"24" жовтня 2013 р. справа № 2а-99/12
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.
суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.
за участю секретаря судового засідання: Рязанова А.О.,
представників сторін:
позивача : - не з'явився
відповідача: - Чуйко Ж.В. (дов.від 02.01.2013 року)
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Дніпровської районної у м. Дніпродзержинську ради Дніпропетровської області
на постанову Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 20 квітня 2012 р. у справі № 2а-99/12
за позовом ОСОБА_3
до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Дніпровської районної у м. Дніпродзержинську ради Дніпропетровської області
про визнання протиправними дій, -
"24" січня 2012 р. ОСОБА_3 звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Дніпровської районної у м. Дніпродзержинську ради Дніпропетровської області в якому просила визнати неправомірними дії та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_3 одноразову компенсацію, виходячи з розміру 60 мінімальних заробітних плат, відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю дій щодо нарахування та виплати одноразової компенсацію в розмірі меншому ніж передбачено Законом України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Постановою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 20 квітня 2012 р. у справі № 2а-99/12 адміністративний позов ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Дніпровської районної у м. Дніпродзержинську ради Дніпропетровської області про визнання протиправними дій - задоволено.
Постанову суду мотивовано доведеністю неправомірності дій відповідача щодо нарахування та виплати одноразової компенсації у зв'язку з втратою годувальника у розмірі визначеному Кабінетом Міністрів України.
Не погодившись з постановою суду, подано апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Дніпровської районної у м. Дніпродзержинську ради Дніпропетровської області , згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати постанову Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 20 квітня 2012 р. у справі № 2а-99/12, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд не врахував того факту, що на момент смерті чоловіка ОСОБА_3 не перебувала на утриманні у свого чоловіка, а тому вимога сплатити компенсацію у зв'язку зі втратою годувальника задоволена за відсутності на те правових підстав.
ОСОБА_3 надала в справу письмові заперечення, в яких вказуючи на обґрунтованість прийнятої судом першої інстанції постанови просить залишити без змін постанову суду першої інстанції та відмовити в задоволенні апеляційної скарги.
Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.
До судового засідання не з'явились представники позивача. ОСОБА_3 до суду надіслано клопотання про розгляд справи без участі позивача.
З урахуванням наявних в справі матеріалів, нез'явлення в судове засідання представників позивача не перешкоджає розгляду скарги.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вбачає підстави для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_3, є дружиною померлого учасника ліквідації аварії на ЧАЕС 1 категорії, інваліда 2-ї групи, що підтверджується копіями посвідчення серії НОМЕР_1 (а.с.17) та свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 (а.с. 13). Відповідно до експертного висновку Дніпропетровської регіональної міжвідомчої комісії по встановленню причинного зв'язку хвороб, інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінення та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС №10500 від 04.08.2009 року, встановлено, що захворювання, що призвело до смерті ОСОБА_4, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (а.с.15-16).
23.05.2011 року ОСОБА_3 звернулась до відповідача з заявою про виплату одноразової компенсації сім'ї, у зв'язку зі смертю годувальника відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильській катастрофи». Листом від 15.06.2011 року №1-К/12131 УПСЗН Дніпропетровської районної у м. Дніпродзержинську ради Дніпропетровської області відмовило позивачці у виплаті компенсації у зв'язку з тим, що на момент смерті чоловіка ОСОБА_3 не досягла віку 55 років та не вийшла на пенсію.
Дослідивши обставини справи, колегія суддів вважає за можливе задовольнити вимоги апеляційної скарги з огляду на наступне.
Так, згідно ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, інвалідам I групи виплачується в розмірі - 60 мінімальних заробітних плат. Виплата здійснюється з мінімальної заробітної плати, яка склалася на момент встановлення інвалідності чи втрати годувальника.
Відповідно до п. 4 Положення про порядок виплати одноразової компенсації за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям за втрату годувальника, затвердженого наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 31.12.1996р. № 28 (в редакції чинній на момент смерті ОСОБА_4), право на отримання одноразової компенсації у зв'язку з втратою годувальника має сім'я, в якій є непрацездатні члени, що перебували на утриманні померлого годувальника.
Статтею 37 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено членів сім'ї, які мають право на пенсію в разі втрати годувальника. Право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні (стаття 38). При цьому дітям пенсії призначаються незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника. Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, також мають право на пенсію, якщо згодом втратили джерело засобів до існування.
Непрацездатними членами сім'ї вважаються: а) діти, брати, сестри й онуки, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років, при цьому брати, сестри й онуки - за умови, якщо вони не мають працездатних батьків; б) батько, мати, дружина, чоловік, якщо вони є інвалідами або досягли: чоловіки - 60 років, жінки - 55 років; в) один з батьків, або чоловік (дружина), або дід, бабуся, брат чи сестра, незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) зайнятий доглядом за дітьми, братами, сестрами чи онуками померлого годувальника, які не досягли 8 років, і не працює; г) дід і бабуся - в разі відсутності осіб, які за законом зобов'язані їх утримувати.
Як вбачається з матеріалів справи на час виникнення спірних правовідносин позивач не досягла пенсійного віку.
Відповідно до ст. 38 Закону члени сім'ї померлого вважаються такими, що були на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів доходить висновку висновку, що у зв'язку із відсутністю рішення суду про встановлення такого юридичного факту, як те, що померлий був годувальником, а позивач відповідно знаходилась на його утриманні, відсутні підстави для зобов'язання відповідача здійснити ОСОБА_3 виплату одноразової компенсації відповідно до вимог ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Таким чином, колегія суддів, вважає, що судом першої інстанції під час вирішення даної справи по суті не повністю з'ясовано всі обставини, що мають значення для справи, що відповідно до положень ст.. 202 КАС України є підставою для скасування рішення суду та задоволення вимог апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Дніпровської районної у м. Дніпродзержинську ради Дніпропетровської області на постанову Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 20 квітня 2012 р. у справі № 2а-99/12 - задовольнити.
Постанову Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 20 квітня 2012 р. у справі № 2а-99/12 - скасувати.
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.
Головуючий: Н.А. Бишевська
Суддя: І.Ю. Добродняк
Суддя: Я.В. Семененко