в судове засідання представників відповідача не перешкоджає розгляду скарги.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_3 здійснила реконструкцію нежитлового приміщення, належного їй на праві приватної власності та звернулась до Комунального підприємства «Вінницьке міжміське бюро технічної інвентаризації» з метою внесення змін до реєстру прав власності та отримання свідоцтва про право власності на реконструйоване майно.
В травні 2012 року позивачем отримано лист Виконавчого комітету Вінницької міської ради віл 16.05.2012 року №Т-01-11065/01-00-0519 з інформацією про пайову участь ОСОБА_3 в розвитку інженерної та соціальної інфраструктури міста, відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Положення про порядок залучення інвестицій в економічний та соціальний розвиток міста, відповідно до яких позивач має внести 10% від кошторисної вартості реконструкції об'єкта, в сумі 3 260,70 грн. на розвиток соціальної інфраструктури та благоустрою міста.
Позивач заперечує проти пайової участі в розвитку соціальної інфраструктури міста, мотивуючи свою позицію тим, що оскільки реконструйований об'єкт є аптекою, то він відноситься до закладів оздоровчого призначення та відповідно до ст. 40 Закону України «Про основи містобудівної діяльності» ОСОБА_3 повинна бути звільнена від пайової участі в розвитку благоустрою міста.
За звільненням від пайової участі та вирішенням питання щодо правомірності вимоги Виконавчого комітету Вінницької міської ради позивач звернулась до суду.
Дослідивши обставини справи колегія суддів вважає за можливе погодитись з рішенням суду першої інстанції наступних підстав.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.
Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.
Згідно з пунктом 2 частини 4 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовники будівництва будівель навчальних закладів, закладів культури, фізичної культури і спорту, медичного і оздоровчого призначення звільнені від сплати коштів пайової участі незалежно від джерел фінансування будівництва таких об'єктів та їх форм власності.
Колегія суддів звертає увагу на те, що нормами Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" не встановлено вимоги щодо складання переліку таких будівель. Відповідно замовники будівництва підтверджують приналежність об'єкта будівництва до зазначених видів будівель шляхом надання до відповідного органу місцевого самоврядування підтверджуючих документів.
Разом з цим, з договору земельного сервітуту від 17.11.2011 року вбачається, що ОСОБА_3 використовує частку прибудинкової території для комерційних потреб.
Однак, в декларації про готовність об'єкта до експлуатації зазначено, що в експлуатацію вводиться існуюче нежитлове приміщення, реконструйоване під аптеку.
Окрім того, дозвіл на виконання будівельних робіт не містить інформації щодо об'єкта будівництва, а у декларації про готовність об'єкта до експлуатації не містяться відомості про те, що приміщення є дійсно аптекою, оскільки в ній відсутні відомості щодо наявності торгового залу, приміщення для зберігання препаратів тощо.
За таких обставин, відповідач, під час розгляду заяви ОСОБА_3 про отримання свідоцтва права власності на вказане приміщення, на підставі існуючих документів не мав змогу встановити, що реконструйоване приміщення дійсно є аптекою. Відповідно вимога прийняти пайову участь в розвитку соціальної інфраструктури міста висунута Виконавчим комітетом Вінницької міської ради правомірно, обґрунтовано та в межах наданих повноважень.
За таких обставин суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позову.
Відповідно до частини 1 статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27 лютого 2013 р. у справі № 201/56/13-а (2а/201/24/13) - залишити без задоволення.
Постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27 лютого 2013 р. у справі № 201/56/13-а (2а/201/24/13) - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.
Головуючий: Н.А. Бишевська
Суддя: І.Ю. Добродняк
Суддя: Я.В. Семененко