Справа № 465/2-2057/11 Головуючий у 1 інстанції: Кузь В.Я.
Провадження № 22-ц/783/5788/13 Доповідач в 2-й інстанції: Зверхановська Л. Д.
Категорія: 6
23 грудня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого: Зверхановської Л.Д.
суддів: Штефаніци Ю.Г., Цяцяка Р.П.
при секретарі: Служалі А.Ю.
з участю: прокурора Захарко А.Є., позивачки ОСОБА_2, її представника - ОСОБА_3, представника Франківської районної адміністрації Львівської міської ради - Винницького В.В., відповідача ОСОБА_5, його представника - ОСОБА_6, третьої особи ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційними скаргами Прокуратури Франківського району м. Львова та Франківської районної адміністрації Львівської міської ради на рішення Франківського районного суду м. Львова від 16 травня 2013 року,
Оскаржуваним рішенням Франківського районного суду м. Львова від 16 травня 2013 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_5 до Франківської районної адміністрації Львівської міської ради, треті особи: Львівська міська рада, ОСОБА_2, ОСОБА_7, ЛКП "Львівський ліхтар", про визнання права власності на реконструйовану квартиру АДРЕСА_1.
Визнано за ОСОБА_5 право власності на реконструйовану квартиру АДРЕСА_1, яка складається із житлової кімнати площею 27,6 кв.м., санвузла площею 2,24 кв.м., кухні - ніші площею 4,64 кв.м., загальною площею 24,5 кв.м.
Відмовлено за безпідставністю у задоволенні позовних вимог Франківської районної адміністрації Львівської міської ради до ОСОБА_5, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_7, Львівське комунальне підприємство "Львівський ліхтар", про зобов'язання ОСОБА_5 за власні кошти привести у попередній стан самовільно переплановану квартиру АДРЕСА_1, а саме демонтувати самовільно встановлену перегородку на площі кухні, привести перегородку між кухнею та житловою кімнатою квартири АДРЕСА_1 до такого стану, щоб площа житлової кімнати становила 15,40 кв.м., демонтувати самовільно встановлений двохфункційний газовий котел.
У задоволенні решти позовних вимог щодо зобов'язання демонтувати душову кабіну, умивальник та санвузол, відмовлено за недоведеністю підстав.
Відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, поданих в її інтересах прокурором Франківського району м. Львова, до ОСОБА_5, треті особи: Франківська районна адміністрація Львівської міської ради, Львівське комунальне підприємство "Львівський ліхтар", про зобов'язання ОСОБА_5 демонтувати самовільно встановлену перегородку на площі кухні, демонтувати кухню квартири АДРЕСА_1, газові прилади, а саме: двохфункційний котел, газову плиту та інше інженерно - технічне обладнання, за безпідставністю таких. У задоволенні решти позовних вимог щодо зобов'язання демонтувати душову кабіну та санвузол відмовлено за недоведеністю підстав.
Рішення суду оскаржили Прокуратура Франківського району м.Львова та Франківська районна адміністрація Львівської міської ради.
В апеляційних скаргах зазначають, що оскаржуване рішення винесено з неповним та необ'єктивним дослідженням всіх матеріалів справи, не надано юридичної оцінки доказам, які були представлені, чим порушено принцип повноти та об'єктивності розгляду судового спору. Вказують, що власником квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_5 самовільно проведено переобладнання квартири шляхом встановлення перегородки на площі кухні, душової кабіни, санвузла та двохфункціонального газового котла. Вважають дії відповідача незаконними та такими, що суперечать Правилам утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 17.05.2005 року №76. Звертають увагу суду, що дана реконструкція проводилася без належного дозволу, належно затвердженого проекту та призводить до порушення прав інших осіб. Покликаються на те, що до участі у розгляді даної справи судом не залучено Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області, висновок якої необхідний для розгляду питання узаконення самочинного перепланування, хоча дане судове рішення безпосередньо впливає на її права та обов'язки.
Крім цього зазначають, що ОСОБА_5 відповідно до постанови №67 від 10.03.2010 року адміністративної комісії при Франківській районній адміністрації притягнуто до адміністративної відповідальності. Звертають увагу суду, що розпорядженням від 13.10.2010р. №429 "Про приведення у попередній стан самовільно перепланованої квартири АДРЕСА_1" зобов'язано ОСОБА_5 привести у попередній стан самовільно переплановану квартиру.
Просять рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_5 та задоволити позови Франківської районної адміністрації Львівської міської ради та прокурора Франківського району м. Львова в інтересах ОСОБА_2
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню частково, виходячи із наступного.
Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Однак, оскаржуване рішення не у повній мірі відповідає даним вимогам.
Житловий фонд України утворюють жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях, що знаходяться на території України(ст.4 ЖК України).
Згідно ст.5 ЖК України державний житловий фонд перебуває у віданні місцевих рад(житловий фонд місцевих рад) та у віданні міністерств, державних комітетів і відомств (відомчий житловий фонд).
Місцевим судом встановлено, що будинок АДРЕСА_1 належить Львівській міській раді та перебуває на балансі ЛКП " Львівський ліхтар".
Об'єктом власності особи може бути, зокрема, житло - житловий будинок, садиба, квартира (ст.ст.379,372 ЦК).
Згідно з ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст.382 ЦК України квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання. Власникам квартири у дво - або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, сантехнічне, електричне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.
Районним судом встановлено, що згідно договору купівлі-продажу від 19.11.2002 року ОСОБА_5 придбав квартиру АДРЕСА_1, яка складалась з однієї житлової кімнати площею 15,4 м.кв., кухні площею 8,4 м.кв., комірки 0,8 м.кв. та обладнана АГВ (згідно даних технічного паспорту від 2002 року).
Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради № 445 від 28.07.1981 року мешканцям квартири АДРЕСА_1 надано дозвіл на влаштування кухні в квартирі за рахунок частини площі кімнати.
Згідно техпаспорта від 2009 року квартира АДРЕСА_1 складається з однієї житлової кімнати площею 15,4 м.кв., кухні та душової площею 9,2 м.кв., в приміщенні якої встановлено газову плиту та газовий двохфункційний котел.
Районним судом встановлено, що ОСОБА_5 самовільно здійснив реконструкцію належної йому квартири, оскільки дозволи на проведення реконструкції квартири АДРЕСА_1 Франківською районною адміністрацією Львівської міської ради та інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області ОСОБА_5 не видавались.
Права власника житлового будинку, квартири визначені ст.383 ЦК України, згідно із ч.2 якої власник квартири може на власний розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно - технічних вимог і правил експлуатації будинку.
Статтею 152 ЖК України визначено, що переобладнання і перепланування будинку(квартири), що належить громадянинові на праві приватної власності, провадяться з дозволу виконавчого комітету місцевої ради.
Правилами користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року №572, передбачено, що власники, наймачі(орендарі) приміщень житлових будинків мають право на переобладнання і перепланування житлових і підсобних приміщень, балконів і лоджій за відповідними проектами без обмежень інтересів інших громадян, які проживають у будинку, з дозволу власника будинку(квартири) та органу місцевого самоврядування, що видається в установленому порядку(п.4)
Визначення термінів «переобладнання» і «перепланування» містяться в Правилах утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово -комунального господарства від 17.05.2005 року №76. Зазначеними Правилами також встановлено, що переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих приміщень у будинках дозволяється робити після одержання дозволу виконавчого комітету місцевої ради.
Колегія суддів вважає, що задовольняючи позов ОСОБА_5, районний суд підмінив органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування щодо здійснення ними повноважень, встановлених Конституцією та законами України, фактично виконавши функції, які належать до компетенції цих органів.
Згідно із ст.31 Закону України «Про планування і забудову територій» державний контроль за плануванням, забудовою та іншим використанням територій здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань містобудування та архітектури, відповідними спеціально уповноваженими органами з питань містобудування та архітектури, Державною архітектурно- будівельною інспекцією України та її територіальними органами.
Проте, судом першої інстанції Інспекція Державного архітектурно- будівельного контролю у Львівській області до участі у розгляді даної справи залучена не була, про що правомірно зазначили у своїх апеляційних скаргах апелянти.
Відмовляючи у задоволенні позовів Франківської районної адміністрації Львівської міської ради та Прокурора Франківського району м. Львова в інтересах ОСОБА_2, про зобов'язання ОСОБА_5 привести у попередній стан самовільно переплановану квартиру АДРЕСА_1, а саме демонтувати самовільно встановлену перегородку на площі кухні, привести перегородку між кухнею та житловою кімнатою квартири до такого стану, щоб площа житлової кімнати становила 15,40 кв.м., демонтувати самовільно встановлений двохфункційний газовий котел, душову кабіну, умивальник та санвузол, на думку судової колегії, районний суд, не залучивши до участі у справі спеціальний орган, не встановив, чи дійсно проведеною відповідачем реконструкцією не порушені права інших осіб та чи не будуть порушені права ОСОБА_5 після приведення квартири у попередній стан, зокрема щодо можливості справляти природні потреби, так як туалет, який знаходиться в дворі будинку АДРЕСА_1, в даний час не відповідає санітарно - технічним нормам та не придатний для користування.
Враховуючи усе викладене вище, а також те, що Інспекція Державного архітектурно- будівельного контролю у Львівській області до участі у справі не була залучена, а суд апеляційної інстанції згідно чинного законодавства позбавлений на стадії апеляційного розгляду змінювати процесуальне положення будь - кого з учасників процесу та залучати до участі у справі осіб, які не приймали участі у справі у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення слід скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні усіх позовів, що не позбавляє позивачів можливості у подальшому звернутись з даними позовними вимогами до суду.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.2, 309, 313, 314 ч.2, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Прокуратури Франківського району м. Львова та Франківської районної адміністрації Львівської міської ради задовольнити частково.
Рішення Франківського районного суду м. Львова від 16 травня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні:
позову Франківської районної адміністрації Львівської міської ради до ОСОБА_5, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_7, Львівське комунальне підприємство "Львівський ліхтар", про приведення у попередній стан самовільно перепланованованої квартири АДРЕСА_1;
позову прокурора Франківського району м. Львова в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_5, треті особи: Франківська районна адміністрація Львівської міської ради, Львівське комунальне підприємство "Львівський ліхтар", про приведення у попередній стан самовільно перепланованованої квартири АДРЕСА_1;
зустрічного позову ОСОБА_5 до Франківської районної адміністрації Львівської міської ради, треті особи: Львівська міська рада, ОСОБА_2, ОСОБА_7, ЛКП "Львівський ліхтар", про визнання права власності на реконструйовану квартиру АДРЕСА_1.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий :
Судді: